Ухвала суду № 91472734, 11.09.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1881/19

провадження №: 1-кп/398/146/20

УХВАЛА

Іменем України

"11" вересня 2020 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Нероди Л.М.,

за участю секретаря – Мазерської І.В.,

прокурора – Недяк А.Е.,

адвокатів – Петрова І.М., Савченка Г.О.,

обвинувачених, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Олександрія судове провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження строку обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_2 домашнього арешту, яке мотивовано тим, що продовжують мати місце ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинувачених вчинити інше кримінальне правопорушення та ухилитись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити його на більш м`який у зв`язку з захворюванням обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник не заперечували щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Заслухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та домашнього арешту відносно ОСОБА_2 судом враховано той факт, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, а також домашнього арешту стосовно ОСОБА_2 , не зменшились та продовжують існувати.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не одружені, не працюють.

ОСОБА_1 має непогашені судимості за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, тому суд дійшов висновку, що на даний час продовжують існувати ризики вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень та наявності у них можливості ухилитись від суду, враховуючи можливе покарання в разі доведення їх вини. Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходах відпала, судом не встановлено та встановлені ризики не зникли і не зменшилися.

Суду не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, зменшилися чи перестали існувати.

За таких обставин, враховуючи, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 закінчується 13 вересня 2020 року, а відносно ОСОБА_2 домашнього арешту закінчується 15 вересня 2020 року та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених.

Крім того, до суду звернувся адвокат з клопотанням про необхідність проведення лікування обвинуваченого ОСОБА_1 .

Учасники не заперечували щодо задоволення даного клопотання.

Заслухавши учасників процесу, судом встановлено, що довідка видана 25.08.2020 року медичної частиною ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор`містить інформацію, що ОСОБА_1 потребує лікування, так як не отримує відповідної та необхідної медичної допомоги.

Норми п. 2.3 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту затвердженому спільним наказом Міністерства юстиції України та МОЗ України за №239/5/104 від 10.02.2012 року та зареєстрований у МЮ України 10.02.2012 року за №212/20525 вказують, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Згідно п. 2.6. зазначеного вище Порядку, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

Усі висновки медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем-фахівцем в обов`язковому порядку вносяться до форми первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого № ___" або до форми первинної облікової документації № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого № ___", затверджених Наказом № 110.

Відшкодування витрат, пов`язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів.

Відповідно п. 2.7. зазначеного вище Порядку, У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Отже, чітко визначено порядок обстеження та надання медичної допомоги особам, узятим під варту і забезпечення виконання зазначеного порядку покладено саме на керівництво СІЗО.

Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справах «Науменко проти України» та «Мельник проти України» визначено про порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначено, що не може мати місце лише в зв`язку з погіршенням стану здоров`я заінтересованої особи, проте таке порушення може бути в зв`язку з неналежним наданням медичної допомоги.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката та вжиття відповідних заходів реагування з метою зобов`язання керівництва закладу тимчасового утримання під вартою до організації негайного надання належної медичної допомоги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 176 – 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів: з 11 вересня 2020 року до 09 листопада 2020 року включно.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на два місяці з 11 вересня 2020 року, заборонивши йому залишати з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин будинок АДРЕСА_1 , щоденно.

Зобов`язати начальника ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» негайно організувати заходи, передбачені Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженому спільним наказом Міністерства юстиції України та МОЗ України за №239/5/104 від 10.02.2012 року та зареєстрований у МЮ України 10.02.2012 року за №212/20525 в частині медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із залученням відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я або направлення останнього на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Встановити строк виконання ухвали суду в частині надання медичної допомоги до 16 жовтня 2020 року.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.

Висновок за результатами повного медичного обстеження обвинуваченого надати Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області.

Копію ухвали направити прокурору для контролю за її виконанням.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» та начальнику Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА