Ухвала суду № 91478155, 11.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7261/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини 3007 Національної гвардії України про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини 3007 Національної гвардії України з такими вимогами:

- визнати бездіяльність військової частини 3007 Національної гвардії України щодо не проведення розрахунку при звільненні в запас Збройних Сил України - невиплату у день виключення зі списків військової частини (25.03.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно;

- зобов`язати військову частину 3007 Національної гвардії України виплатити різницю грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження служби речове майно в сумі 8337,58 грн.;

- стягнути з військової частини 3007 Національної гвардії України середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 25.03.2019 по день повної виплати компенсації.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) не відповідає вимогам, встановленим КАС України з огляду на таке:

відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що є учасником бойових дій та на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору. Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 дійсно є учасником бойових дій.

Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону Закон №3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII».

В позовній заяві позивач зазначає, що на час прийняття наказу та виключення зі списків особового складу військової частини відповідач не здійснив виплату грошової компенсації за неотримане речове майно. Зазначає, що відповідно до виданої відповідачем довідки №380 від 25.03.2019 розмір відповідної компенсації, яка підлягає до виплати становить 13792,30 грн. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

Отже, позивач, як колишній військовослужбовець, оскаржує протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що на момент його звільнення та виключення із списків особового складу частини відповідач не виплатив грошову компенсацію за нетримане речове майно.

Стаття 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII закріплює право кожного військовослужбовця на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. У випадку неотримання речового майна за час проходження служби військовослужбовці, серед іншого, Збройних Сил, Національної гвардії, мають право на його грошову компенсацію.

Наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій не впливає на право у військовослужбовця чи колишнього військовослужбовця на отримання цієї компенсації, оскільки таке право належить і тим військовослужбовцям, які не є учасниками бойових дій. Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 840,80 грн.).

Відповідно до прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 об`єднав взаємопов`язані вимоги про визнання бездіяльність військової частини 3007 щодо невиплати у день виключення зі списків особового складу частини грошової компенсації вартості за неотримане речове майно з вимогою зобов`язати військову частину 3007 виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 8337,58 грн. Таким чином, позовні вимоги є майнового характеру та сплаті підлягає (з огляду на розмір позовних вимог) мінімальна ставка судового збору в сумі 840,80 грн.

Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі: отримувач коштів: УКуЗаліз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); банк отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір за подання позову. Ця інформація висвітлена на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір».

Крім цього, відповідно до приписів статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пунктів 3,4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Позивач стверджує, що у день виключення зі списків особового складу військової частини 25.03.2019 відповідач не виплатив грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, різницю грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження служби речове майно просить стягнути в сумі 8337,58 грн. Відповідно до довідки №380 від 25.03.2019 вартість речового майна, що належить до видачі звільненому в запас старшому солдату ОСОБА_1 становить 13792,30 грн. Позивач не повідомляє, коли була виплачена сума, що становить різницю між 13792,30 грн. та 8337,58 грн., а також не надає відповідних документів.

В позовній заяві позивач зазначає, що з 22.03.2013 по 25.03.2019 проходив військову службу у внутрішніх військах МВС України - Національної гвардії України. Позивач вказує, що на час прийняття наказу та виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 25.03.2019 відповідач не провів з ним усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно. Оскільки грошова компенсація за неотримане речове майно не виплачена в день виключення зі списків особового складу військової частини, це свідчить про те, що при звільненні відповідач не провів з ним повного розрахунку. У зв`язку з цим, відповідно до пункту третього прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 25.03.2019 по день повної виплати компенсації. Таким чином, позивач заявив вимогу про стягнення грошових коштів, разом з тим в позовній заяві не вказав/не обрахував ціну позову, як того вимагає пункт 3 частини п`ятої статті 160 КАС України, а також не визначив розмір середньоденного заробітку, з якого слід виходити при обчисленні його позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В позовній заяві позивач вважає, що звернувся до суду в межах строку передбаченого статтею 122 КАС України, зазначивши, що такий строк не поширюється на вимоги про стягнення заробітної плати.

При вирішенні питання щодо існування/тривалості процесуального строку звернення до суду у спорах щодо грошової компенсації військовослужбовцям вартості неотриманого речового майна суд керується такими правовими висновками Верховного Суду (викладені в постановах від 04.07.2019 у справі №821/2/18/, від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18): - грошова компенсація вартості за неотримане речове майно не входить до складу грошового забезпечення та до виплат, які б належали позивачу при звільненні, така носить одноразовий характер; - для звернення позивача до суду з таким позовом застосовується загальний шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Позивач стверджує, що у день виключення зі списків особового складу військової частини 25.03.2019 відповідач не виплатив грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, суму заборгованості підтверджує довідкою від того ж числа (довідка №380 від 25.03.2019). В позовній заяві позивач покликається на власну юридичну необізнаність як на підставу для поновлення строку звернення до суду з позовом. Оскільки позивач 25.03.2019 (в день звільнення зі служби та видачі згаданої довідки) вже знав про невиплату йому компенсації, а також мав необхідні офіційні відомості про розмір компенсації, строк звернення до суду з позовом про стягнення такої суми сплив 25.09.2019. Цей позов подано до суду 08.09.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду на один рік. Суд відхиляє наведений позивачем аргумент («юридична необізнаність»), оскільки такий свідчить про суб`єктивне недбале ставлення особи до захисту своїх прав та інтересів/ та жодним чином не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, прощеного на один рік (строк, що вдвічі перевищує строк звернення до суду з цим позовом). Відтак, позивачу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України потрібно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші поважні підстави його пропуску, - якщо такі є, а також підтвердити такі обставини належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача щодо визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом з мотивів «юридичної необізнаності».

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини 3007 Національної гвардії України про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (із обґрунтуванням інших поважності причин пропуску цього строку та підтверджуючих документів);

- оригінал платіжного документа про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.;

- навести документально підтверджений розрахунок ціни позову (суми середнього заробітку за день/місяць).

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Москаль Р.М.