Ухвала суду № 91457788, 09.09.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1193/19

Провадження № 1-кп/459/159/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Новосада М.Д.

секретаря судового засідання Козак І.Я.

прокурора Ліцмана М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Левицького І.С., Огорілка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019140150000449, №12019140150000855, №12019140150000867 та №12019140150000403 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що обставини, які були підставою для обрання такого, на даний час не відпали.

Обвинувачений та захисник просили в клопотанні прокурора відмовити, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або з врахуванням стану здоров"я обвинуваченого ОСОБА_2 зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено ухвалою суду від 15.07.2020 строком на 60 діб до 12.09.2020 включно.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що є достатньо даних вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, продовжити свою злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, враховуючи тяжкість вчинених ним злочинів і їх суспільну небезпечність, відсутність у такого соціально стримуючих факторів, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо запобігти цим ризикам.

Також, суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, який не працює, неодноразово судимий, перебуваючи на волі може вчиняти нові правопорушення, перешкоджати встановленню істини у справі.

Окрім цього, судом враховано відсутність медичних документів, в підтвердження неможливості утримання останнього в слідчому ізоляторі, міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, майновий стан, розмір спричиненої шкоди, наявність у провадженні Сокальського районного суду інших кримінальних проваджень відносно нього.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

У справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу чи зменшення ризиків, заявлених прокурором, на даний час не встановлено.

Крім того, на даний час не завершено розгляд вказаного провадження до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, по справі не допитано всіх свідків, не завершено судове слідство.

Наведені обставини є винятковими для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є не достатнім для запобігання наведеним у клопотанні ризикам для гарантування належної поведінки обвинуваченого.

Правових підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, як про це просить захисник, суд не вбачає.

Тому з метою уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою, відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальний стан та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 , який хворіє на важкі інфекційні захворювання, призначити заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2102 грн.), що становить 25*2102=52 525 грн.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 202, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора – задовольнити, у клопотанні захисника Огорілка Ю.В. та обвинуваченого ОСОБА_2 - відмовити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 07.11.2020 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52525 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26306742 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ Код банку отримувача (МФО)820172 Рахунок отримувачаUA598201720355219002000000757).

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ГУДКСУ у Львівській області коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_2 покласти наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 7-ти діб з часу її проголошення, а обвинуваченим – з часу отримання копії ухвали.

Суддя: М. Д. Новосад