
Справа № 308/13015/16-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 04 вересня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.09.2020 року.
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.12.2016 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду.
02.02.2017 року, відповідачем подано заперечення на позовну заяву.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09 лютого 2018 року витребувано від Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ - 14305909) належним чином завірені документи кредитної справи за кредитним договором № 014/4074/82/23488 від 17.02.2006 року, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 .
31.05.2017 представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Ракущинець А.А. подано заперечення.
31.10.2018 року від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог.
Відповідно до розпорядження №1443 05.12.2018 р. В.о. керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, Е.С.Сочка, матеріали справи підлягають повторному автоматизованому перерозподілу у зв"язку із закінченням п"ятирічного строку повноважень судді Ужгородського міськрайонного суду Шепетко І.О.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2018 р. визначено головуючим суддею (суддя-доповідач): Олексія Васильовича Фазикош.
В судовому засіданні від 27.05.2019 року представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Ракущинець А.А., подано заяву про збільшення позовних вимог (від 10.10.2018р.).
Справа до розгляду призначалася неодноразово. На виклик суду позивач та її представник не з`являлися. Судові засідання у справі відкладалися у зв`язку із неявкою сторін. Слід констатувати, що на адресу суду представник позивача адвокат Ракущинець А.А. неодноразово направляв заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю останнього бути присутнім у судовому засіданні.
В судове засідання призначене на 04.09.2020 року позивач та його представник повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Жодних заяв про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи без участі позивача та його представника, - до суду не надходило.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника банку, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд констатує, що судові повістки про виклик на розгляд справи здійснювалися на адреси позивача та його представника, які містяться у матеріалах справи.
З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд враховує, що ні позивачем, ні його представником до суду заяв про відкладення розгляду справи в судове засідання призначене на 04.09.2020 р, та про розгляд справи без їх участі не подано.
Суд констатує, що судові повістки про виклик позивача, в судове засідання здійснювався на адресу зазначену ним у позовній заяві.
У судові засідання, призначені на 02.04.2020 та 09.06.2020, 04.09.2020 року, позивач не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином. Як вбачається із повернутих на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу, судові виклики повернулись на адресу суду, з поштовою відміткою «за терміном зберігання». Заявник на поштове відділення для отримання рекомендованих листів не з`являється.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України».
Позивач жодних дій щодо отримання повідомлень суду не вчиняє, не проявляє інтересу до стану провадження за його заявою, за наявною у справі адресою не отримує процесуальні документи суду. Знаходження матеріалів справи в першій інстанції порушує розумні строки розгляду справи. Судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення особи, яка подала позовну заяву, про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог процесуального законодавства. Інших засобів зв`язку позивачем не вказано.
Як убачається з матеріалів справи, представником позивача адвокатом Ракущинець А.А. подавались електронним зв`язком клопотання про відкладення судових засідань у справі, що призначалась на 02.04.2020 та 09.06.2020, з підстав запровадження карантину в Україні, що вказує про обізнаність представника позивача про наявність всіх судових засідань призначених до судового розгляду.
Сторонами по справі не надано суду відомостей, які б свідчили, що вони є безпосередньо хворими, чи перебувають у самоізоляції із законодавчо встановлених підстав, тощо.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 5 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору, без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз`яснює позивачу, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача, встановлені норми ЦПК України, який не пов`язує причини повторної неявки з їх поважністю, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 44, 130, 131, 210, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош
Судове рішення № 91476207, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 04.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/13015/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: