Рішення № 91464379, 08.09.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020м. ДніпроСправа № 904/2830/20

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Волоса Івана Івановича, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про відшкодування збитків в розмірі 153 100,39 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: Винокуров О.В. посв. №155 від 21.02.20 представник

від відповідача: Добровольський А.Т. посв. № 1969 від 22.04.19 адвокат

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Волос Івана Івановича і просить суд стягнути збитки у розмірі 153 100, 39 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 17.06.2020.

16.06.2020 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Клопотання обґрунтовано тим, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмету правовідносин, а не лише від суб`єктного складу.

Відповідач вказує на те, що під час ДТП він не здійснював господарську діяльність, а перевозив свій особистий транспортний засіб.

Також, відповідач зазначає, що відносно нього, як фізичної особи, були складені протоколи про адміністративне порушення № БД № 272566 від 14.02.2020 та БД №272554 від 14.02.2020 та Марганецький міський суд у Дніпропетровській області та Дніпровський апеляційний суд розглядали справу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності як фізичної особи. Лише наявність статусу підприємця у відповідача не може свідчити про те, що він виступає в такій якості у всіх спірних правовідносинах. Тому, відповідач вважає, що ця справа не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, з підстав, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 відкладено судове засідання на 01.07.2020.

23.06.2020 представник відповідача подав відзив на позов.

30.06.2020 представник позивача подав заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2020 оголошено перерву до 23.07.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2020 відкладено судове засідання на 18.08.2020.

24.07.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.

17.08.2020 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 оголошено перерву до 08.09.2020.

08.09.2020 в судовому засіданні було заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи, досліджено наявні у справі докази.

У судовому засіданні 08.09.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач зазначає, що 14.02.2020 ОСОБА_1 перевозив екскаватор марки "Case" Alliance 1188 LS. вантажно-спеціалізованим сідловим тягачем DAF державний номер НОМЕР_1 , на спеціалізованому напівпричепі Н/ПР PACTON державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .

Під малим залізобетонним мостом (112 км + 380 м) на 113 км пк 4 одноколійної ділянки перегону Нікополь-Марганець через негабаритне розташування стріли екскаватору відповідач здійснив здвижку незадіяної прогонової споруди мосту з опор на величину 1,19 м.

Вищезазначений міст відповідно до зведеного переліку майна, затвердженого Міністром інфраструктури України А.М. Пивоварським 18.08.2015 закріплено на праві господарського відання за ПАТ "Українська залізниця" Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Позивачем були здійснені відновлювальні роботи по ліквідації дорожньо-транспортної пригоди. Розмір збитків, які відповідач завдав позивачу в результаті дії джерела підвищеної небезпеки збитки на суму 153 100,39 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач зазначає, що постановою Марганецького суду у Дніпропетровській області від 09.04.2020 у справі № 180/253/20 провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У постанові зазначено, що зіткнення сталося внаслідок того, що висота від дороги до краю мосту 3,40 метрів, що суперечить дорожньому знаку 3.18 ПДР, який передбачає в даному випадку "Рух транспортних засобів, висота яких перевищує 3,60 м заборонено".

Відповідач вважає, що неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення водія до відповідальності. Натомість, оскільки позивач є балансоутримувачем залізничного мосту, тому обов`язок щодо належної організації дорожнього руху під цим мостом лежить саме на ньому.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що відповідач є особою, яка на правовій підставі володіє транспортним засобом, який, в свою чергу, є джерелом підвищеної небезпеки. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдала (відповідача) незалежно від наявності його вини, оскільки наслідком такої дії є джерело підвищеної небезпеки.

Крім того, відповідно до статті 6 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.

Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 05.09.2019 у справі № 234/16272/15-ц зазначено, що постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 КпАП, звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завдано внаслідок ДТП.

Відтак, відповідач вважає, що оскільки постановою Марганецького суду у Дніпропетровській області від 09.04.2020 у справі № 180/253/20 встановлено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, тому позов не підлягає задоволенню.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Відповідно до Зведеного переліку майна, затвердженого Міністром інфраструктури України А.М. Пивоварським 18.08.2015 (арк.с.16), за ПАТ "Українська залізниця" Державне підприємство "Придніпровська залізниця" на праві господарського відання закріплений залізобетонний міст 112 км + 380м лінії Кривий Ріг Головний - Волноваха.

Наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 01.12.2015 № 044 залізобетонний міст 112 км + 380м лінії Кривий Ріг Головний - Волноваха було передано регіональній філії "Придніпровська залізниця" згідно з додатком до наказу ПАТ "Укрзалізниця" від 01.12.2015 № 004 "Перелік майна ПАТ "Укрзалізниця", яким наділяється Регіональна філія "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (арк.с.13-14).

01.12.2015 по Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (арк.с.20) вищезазначений міст було передано в експлуатацію структурному підрозділу "Нікопольська дистанція колії" регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

14.02.2020 року о 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 (відповідач) при перевезенні екскаватору марки "Case" Alliance 1188 LS. спеціалізованим вантажно-спеціалізованим сідловим тягачем DAF державний номер НОМЕР_1 , на спеціалізованому напівпричепі-спеціалізованому Н/ПР PACTON державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 під малим залізобетонним мостом (112 км + 380 м) на 113 км пк 4 одноколійної ділянки перегону Нікополь-Марганець здійснив здвижку незадіяної прогонової споруди мосту з опор на величину 1,19 м.

Відповідно до талону тимчасового обліку машини від 23.10.2014 (арк.с.51) власником екскаватору марки "Case" Alliance 1188 LS є ОСОБА_1 .

За наслідками цієї дорожньо-транспортної пригоди було складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.02.2020 серії БД № 272554 та протокол про адміністративне правопорушення від 14.02.2020 серії БД № 272566 (арк.с.21-22).

Постановою Марганецького суду у Дніпропетровській області від 09.04.2020 по справі №180/253/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (арк.с.56).

У постанові зазначено таке.

«До суду направлений протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 272566, в якому зазначено, що 14 лютого 2020 року о 11.30 годині, по вул. Бестужева в м. Марганець керуючи автомобілем «ДАФ» номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «pacton» номерний знак НОМЕР_3 , перевозив вантаж ексковатор марки CASE 1088LS, рухаючись під зазізничним мостом 113 км Придніпровської залізниці, позначеному дорожнім знаком 3.18, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в наслідок чого допустив зіткнення із залізничною спорудою, в результаті чого транспортний засіб, вантаж отримали механічні пошкодження та пошкоджено споруду залізничного мосту, порушивши вимоги п. 1.5, 2.3 б, д, є ПДР та скоївши правопорушення, яке передбачене за ст.124 КУпАП.

Також до суду направлений протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 272554, в якому зазначено, що 14 лютого 2020 року о 11.30 годині, по вул. Бестужева в м. Марганець керуючи автомобілем «ДАФ» номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «pacton» номерний знак НОМЕР_3 , перевозив вантаж ексковатор марки CASE 1088LS, рухаючись під зазізничним мостом 113 км Придніпровської залізниці де пошкодив споруду залізничного мосту 113 км. спричинивши при цьому пошкодження транспортного засобу та вантажу, порушивши вимоги п. 2.3 (д) ПДР та скоївши правопорушення, яке передбачене за ч.2 ст.139 КУпАП.

Однак, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.2 139 КУпАП інспектором поліції не було зроблено замір висоти транспортного засобу з вантажом, а було здійснено замір висоти від дороги до краю мосту, яка була 3.40 метрів, що суперечить дорожньому знаку 3.18 ПДР, який передбачає в даному випадку "Рух транспортних засобів, висота яких перевищує 3.60 м, заборонено" забороняє рух транспортних засобів, габаритна висота яких (з вантажем чи без нього) більша зазначеної на знакові, що підтверджується схемою місця події та поясненнями інспектора поліції, що складав схему.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколах про адміністративне правопорушення серії БД № 272554, БД № 272566 від 14 лютого 2020 року не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 ч.2 ст. 139 КУпАП, оскільки матеріалами. доданими до протоколів, не встановлено вину ОСОБА_1 у порушенні вимог дорожнього знаку "3.18". так як схемою місця події встановлено невідповідність висоті пройому мосту дорожньому знаку "3.18", а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення».

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, на підставі частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України постанова Марганецького суду у Дніпропетровській області від 09.04.2020 по справі №180/253/20 має значення для цієї справи лише в частині того, що 14 лютого 2020 року дійсно мали місце дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача.

Відповідно до довідки № 231 від 19.02.2020 Структурному підрозділу "Нікопольська дистанція колії" регіональної філії "Придніпровська залізниця" та калькуляції витрат на ліквідацію наслідків дорожньо-транспортної події від 19.02.2020, сума загальних витрат з загальновиробничими витратами та ПДВ понесених позивачем на усунення наслідків дорожньо-транспортної пригоди складає 153 100,39 грн (арк.с.10-11).

Позивачем були здійснені відновлювальні роботи по ліквідації дорожньо-транспортної пригоди на суму 153 100,39 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру № 16/314 від 20.02.2020 на суму 153 100,39 грн (арк.с.12).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підсудна господарському суду

З талону тимчасового обліку машини серія НОМЕР_4 , екскаватор CASE 1188-LC 2003 року випуску, заводський № НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідача зареєстровано як фізичну особу-підприємця, видами діяльності якого є: «Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний): який включає: усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів, перевезення великогабаритних вантажів, рефрижераторні перевезення, перевезення великовагових вантажів, перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах, перевезення автомобілів, перевезення відходір і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації. Цей клас також включає: оренду вантажних автомобілів з водієм, вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили, надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що при перевезенні екскаватора відповідач не здійснював господарську діяльність, оскільки відповідач не навів переконливих доводів та не надав будь-яких доказів того, що екскаватор використовувався ним у приватному житті для власних потреб.

Зважаючи на ті види підприємницької діяльності, які зазначені у з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яка діяльність у якій задіяно належний відповідачу екскаватор (в тому числі його перевезення) тим чи іншим чином пов`язана з здійсненням відповідачем господарської діяльності.

Окрім того, абзацом 3 пункту 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Тому реєстрація екскаватору за відповідачем як за фізичною особою повністю відповідає наведеному вище Порядку.

Відповідно до абзацу 1 статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливості притягнення до відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності. Суб`єктом правопорушення може виступати тільки фізична особа.

Відтак, незважаючи на те чи є фізична особа підприємцем, до адміністративної відповідальності відповідно до вищезазначених статей її може бути притягнуто тільки як фізичну особу.

Тому посилання відповідача на Постанову Марганецького суду у Дніпропетровській області в цій частині є необґрунтованим.

Узагальнюючи викладене, суд доходить висновку про те, що справа підсудна господарському суду, а клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Щодо заподіяної шкоди

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідач - ОСОБА_1 знаходився за кермом тягача на якому він перевозив належний йому екскаватор та під малим залізобетонним мостом (112 км + 380 м) на 113 км пк 4 одноколійної ділянки перегону Нікополь-Марганець здійснив здвижку незадіяної прогонової споруди мосту з опор на величину 1,19 м.

Відтак, відповідач керував транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справі від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відтак, оскільки відповідач керував транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, тому саме відповідач несе відповідальність відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України в незалежності від наявності вини.

Щодо посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 05.09.2019 у справі № 234/16272/15-ц.

На думку відповідача у вказаній постанові зроблено правовий висновок про те, що постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 КпАП, звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завдано внаслідок ДТП.

Але, у вказаній постанові об`єднана палата Касаційного цивільного суду вирішувала питання формування єдиної правозастосовної практики, вирішуючи при цьому справу № 234/16272/15-ц та аналізуючи висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі 199/4320/17 (провадження № 61-162св18).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду не знайшла підстав для того, щоб відійти від правового висновку, викладеного у постанові у справі 199/4320/17, оскільки обставини в цих двох цивільних справах є різними, як і норми матеріального права, які застосовувались судами при ухваленні рішень по цим справам.

Саме у постанові по справі 199/4320/17 Верховним Судом було зроблено висновок про те, що суди попередніх інстанцій, з`ясувавши, що постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно відповідача закрито провадження про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з урахуванням положень статті 61 ЦПК України 2004 року, правильно встановили відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Але цей висновок було зроблено судом на підставі статті 1188 Цивільного кодексу, якою передбачено, порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

Відповідно до цією статті шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відтак, ця правова позиція, на яку посилається відповідач може бути застосована, тільки у справі, де мали місце взаємодія декількох джерел підвищеної небезпеки у разі відсутності вини одного з учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Натомість у Постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 234/16272/15-ц було зроблено інший правовий висновок про те, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

В цій справі до правовідносин сторін стаття 1188 Цивільного кодексу України не застосовується, тому й висновки, які викладені у Постанові Верховного Суду по справі №199/4320/17 не є обов`язковими для суду з огляду на те, що відповідальність відповідача наступає відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу.

Також суд уважає за необхідне вказати про те, що відповідно до статті 6 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.

Відповідно відповідач не позбавлений права звертатися до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір позивача у розмірі 2 102,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Волоса Івана Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 34561793) шкоду у розмірі 153 100,39 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 11.09.2020

Суддя Я.С. Золотарьова