Рішення № 91478015, 10.09.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1396/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Петренко О.С. розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача АТ "Укрсиббанк" (код ЄДРПОУ – 09807750, м. Київ, вул. Андріївська, будинок 2/12)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення, прийняті ГУ ДПС у Кіровоградській області:

- від 17.04.2020 року №0001723303;

- від 17.04.2020 року №0001743303 ;

- від 17.04.2020 року №0001733303.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідачем подано письмовий відзив на позов, в якому вимоги позивача не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (а.с.46-48).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АКІБ "Укрсиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту №11244879000 від 01.11.2007 року (а.с.25-29), за умовами якого позивач отримав 21790 доларів США, які мав повернути до 01.11.2027 року, разом з нарахованими відсотками за користування. До вказаного договору укладено іпотечний договір від 01.11.2007р., за умовами якого позивач передав в забезпечення позики квартиру за адресою – АДРЕСА_2 (а.с.25-32).

Позивач зазначив, що він виконував умови договору, проте виникло прострочення сплати за кредитом у 2008-2009 р.р., банк в свою чергу нараховував пеню, штрафи, відсотки, що в кінцевому рахунку збільшило суму боргу та суму, яку в подальшому, фактично сплатив позивач.

Так, позивач зазначив, що в 2016 році він в повному обсязі, достроково, сплатив всю суму наявної на той момент заборгованості, включаючи штрафи, пеню, відсотки та основний борг, про що було видано довідку №104 від 17.08.2016 року, згідно якої банк не має жодних фінансових претензій до позивача за договором споживчого кредиту №11244879000 від 01.11.2007 року (а.с.33).

Позивач зазначає, що з огляду на те, що сума повернутих коштів перевищує суму отриманого кредиту, тому відсутні підстави стверджувати про отримання додаткового блага позичальником внаслідок списання банком частини заборгованості.

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДПС Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходу, отриманого платником, як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатом якої складено акт №131/11-28-33-03/ НОМЕР_1 від 18.03.2020 р. (а.с.16-21).

Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем, серед іншого допущено порушення:

-пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст. 179 ПК України – неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік до контролюючого орану;

-пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України – в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 2016 рік на загальну суму 47038,28 грн.

-пп.1.1-1.6 п.16-1 підр. 10 розд. ХХ ПК України – в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по військовому збору за 2016 рік на загальну суму 3919,86 грн.

Позивач, не погоджуючись з актом перевірки, подав заперечення на акт перевірки (а.с.22-23).

Листом від 14.04.2020 року за вих.№1278/ФОП/11-28-33-03-11 ОСОБА_1 повідомлено, що результати перевірки залишаються без змін (а.с.24).

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення – рішення:

- від 17.04.2020 р. №0001723303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 58797,85 грн., в тому числі: за основним платежем – 47038,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 11759,57 грн. (а.с.10);

-від 17.04.2020 р. №0001743303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір » на загальну суму 4899,82 грн., в тому числі: за основним платежем – 3919,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 979,96 грн. (а.с.11);

-від 17.04.2020 р. №0001733303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб » на загальну суму 170 грн. (а.с.12).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями, звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку є, зокрема, податковий агент.

Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 162.2.17 пункту 16.2 статті 162 ПК України, є вичерпним, до якого згідно з підпунктом "д" включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

З викладеного слідує, що під додатковим благом розуміється тільки основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Аналогічний правовий висновок викладений в Постанові Верховного суду від 06.05.2020 по справі №820/6319/16.

Як вбачається з матеріалів справи між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11244879000 від01.11.2007 в розмірі 21790 дол. США (а.с.25-29).

Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про анулювання боргу №102 від 16.08.2016 (а.с.34,59), в якому зазначено, що відповідно до пп. "д" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом, отриманим як додаткове благо та вимагає сплати податку на доходи фізичних осіб та відображення у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплати військового збору.

Обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, ОСОБА_1 зазначає, що ним було повернуто отриману від ПАТ "УкрСиббанк" позику в повному обсязі, тому не міг отримати додаткове благо, як на те вказує податковий орган.

Суд не може погодитись з вказаними доводами позивача, так як в повідомленні про анулювання боргу №102 від 16.08.2016 зазначено, що АТ "УкрСиббанк" прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором №11244879000 від 01.11.2007, а саме: суми основного боргу (кредиту)10405,03 дол. США, що складає 261323,80 грн. по курсу НБУ станом на 16.08.2016; суми процентів 100,38 дол. США, що складає 2521,06 грн. по курсу НБУ станом на 16.08.2016 року.

Крім того вищевказане повідомлення про анулювання боргу, було отримано позивачем ще 16.08.2016 року (а.с. 55,33,34)

З огляду на встановлені судом обставини, відповідно до яких податковий орган здійснив обчислення суми додаткового блага, виходячи із суми основного боргу, анульованого (прощеного) банком, без включення до розрахунку процентів, висновок податкової перевірки про отримання ОСОБА_1 додаткового блага, який має включатися до загального річного оподатковуваного доходу та оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, суд визнає правильним.

Відтак підстави для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0001723303 від 17.04.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізособами за результатами річного декларування, на 47038,28 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 11759,57 грн. , відсутні.

У зв`язку з цим позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Збільшення платнику грошових зобов`язань з військового збору, як і нарахування штрафу за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи, є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із збільшенням загального оподатковуваного доходу як бази оподаткування і цим збором.

Тож за відсутності підстав для висновку щодо протиправності нарахування грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб відсутні й підстави стверджувати про протиправність нарахування військового збору та накладення штрафу за неподання декларації.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – АТ "Укрсиббанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко