Ухвала суду № 91475018, 07.09.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 0527/3560/2012

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого – судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А., розглянувши цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник – ОСОБА_1 , - «про поновлення пропущеного строку та видачу дублікату для пред`явлення виконавчого документа до виконання»,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із заявою, в якій просить:

- видати дублікат виконавчого документа у справі №0527/3560/2012 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 014/11-173/513 від 08 вересня 2006 року у сумі 23837 гривень 42 копійки та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 238 гривень 37 копійок;

- визнати поважною причину пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа у справі №0527/3560/2012 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 014/11-173/513 від 08 вересня 2006 року в сумі 23837 гривень 42 копійки та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 238 гривень 37 копійок

- поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа у справі №0527/3560/2012 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 014/11-173/513 від 08 вересня 2006 року в сумі 23837 гривень 42 копійки та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 238 гривень 37 копійок, пославшись на таке:

31 травня 2012 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області прийнято рішення у цивільній справі №0527/3560/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором № 014/11-173/513 від 08 вересня 2006 року та стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 23837,42 грн, а також судовий збір у розмірі 238,37 грн.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04.05.2017 замінено стягувача у цивільній справі №0527/3560/2012 з ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із запитом про хід виконавчого провадження у цивільній справі №0527/3560/2012.

На адресу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» надійшла відповідь, в якій зазначено, що 21.10.2013 державним виконавцем винесені постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, проте доказів про повернення виконавчого документу попередньому стягувачу та відповідного акту про утилізацію матеріалів виконавчих проваджень не надано.

Під час передачі кредитної справи первісним кредитором до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» оригінал виконавчого листа не передавався, що підтверджується Актом прийому-передачі документів.

Внаслідок того, що виконавчий лист втрачено, пропущено строк з не залежних від ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» причин, що підтверджується листом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Представник заявника – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, що не є перешкодою у розгляді заяви.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2012 року у цивільній справі 0527/3560/2012, що набрало чинності, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/11-173/513 від 08 вересня 2006 року в розмірі 23837 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 42 копійки та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 238 (двісті тридцять вісім) гривень 37 копійок.

На примусове виконання судового рішення 23.08.2012 представнику позивача було видано 2 виконавчих листа (а.с.36).

Листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного МРУ МЮ (м. Харків) (а.с.84) повідомлено, що 18.10.2013 на примусове виконання до Костянтинівського міськрайонного відділу ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) надійшли виконавчі листи № 0527/3560/2012, видані Костянтинівським міськрайонним судом 31.05.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості у розмірі 23837,42 грн і ІТЗ у розмірі 238,37 грн. 21.10.2013 державним виконавцем винесені постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження згідно з п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (у попередній редакції) (а.с.84-85).

Листом Костянтинівського МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) від 04.09.2020 №17-17-13/55081 повідомлено, що згідно з даними АСВП до Костянтинівського МР ВДВС Східного МРУ МЮ (м. Харків) виконавчий лист у справі № 0527/3560/2012 не надходив (а.с.95).

Судовою ухвалою від 04 травня 2017 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні по справі № 0527/3560/2012: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» (а.с.75-76). Ухвала набрала законної сили 11.05.2017.

Вирішуючи питання можливості видачі дублікату виконавчого листа з поновленням строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд виходив з такого:

Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачено перелік виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню. Серед них є виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках, зокрема, на підставі судових рішень, а також виконавчі написи нотаріусів (пункти 1 і 3 зазначеної частини).

Відповідно до п.17.4 Розділу VIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За приписами ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 06.05.2012, що діяла на час ухвалення судового рішення, строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлювався протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Таким чином, доказуванню та встановленню підлягають такі обставини:

- чи звертається особа із заявою про видачу дублікату виконавчого листа в межах строку, передбаченого п.17.4 Розділу VIII Перехідних положень ЦПК України;

- чи надала сторона докази втрати виконавчого листа;

- чи можуть бути визнані поважними обставини, які зумовили звернення до суду із пропуском процесуальних строків;

- чи не є поданням вказаної заяви фактичним зловживанням процесуальними правами.

Як на доказ втрати виконавчого листа і поважність причин пропущення процесуального строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник послався на Акт «про не передачу документа» від 14.07.2020, згідно з яким після зміни судовою ухвалою від 04.05.2017 стягувача у цивільній справі №0527/3560/2012 оригінал виконавчого документа станом на 14.07.2020 від первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не надходив (а.с.83).

Надаючи оцінку цьому доказу, суд виходить з такого:

За ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З огляду на наведене, слід прийти до висновку, що після переходу прав вимоги на стадії виконавчого провадження до нового кредитора, відбувається набуття прав первісного кредитора, зокрема, щодо звернення у встановлений законом строк у відповідний відділ державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду, в обсягах, та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З часу заміни сторони стягувача минуло три роки, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що заявник приймав дії, щодо отримання від первісного стягувача виконавчого листа, та не зрозуміло, чому за такий довгий строк з 2017 року до 2020 року після переходу прав вимоги на стадії виконавчого провадження до нового кредитора, заявником не приймалося будь яких дій, спрямованих на витребування у стягувача виконавчого листа.

Тож строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі сплинув до того часу, коли судом була постановлена ухвала про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

В той же час, пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання є правом, а не обов`язком стягувача.

Виходячи з наведеного, не можна визнати поважними вказані заявником (який є юридичною особою) причини пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки Акт «про не передачу документа» від 14.07.2020, згідно з яким після зміни судовою ухвалою від 04.05.2017 стягувача у цивільній справі №0527/3560/2012 оригінал виконавчого документа станом на 14.07.2020 від первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не надходив, не доводить ані факт втрати виконавчого документу, ані поважність причин пропущення стягувачем процесуального строку на звернення цього виконавчого документу до виконання.

Будь-яких інших доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано, як не вказано і те, що ці обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Слід зазначати, що ЄСПЛ в своїх рішеннях, які є частиною національного законодавства, неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.

Так в рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст.6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заявлені ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вимоги про поновлення пропущеного строку та видачу дублікату для пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.442,433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 34, ЄДРПОУ 38750239), боржник – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 ) «про поновлення пропущеного строку та видачу дублікату для пред`явлення виконавчого документа до виконання» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: