Постанова № 9146130, 18.03.2009, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа №2А-291/09р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 р. м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі: головуючого судді Завгороднього Є.П. при секретарі Мінку В.В. за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і пояснив суду, що він перебуває на обліку відповідача як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, і являється інвалідом третьої групи, у зв’язку з чим відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р., має право на щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат щорічно. За його заявою відповідач повідомив, що йому нарахована і виплачена щорічна компенсація на оздоровлення за 2008 р. у розмірі 90 грн. Таким чином він вважає, що у 2008 р. заборгованість складає 2090 грн. (545x4=2180-900). Просить визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті щорічної компенсацію на оздоровлення, як інваліду 3-ї групи, внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1-ї категорії та стягнути вказану суму на його користь.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала і пояснила суду, що дійсно позивач являється інвалідом третьої групи і знаходиться на обліку як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1-ї категорії і має право на щорічну компенсацію на оздоровлення у розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат. Однак, позивачу було виплачено щорічну компенсацію на оздоровлення у 2008 р. 90 грн., згідно розміру встановленого постановою КМУ № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та визнаний інвалідом 3-ї групи, і значиться на обліку у відповідача, у зв’язку з чим відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р., має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат. Однак, відповідач виплачував допомогу на оздоровлення не в повному обсязі.

З листа відповідача вбачається, що ОСОБА_2 щорічна компенсація на оздоровлення у 2008 р. відповідно Постанови КМУ № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофі" у розмірі 90 грн. (а.с. 5).

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щорічна допомога на оздоровлення повинна сплачуватись у розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат для інвалідів 3-ї групи.

Законом № 796-ХІІ КМУ не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсацій і допомоги, зокрема, допомоги на оздоровлення, встановленого цим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 67 цього Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій збільшуються КМУ згідно із зміною вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. ст. 17, 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» виключно Законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою КМУ № 562 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (далі постанова № 562)

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст. 48 ЗУ № 796 -XII та закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008, а не постанова № 562, яка встановила розмір щорічної допомоги, як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами зазначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Верховною Радою України дія ст. . 48 Закону № 796-ХІІ протягом 2008 р. не призупинялася.

Суд вважає, що в порушення ст. 113 ч.3 Конституції України відповідач фактично зменшив розмір допомоги, що звужує право позивача на отримання матеріальної допомоги (встановлений законом розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 4 мінімальних заробітних плат) не повинен зменшуватися ніякими нормативно - правовими актами.

Згідно ст. 9 ч. 4 КАС України у разі невідповідності будь - якого нормативно-правового акту Конституції або Закону України, суд повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення гарантовано ст. 17 Закону України «Про державний та соціальний стандарти та державні соціальні гарантії».

Розмір мінімальної заробітної плати у 2008 р. - 545 грн. Однак, позивачу було виплачено щорічну грошову допомогу на оздоровлення у 2008 р. - 90 грн. згідно встановленого розміру, визначеного постановою КМУ за № 562.

Таким чином, з відповідача за рахунок державного бюджету на користь позивача необхідно стягнути недоотримані суми допомоги на оздоровлення за 2008 р, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

На підставі ст. 113 ч.3 Конституції України, ч.5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 22.10.1993 р., ст. 48, 67 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, потерпілих в слідстві Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 19 ЗУ «Про державний та соціальний стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 9 ч. 4 КАС України, та керуючись ст. ст. 104, 107, 111, 158 -163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову управління праці і соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 за 2008 р. в сумі 2090 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок Державного бюджету (р/р 35212049001515 МФО 834016 ОКПО 25987421 ГУДК у Донецькій області Головне управління держказначейства) на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної компенсації на оздоровлення за 2008 р. у розмірі 2090 грн.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.