Ухвала суду № 91474626, 11.09.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження: 1-кс/225/959/2020

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5132/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Торецьк

Слідчийсуддя Дзержинськогоміського судуДонецької області ОСОБА_1 ,вивчивши матеріали клопотання прокурора Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_2 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12020050220000911 від 10.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2020 року прокурор Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_2 за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12020050220000911 від 10.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України звернувся до суду з клопотанням про накладення арештуна майно, а саме: сумку дорожню чорного кольору з написом «Magda»; мобільний телефон марки Nokia ІМЕІ НОМЕР_1 ; складний ніж з пластикової рукояткою; гумові шльопанці.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що у провадженні слідчого відділення Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050220000911 від 10.09.2020 за ч. 3 ст. 186 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2020 року приблизно о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , таємно проник до будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав телефон «НОМІ», сто гривень та продукти харчування, в цей час дії ОСОБА_3 , були помічені сторонніми особами, а саме потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розуміючи, що його дії стали явними для сторонніх осіб та продовжуючи реалізацію раніше задуманого, щодо викрадення чужого майна, не зважаючи на зауваження ОСОБА_4 щодо припинення злочинних дій, діючи зухвало, нехтуючи небезпечністю свого викриття та свідомо йдучи на ризик затримання на місці злочину, ОСОБА_3 продовжив свою злочинну діяльність в умовах очевидності, яка стала спрямована на відкрите заволодіння чужого майна. Після чого, ОСОБА_3 із викраденим втік з території домоволодіння.

10.09.2020 року в період часу з 17 години 00 хвилин по 18 години 30 хвилин під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: сумку дорожню чорного кольору з написом «Magda»; мобільний телефон марки Nokia ІМЕІ НОМЕР_1 ; складний ніж з пластикової рукояткою; гумові шльопанці. 11.09.2020 року слідчим Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області винесено постанову про визнання вищевказаних предметів речовими доказами у кримінальному провадженні №12020050220000911 від 10.09.2020 року.

Вказане майноє тимчасововилученим оскількивідповідає вимогам,викладеним уст.167КПК України (Підстави тимчасового вилучення майна), а саме це є майном у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.168 КПК України (порядок тимчасового вилучення майна) вказане майно вилучено законно під час огляду місця події.

Відповідно до ст. 167 КПК України - тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Наразі у кримінальному провадженні відсутні підстави до повернення вказаного тимчасово-вилученого майна його володільцям відповідно до ст.169 КПК України (припинення тимчасового вилучення майна), у зв`язку з чим згідно ч.5 ст.171 КПК України - прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке подається не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Слід зазначити, що звернення з клопотанням про арешт майна саме за підписом прокурора обумовлено вимогами ч. 2 ст. 64-2 КПК України, яка передбачає, що звернення з клопотанням про арешт майна третьої особи здійснюється прокурором.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно зокрема є доказом злочину.

Згідно п. 1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається також з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вирішуючи питання щодо підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене по даному кримінальному провадженню майно слід виходити з наступного: є достатні підстави вважати, що сумка дорожня чорного кольору з написом «Magda», мобільний телефон марки Nokia ІМЕІ НОМЕР_1 , складний ніж з пластикової рукояткою, гумові шльопанці зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема перебування сторонньої особи в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до ст. 357 КПК України (дослідження речових доказів) у разі розгляду кримінального провадження судом, сторона обвинувачення має надати вказані речові докази суду для огляду та ознайомлення, що буде неможливим у разі ненакладення на них арешту.

Вирішуючи питання щодо належності тимчасово вилученого майна певним особам слід звернути увагу, що належність сумки дорожньої чорного кольору з написом «Magda», мобільного телефону марки Nokia ЕМЕІ 354895083532361, складного ножа з пластикової рукояткою, гумових шльопанців не встановлено, однак зі слів потерпілої ОСОБА_4 , вказані предмети в домоволодінні з`явились після виявлення нею того факту, що ОСОБА_3 викрав її речі.

З урахуванням викладеного, з метою збереження речових доказів та запобігання можливості приховування вказаних речей, їх фізичного знищення, псування, відчуження, або знищення слідів кримінального правопорушення, які зберегли на собі вищезазначені речі, предмети тощо, необхідно накласти арешт на вилучені речі, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт вказаного майна, як захід забезпечення кримінального провадження, виправдовує потреби досудового розслідування з метою виконання завдань кримінального провадження, пов`язаних із забезпеченням швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, а також використання вказаного майна в якості речового доказу.

Вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить таких висновків:

Згідно ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Із змісту клопотання вбачається, що прокурором не виконані вимоги п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, та не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Формулювання у клопотанні, цитата: «вирішуючи питання щодо належності тимчасово вилученого майна певним особам слід звернути увагу, що належність сумки дорожньої чорного кольору з написом «Magda», мобільного телефону марки Nokia ЕМЕІ 354895083532361, складного ножа з пластикової рукояткою, гумових шльопанців не встановлено, однак зі слів потерпілої ОСОБА_4 , вказані предмети в домоволодінні з`явились після виявлення нею того факту, що ОСОБА_3 викрав її речі» не дає можливості дійти висновку про те, чи власник майна не встановлений, чи власником майна є ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 3ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_2 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12020050220000911від 10.09.2020року заознаками кримінальногоправопорушення передбаченогоч.3ст.186КК України повернути прокурору та встановити строк сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: