Рішення № 91475703, 10.09.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1642/20

Провадження № 2/242/884/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 16.04.2020 року, звернулася до суду із позовною заявою до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт за яким все майно на ім`я позивача. З метою отримання спадщини, позивач 26.09.2019 року звернулася із відповідною заявою до приватного нотаріусу з заявою. Постановою від 23.03.2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 не надано правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Просить суд визнати за нею право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18.05.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у приватного нотаріусу Авдіївського міського нотаріального округу Василенко В.А., копію спадкової справи № 190/2019, заведеної 26.09.2019 року після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15.06.2020 року закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18.05.2020 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано з Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області копію свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 24.06.1997 року та копію рішення виконавчого комітету Авдіївської міської ради № 172 від 23.06.1997 року щодо надання дозволу ОСОБА_2 на приватизацію квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі та просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача – Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області – в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, відзив на позовну заяву та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Авдіївської міської ради від 23.06.1997 року № 172 надано право ОСОБА_2 на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Авдіївської міської ради від 23.06.1997 року № 172, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира загальною площею 30,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про склад сім`ї від 26.09.2019 року, виданої Центром надання адміністративних послуг Авдіївської міської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 18.04.1972 року по 26.09.2019 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

В газеті Авдіївський вісник плюс № 28 від 27.12.2019 року, опубліковано оголошення, що втрачене свідоцтво про право власності на житло від 24.06.1997 року, видане виконавчим комітетом Авдіївської міської ради народних депутатів, на підставі рішення від 23.06.1997 року № 172, за адресою: АДРЕСА_1 , на ОСОБА_2 .

Відповідно до заповіту від 08.07.2016 року, посвідченого приватного нотаріусу Авдіївського міського нотаріального округу Василенко В.А., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що все майно, де б воно знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право та що буде належати їй на момент смерті вона заповіла ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 24.09.2019 року, виданого Авдіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріусу Авдіївського нотаріального округу Василенко В.А. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою приватного нотаріусу Авдіївського нотаріального округу Василенко В.А. від 23.03.2020 року, ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із ненаданням правовстановлюючого документу на належне спадкодавцю нерухоме майно.

Згідно листа Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області № 01-19/0950 від 31.03.2020 року, представнику позивача ОСОБА_3 було повідомлено, що отримати дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно може лише його власник. Поряд із цим ВЦА м. Авдіївки повідомила, що згідно рішення виконавчого комітету Авдіївської міської ради від 23.06.1997 року № 172, було видано свідоцтво про право власності на житло на ім`я ОСОБА_2 , а саме на квартиру загальною площею 30,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно № 213716945 від 24.06.2020 року, відомості про реєстрацію права власної на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у вищевказаних реєстрах відсутня.

Відповідно до акту від 03.07.2020 року, виданого КП «Служба єдиного замовника Авдіївської міської ради», ОСОБА_2 дійсно на момент своєї смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що факт проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , також підтверджується наданими позивачем квитанціями про сплату житлово-комунальних послуг, актами обстеження квартири, введення в експлуатацію вузлів обліку холодної води, повідомленням про призначення субсидії, тощо.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦПК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ч. 5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Окрім цього, за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Оскільки позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв`язку із неможливістю надати оригінал правовстановлюючого документу про право власності спадкодавця на квартиру, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину за заповітом, до складу якої входить квартира. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідачі: Військово-цивільна адміністрації м. Авдіївка Донецької області, юридична адреса – Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. № 5; код за ЄДРПОУ № 39831182.

Суддя Н.О. Хацько