Ухвала суду № 91474625, 11.09.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження: 1-кс/225/958/2020

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5132/20

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2020 року м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Мигалевич В.В. за участю секретаря Голубової О.О., прокурора Кривенко А.О., слідчого Курбанова Р.З., захисника Бідашко І.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050220000911 від 10 вересня 2020 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Демино-Олександрівка Троїцького району Луганської області, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, не одруженого, з середньою технічною освітою, постійного місця мешкання не має, місце реєстрації відсутнє, раніше судимого:1)05.08.1994 року Артемівським міським судом Донецької області за ст. 140 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна; 2)01.12.1997 року Артемівським міським судом Донецької області за ст. 140 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3)23.01.2002 року Старобешевським райсудом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; 4)02.07.2002 року Старобешевським райсудом Донецької області за ст. ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі; 5)03.12.2004 року Старобешевським райсудом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 6)10.02.2010 року Старобешевським райсудом Донецької області, за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі; 7)11.02.2011 року Артемівським міським судом Донецької області, за ст. ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, 70, 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 8)18.03.2013 року Артемівським міським судом Донецької області, за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 9)25.03.2016 року Дзержинським міським судом за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;10)09.08.2018 Дзержинським міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 6 (шість) місяців арешту, звільнився 22.03.2019 року у зв`язку із відбуттям строку покарання, 11)29.07.2019 Дзержинським міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) місяців арешту, 12) 18.10.2019 Дзержинським міським судом за ч. 2 ст. 185, ч.1,4 ст.71 КК України до 4 (чотирьох) місяців арешту, звільнився 06.01.2020 року у зв`язку із відбуттям строку покарання судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області просить застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що 10.09.2020 року приблизно о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) переліз через паркан, тим самим проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де через незачинене вікно проник до житлового будинку.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, таємно повторно, викрав майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

-портативна музична колонка торгівельної марки «JBL» в корпусі синього кольору(поміщено до прозорого пакету), вартістю 170 гривні 00 копійки;

- телефон торгівельної марки NOMI i184,в корпусі чорного кольору, вартістю 185 гривні 00 копійок.

-грошові кошти в сумі 100 гривень, двома купюрами номіналом 50 гривень.

Покидаючи приміщення будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , дії ОСОБА_1 , були помічені сторонніми особами, а саме потерпілою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розуміючи, що його дії стали явними для сторонніх осіб та продовжуючи реалізацію раніше задуманого, щодо викрадення чужого майна, не зважаючи на зауваження ОСОБА_2 щодо припинення злочинних дій, діючи зухвало, нехтуючи небезпечністю свого викриття та свідомо йдучи на ризик затримання на місці злочину, ОСОБА_1 продовжив свою злочинну діяльність в умовах очевидності, яка стала спрямована на відкрите заволодіння чужого майна.

Після чого, ОСОБА_1 переліз через паркан, та з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на суму 455 гривень.

Таким чином, як зазначає слідчий в своєму клопотанні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

В обґрунтування обрання запобіжного заходу зазначено на наявність ризиків зазначених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованість застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 полягає у необхідності попередження вчинення іншого кримінального правопорушення, можливості незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування чи суду.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання.

Прокурор просив задовольнити клопотання.

Захисник не заперечував проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухав думку учасників судового розгляду, слідчий суддя доходить таких висновків:

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частина 2 ст. 183 КПК України визначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Судом взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: протокол огляду місця події від 10.09.2020, протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 10.09.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 10.09.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий.

10.09.2020 ОСОБА_1 фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.09.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює,дітей на утриманні не має, не одружений, постійного місця мешкання на території м. Торецьк Донецької області не має, тож відсутні будь-які стійкі соціальні зв`язки, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, у зв`язку з чим, перебуваючи на волі матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування і суду, впливати на потерпілу та свідків, а також продовжити свою злочинну діяльність, оскільки є підстави вважати, що скоєння злочинів є основним джерелом його доходів.

Відповідно до ст. 177 КПК України застосувати щодо ОСОБА_1 , більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, неможливо, оскільки існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню:

- під загрозою покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілу і свідків, свідчення яких в суді матимуть доказове значення;

- вчинити інші кримінальні правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за що у разі визнання судом винним йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що випливає в результаті об`єктивних дій підозрюваного після вчинення ним злочину;

- незаконно впливати на потерпілу та свідків , на що може спонукати санкція тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, на що також може спонукати санкція тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. Окрім того, слідчий суддя також враховує ту обставину що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , який будучи раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини в цьому кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на потерпілу та свідків;

- особиста порука – слідчим суддею не встановлено обставин надходження до органу досудового розслідування письмових звернень осіб, які поручаються за ОСОБА_1 ;

- застава – підозрюваний ОСОБА_1 не має доходу та не зможе внести заставу;

- домашній арешт – неможливість застосування пов`язана з тим, у м. Торецьк ОСОБА_1 , постійного місця мешкання не має, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу створить передумови для незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, або вчинити спроби переховуватися від слідчих органів та суду.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст.ст.177-178 КПК України, вважаю, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, ураховуючи, що він не має постійного джерела прибутку, і вважаючи, що за таких обставин жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, вважаю необхідним задовольнити клопотання і обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Разом з тим Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а також враховуючи інші обставини, встановлені під час розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення запобігання визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в межах розмірів передбачених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, а саме, в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає - 43940,00 грн. (2197,00х20), з покладенням на нього обов`язків: прибувати за кожною вимогою слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, не відлучатися з місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, в разі порушення яких, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладений штраф.

Керуючись ст.177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Курбанова Ришад Закір огли - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дійсна ухвала про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу діє до 24.00 годин 08 листопада 2020 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає - 43940,00 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792, з покладенням на нього обов`язків: прибувати за кожною вимогою слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, не відлучатися з місця фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, в разі порушення яких, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладений штраф.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: