Ухвала суду № 91473047, 09.09.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа №. 415/8634/19

Провадження № 1-кс/415/1089/20

У Х В А Л А

09.09.20 р. м. Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г.,

за участю секретаря Павлова О.В,

прокурора Бєлоусова Д.О.

представника заявника - адвоката Єфременка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Єфременка В.М. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ВП ГУНП в Луганській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Єфременко В.М. звернувся до слідчого судді в інтересах ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою, в якій зазначив, що в ході проведеного 28.03.2020 у ОСОБА_1 обшуку, було вилучене належне їй майно, а саме два мобільних телефона та сім-карта, які до цього часу не повернуті, тому просить зобов`язати слідчого СВ ВП ГУНП в Луганській області повернути вилучене майно.

В судовому засіданні адвокат Єфременко В.М. скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у скарзі, просив задовольнити вимоги скарги.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували щодо задоволення скарги,пояснивши, що вилучення сталося на підставі ухвали, мобільні телефони та сім-карта були визнані речовими доказами і зараз знаходяться в камері речових доказів, клопотання про їх арешт до слідчого судді не вносилося.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення адвоката, думку слідчого та прокурора дослідивши письмові матеріали, додані до скарги, приходить до наступного.

Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, як зокрема нездійснення інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно з ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Також відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

При розгляді скарги встановлено, що в межах даного кримінального провадження було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого було вилучено майно належне ОСОБА_1 .

Відповідно до Узагальнення ВССУ від 12.01.2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» бездіяльність, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відноситься до категорії триваючих, а тому строк на подачу скарги заявником не пропущений.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчий не звертався до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на вилучене майно.

Представник заявника в судовому засіданні підтвердив, що вилучене в ході проведення обшуку майно, а саме два мобільних телефони та сім-карта належать ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про можливість часткового задоволення скарги, змінивши місце збереження мобільних телефонів та сім-карти, оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, є тимчасово вилученим та належить ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 106, 110, 167, 171, 173, 236, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу Єфременка В.М. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ВП ГУНП в Луганській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області або іншу уповноважену особу у проваджені якого перебуває кримінальне провадження № 12019130240000936 від 24.05.2019 передати на відповідальне зберігання ОСОБА_1 два мобільних телефони та сім-карту, що були вилучені в ході проведення обшуку 28.03.2020, в житловому приміщенні, в якому проживає ОСОБА_1 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно протоколу обшуку від 28.03.2020, з позбавленням права на їх відчуження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.Г. Березін