Ухвала суду № 91469673, 11.09.2020, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/680/20

УХВАЛА

11 вересня 2020 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА «СІМТЕКС» про визнання недійсним договору оренди, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та відшкодування збитків, третя особа – ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До Ананьївського районного суду Одеської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА «СІМТЕКС» про визнання недійсним договору оренди, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та відшкодування збитків, третя особа – ОСОБА_2 .

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Зі змісту п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В частині четвертій статті 95 ЦПК України зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Однак, всупереч вимог ст.95 ЦПК України всі копії документів, додані до позову, засвідчені неналежним чином, визначеним законом (відсутні ініціали, прізвище особи яка засвідчила документ, дата засвідчення копії документа, ряд документів взагалі не містить відмітки «Згідно з оригіналом»).

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом, який відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України врегульовано розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, є Закон України «Про судовий збір», преамбулою якого визначено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовну заяву подано до суду у 2020 році.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлюється у розмірі 2102 гривні.

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та відшкодування збитків та заявила три окремі позовні вимоги: 1) про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 15.09.2019 року, зареєстрований Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області від 17.09.2019р номер запису 33289828; 2) витребувати з незаконного володіння ПМП «СІМТЕКС» земельну ділянку загальною площею 2 га, для ведення селянського господарства, кадастровий номер 5120284800:01:001:0902, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Ананьївського району Одеської області; 3)стягнути з ПМП «СІМТЕКС» на користь ОСОБА_1 упущену вигоду у сумі 87780,00 грн.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України (в редакції до15 грудня 2017 року) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

З наведеного вбачається, що вимоги витребування земельної ділянки з незаконного володіння та відшкодування збитків є вимогами майнового характеру, а про визнання недійсним договору оренди є вимогою немайнового характеру.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 12 Постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснив, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Тобто, в даному позивачем мав бути сплачений судовий збір за немайновою вимогою окремо від судового збору за майнові вимоги.

Крім того, пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

З наведеного вбачається, що позивачем мав бути сплачений судовий збір за кожну з трьох заявлених позовних вимоги окремо.

Відповідно абзацу 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином за позовну вимога про визнання недійсним договору оренди землі, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок, з розрахунку (0,4 – ставка судового збору * 2102 гривні – прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року).

Абзацом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі складає 87780,00 грн.

За позовну вимогу про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, позивачкою повинно було сплачено судовий збір в сумі 877,80 грн. (87780,00 грн. / 100% * 1).

За позовну вимогу про відшкодування збитків в сумі 87780,00 грн. позивачкою повинно було сплачено судовий збір в сумі 877,80 грн. (87780,00 грн. / 100% * 1).

З наведеного вбачається, що позивачкою повинно було сплачено судовий збір за звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та відшкодування збитків в загальній сумі 2596,40 грн. (840, 80 грн. за вимогу немайнового характеру, та 1755,60 грн. за дві вимоги майнового характеру).

При цьому, до позовної заяв не додано будь-яких документів, які б підтверджували сплату позивачкою судового збору при подачі позовної заяви.

Докази про звільнення позивачки від сплати судового збору позовна заява та додані до неї документи не містять.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З наведеного вбачається, існують підстави для залишення позовної заяви без руху, як такої, що не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви та доплати судового збору.

Керуючись ст.ст.133, 175, 177, 185, 260, 261, 284-286, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА «СІМТЕКС» про визнання недійсним договору оренди, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та відшкодування збитків, третя особа – ОСОБА_2 , - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня отримання позивачами цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до положень ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: О.О. Желясков