Ухвала суду № 91453668, 02.09.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.09.2020

Справа № 937/1590/20

Провадження № 1-кп/937/644/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого суді - Редько О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Макаренко В.В.,

прокурора – Богун Н.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Савон В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження №12020080140000319 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Мелітопольського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження №12020080140000319 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судове засідання з`явились прокурор Богун Н.О., захисник обвинуваченого – адвокат Савон В.В.

В судове засідання доставлений обвинувачений ОСОБА_1

07.09.2020 року закінчується строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку із цим прокурор просить продовжити строк тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки не вбачає підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м`який. Прокурор в обґрунтування клопотання також зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, відбував покарання у вигляді позбавлення волі, за які судимість не погашена відповідно до закону, не працевлаштований, тому, перебуваючи на свободі, з урахуванням характеристики його особи, усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинений злочин, може залишити місце свого проживання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою наживи. 29.01.2020 року о 03 годині 40 хвилин ОСОБА_1 було затримано на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Тому, на думку прокурора, існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. При обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту обвинувачений зобов`язується не відлучатись з постійного місця проживання. Враховуючи те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, повторно скоїв нові умисні корисливий злочин, існує ризик того, що він з метою уникнення відповідальності покарання за вчинений злочин може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому обрання відносно нього вказаних вище запобіжних заходів неможливе. Особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України відсутні, а відсутність таких осіб унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, тому не має постійного джерела доходів, отже обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави неможливе.

Захисник обвинуваченого – адвокат Савон В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на інший, а саме на домашній арешт. Клопотання обґрунтоване тим, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Крім того, і на досудовому слідстві, і під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та своїми діями сприяв встановленню об`єктивної істини у справі. Злочинними діями обвинуваченого не завдано матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 , оскільки все майно, яке було предметом крадіжки, вилучене і має бути повернуто йому вироком суду. В матеріалах кримінального провадження маються відомості про те, що ОСОБА_1 хоч і офіційно не працевлаштований, але мав постійну роботу та стабільний заробіток. Крім того, обвинувачений має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та має на утриманні неповнолітнього сина.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника – адвоката Савон В.В. та просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, вислухавши учасників судового провадження вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду кримінального провадження суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1). наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2). наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3). недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цією статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 331 КПК України продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати двох місяців, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, суд вважає що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає можливим визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є достатнім для забезпечення виконання обов`язків обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тому, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, докласти зусиль до пошуку роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01.11.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 194, 331 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Фурманенко М.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 01 листопада 2020 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області: (Отримувач – ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 26316700; рахунок № UA 378201720355249002000001250 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; призначення платежу: вид платежу (застава), ПІБ особи, за яку вноситься застава, номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01.11.2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою – в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду: О.В. Редько