Рішення № 91476758, 09.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 вересня 2020 р. Справа № 120/3330/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.,

представника позивача: Тюркіна О.С.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" (далі - позивач, ПП "ЗЕРНОТІК ПЛЮС") до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення комісії Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 26.12.2017 за №485023/37836765 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки у спірному рішенні контролюючим органом не зазначено яка саме невідповідність виявлена контролюючим органом. Враховуючи, що у позивача наявні, передбачені чинним законодавством України, документи, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між ПП "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" та його контрагентами, правові підстави для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість відсутні, а порушене право має бути відновлене шляхом зобов`язання Державної податкової служби України виключити ПП "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку..

Ухвалою від 20.07.2020 відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 12.08.2020.

Ухвалою від 12.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання підготовче судове засідання відкладено на 31.08.2020.

Ухвалою від 31.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті 09.09.2020.

В судовому засіданні представник позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив (від 31.08.2020 за вх. №24406)

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Причин неявки суду не повідомив, належним чином обґрунтованого клопотання про неможливість прибути в судове засідання не надав. Разом з тим, свою позицію щодо заявлених позовних вимог навів у поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №23116 від 18.08.2020). Зокрема зазначив, що оскаржуване рішення контролюючим органом прийнято в зв`язку з тим, що в органах ДПС України наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Таких висновків відповідач дійшов з огляду на отриману інформацію про те, що контрагент позивача та його постачальник входять до складу групи підприємств з ознаками фіктивності, щодо яких Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42020000000000767 від 21.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27; ч.3 ст.212 КК України, досудове розслідування в якому проводиться слідчим управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС.

Щодо критерію ризиковості платника податку на додану вартість, то відповідно до п.8

Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в

Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач зазначив, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає рнзиковіеть здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

За наведених обставин, представник відповідача вважає спірне рішення правомірним та таким, що скасуванню не підлягає, в зв`язку з чим просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

22.12.2017 ПП "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" направлено до Державної фіскальної служби України таблицю даних платника податку №1 із зазначенням у ній видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) товариством, а також коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що придбаваються товариством (далі - Таблиця даних платника податків) (а.с. 15).

За результатами обробки Таблиці даних платника податків Комісією Вінницької об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, 26.12.2017 було прийнято рішення №485023/37836765 про врахування Таблиці даних платника податків за реєстраційним №203450376, що підтверджується Квитанцією №2 від 22.12.2017 (а.с. 13).

В подальшому, 24.06.2020 відповідачем прийнято рішення №1666633/37836765 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, підставою прийняття якого вказано: "Наявність в органах державної фіскальної служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій." (а.с. 14).

Не погоджуючись із рішенням про неврахування Таблиці даних платника податків комісією центрального рівня, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку №1165).

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку №1165, таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P <Pм ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Відповідно до п.25 Порядку №1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Як вже було встановлено вище, в спірному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку підставою для відмови вказано про наявність в органах державної фіскальної служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Разом з тим, досліджуючи зміст оскаржуваного рішення встановив, що в останньому не зазначено, яка сама податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій була отримана ДПС України. Зокрема, суд зазначає, що спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, ані на підстави за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч.1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

Крім того, суд критично оцінює наведені у відзиві на позовну заяву посилання представника відповідача на отримання інформації про те, що контрагент позивача та його постачальник входять до складу групи підприємств з ознаками фіктивності, щодо яких Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42020000000000767 від 21.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27; ч.3 ст.212 КК України, досудове розслідування в якому проводиться слідчим управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС, адже позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Наведене узгоджується з правовою позицією зазначеною Верховним Судом в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному ж випадку, враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване у даній справі рішення №1666633/37836765 від 24.06.2020 не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, адже прийняте відповідачем без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, на думку суду, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення з недотриманням п.9 ч.2 ст.2 КАС України - без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача виключити ПП "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37836765) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю .

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністартивний позов задовольнитти.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України №1666633/37836765 від 24.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість приватного підприємства "ЗЕРНОТІК ПЛЮС", зареєстрованої у контролюючому органі 22.12.2017 за №1, врахованої згідно рішення комісії від 26.12.2017 за №485023/37836765.

Зобов`язати Державну податкову службу України виключити приватне підприємство "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37836765) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Приватне підприємство "ЗЕРНОТІК ПЛЮС" (вул. Київська, 16, оф. 614, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37836765)

Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 11.09.2020

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна