Рішення № 91459577, 09.09.2020, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1989/20

Провадження №2/654/724/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Петришак В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області в спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СітіФінанс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга Владислав Юрійович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

у с т а н о в и в:

15 червня 2020 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рева С.Л., до ТОВ «Фінансова компанія «СітіФінанс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга В.Ю., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В., про визнання виконавчого напису, вчиненого 28.02.2020 та зареєстрованого в реєстрі за №937 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «СітіФінанс» заборгованості в розмірі 15030,58 грн, та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1503,06 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Свою заяву позивачка обґрунтовує тим, що будь-яких фінансових зобов`язань перед ТОВ «Фінансова компанія «СітіФінанс» не має, кредитних договорів не підписувала, вважає виконавчий напис вчинений з порушенням закону.

28 липня 2020 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, якою просила також стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «СітіФінанс» на свою користь безпідставно отримані кошти в сумі 7981,08 грн та судові витрати, оскільки під час примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса з її рахунку було стягнуто на користь відповідача 7981,08 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга Владислав Юрійович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, будучи повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач не подав відзив на позовну заяву.

Від приватного нотаріуса Мажуги В.Ю. надійшло клопотання про проведення розгляду справи без його участі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою В.Ю. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №937, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «СітіФінанс» заборгованості в розмірі 15030,58 грн, та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1503,06 грн, за кредитним договором №337949300587574 від 22.08.2013 за період з 01.08.2018 по 24.12.2019.

28.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62193701.

Згідно ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме така правова позиція сформульована в постанові ВСУ від 05 липня 2017 року за результатами касаційного перегляду цивільної справи №754/9711/14-ц.

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що будь-яких фінансових зобов`язань не має, з наявністю у неї заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» вона не згодна. Нотаріусу надано виписки з рахунку боржника, проте у даних виписках не зазначено строки погашення заборгованості. Зазначений документ не посвідчує безспірність визначеної суми боргу.

З позовної заяви вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

ОСОБА_1 з наявністю у неї заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» не згодна.

Вказані обставини однозначно свідчать про те, що заборгованість ОСОБА_1 не є безспірною.

Проаналізувавши надані суду письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду факт вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Позовні вимоги в частині стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 7981,08 грн задоволенню не підлягають, як передчасно заявлені. Крім того, надана позивачем копія виписки по картковому рахунку не є належним доказом, що підтверджує дані вимоги.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з відповідача відповідно до положення ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 209, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СітіФінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мажуги Владислава Юрійовича, який вчинено 28 лютого 2020 року, зареєстровано в реєстрі за №937, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СітіФінанс» заборгованості в розмірі 15030,58 грн, та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1503,06 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СітіФінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) гривню 60 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41

Суддя В. М. Сіянко