Ухвала суду № 91470102, 10.09.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25415/20

Провадження № 1-кс/947/13734/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Трофимова В.С., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Кім М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Яценко І.А., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. про застосування в рамках кримінального провадження №12020160000000988 від 07.09.2020 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, працюючого ПП, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та відповідного обґрунтування з боку сторони обвинувачення.

07.09.2020 року о 14 годині 46 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Шевченко в м. Одесі, із сторони вул. Гагаріна, в напрямку площі «10 квітня», по правій смузі руху (при організації двостороннього руху – по дві смуги для руху в кожному напрямку), в світлий час доби, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, а саме: був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на який вийшов пішохід ОСОБА_2 , та переходив дорогу справа на ліво за ходом руху автомобіля, своєчасно негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд транспортного засобу на пішохода.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.

07.09.2020 року о 20 годині 10 хвилин ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

08.09.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Оскільки в рамках даного кримінального провадження наявна обґрунтована підозра за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого суді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

2. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, подане клопотання просив задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні долучила письмові заперечення на подане клопотання з додатками, й зазначила, що правові підстави для застосування відносно її підзахисного міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відсутні, в зв`язку з чим, просила застосувати відносно останнього більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, який надасть змогу останньому заробляти грошові кошти та утримувати свою сім`ю.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні питання міри запобіжного заходу в рамках даного кримінального провадження.

Ч.1 ст. 177 КПК України – метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1, 2 ст. 181 КПК України – домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ч. 1 ст. 194 КПК України – під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ч. 4 ст. 194 КПК України – якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

08.09.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

На підтвердження існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України сторона обвинувачення посилається на: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.09.2020 року з долученою в якості додатка схемою місця ДТП, постанову про визнання речовими доказами по кримінальному провадженню від 08.09.2020 року, а також протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 07.08.20202 року.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

5. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно клопотання сторони обвинувачення, в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, а також положення ч. 3 ст. 26 КК України, слідчому судді слід надати правову оцінку вказаним доводам сторони обвинувачення, з огляду на що, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні тяжкого (ст. 12 КК України) кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

Як вбачається з санкції ч. 2 ст. 286 КК України, за вказаний злочин передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 8 (восьми) років, в зв`язку з чим, на думку слідчого судді, попри наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, усвідомлення останнім можливого покарання, яке йому загрожує у випадку його подальшого доведення вини у встановленому законом порядку судом, може свідчити про існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Що стосується існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя вважає, що існування такого ризику є необґрунтованим в рамках даного кримінального провадження, оскільки на теперішній час ОСОБА_1 , який є раніше не судимою особою, лише підозрюється у можливому вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке, між тим, є необережним, й вина якого у його вчиненні на теперішній час у встановленому законом порядку не доведена.

6. Вирішення питання можливості застосування в рамках даного кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, домашній арешт є найсуворішим, після тримання під вартою, запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_1 є особою, раніше не судимою, одруженою, яка має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , й яка має постійне місце мешкання на території м. Одеси, де останній мешкає разом зі своєю сім`єю.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 має місце роботи, оскільки останній являється приватним підприємцем, й, відповідно, має постійне джерело прибутку.

Як вбачається з доводів захисника підозрюваного, які містяться у письмових запереченнях на дане клопотання, перебування підозрюваного ОСОБА_1 під цілодобовим домашнім арештом унеможливить процес компенсації спричиненої шкоди потерпілим.

Крім того, підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що йому необхідно утримувати власну сім`ю, для чого потрібно заробляти грошові кошти, й чого, між тим, в умовах цілодобового домашнього арешту, забезпечити не можливо.

З огляду на наведену правову позицію сторони захисту, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, який надасть можливість останньому продовжити працювати, утримувати власну сім`ю, а також забезпечити відшкодування завданої в результаті можливого допущення останнім кримінального правопорушення шкоди.

Так, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, в тому числі, відповідні наслідки, які настали в результаті його ймовірного вчинення у вигляді смерті особи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 відповідний розмір застави, який з одного боку, гарантуватиме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а з іншого, в подальшому, буде процесуальною гарантією відшкодування ймовірно завданої діями підозрюваного шкоди морального та матеріального характеру в рамках такого кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В свою чергу, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

7. Висновки слідчого судді.

За таких обставин та враховуючи викладене, з огляду на майновий та сімейний стан підозрюваного, який являється приватним підприємцем та є одруженим, фактичні обставини даного кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, наслідки, які настали в результаті інкримінованих підозрюваному дій, а також встановлений в рамках даного кримінального провадження ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення відносно підозрюваного відповідного розміру застави у вигляді 476 (чотириста сімдесяти шести) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 000 552 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят дві) гривні, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, забезпечить подальше ймовірне відшкодування підозрюваним завданої шкоди, у випадку доведення його вини у встановленому законом порядку судом, а також не буде завідомо непомірним для останнього.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 186, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Яценко І.А., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. про застосування в рамках кримінального провадження №12020160000000988 від 07.09.2020 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 476 (чотириста сімдесяти шести) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 000 552 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят дві) гривні.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 08.11.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.