Ухвала суду № 91453383, 09.09.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження №1-кс/331/1758/2020

ЄУН 331/3338/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Дорофєєвої М.А.,

прокурора Арсентьєвої Т.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_2 ,

захисника підозрюваного адвоката Козара М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Малинки Ольги Валеріївни, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020080020001384 від 07.09.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Кам`яне, Вільнянського району, Запорізької області, українець, громадянин України, який має базову середню освіту, не навчається, не працює, не одружений, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-20.03.2019 Вільнянським РС Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 07.09.2020, приблизно о 17.40 годин, неповнолітній ОСОБА_1 , знаходячись біля території коледжу Запорізького національного університету по вул. Шкільній, 1 в м. Запоріжжя, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_3 та з застосуванням насилля, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, яке виразилось в нанесені ударів предметом схожим на дерев`яний виріб в праву скроневу область, праве вухо, після чого, не зупиняючись на досягнутому продовжив наносити удари предметом схожим на дерев`яний виріб в область переносиці та лівого ока, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на коліна та не міг чинити опір злочинним діям ОСОБА_1 .

Після чого, ОСОБА_1 відкрито викрав майно потерпілого, а саме:

-мобільний телефон марки «Нуавей Р смарт З» ,вартістю 5000 гривень, в якому бува встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Лайф» № НОМЕР_1 ;

-чоловічу сумку «Пума Ферарі», вартістю 800 гривень;

-наручний годинник марки «Дізел», вартістю 15000 гривень;

-срібний ланцюжок 925 проби вагою 12 грамів, вартістю 2000 гривень;

-срібну підвіску, 925 проби, вагою 4 грами з зображенням «Святого Миколая», вартістю 500 гривень;

-цукерку «Холс» зі смаком вишні, вартістю 6 гривень 99 копійок;

-мобільний телефон «Нокіа 6600», вартістю 500 гривень;

-колоду гральних карт, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють;

-повербанк, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє;

грошові кошти в сумі 1000 гривень, а всього майна на загальну суму 24706 гривень 99 копійок, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, та зник з місця вчинення злочину разом з викраденим майном.

08.09.2020 року, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, є особою раніше судимою за корисливий злочин, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні, зазначивши, що підозрюваний раніше судимий за корисливі злочини, не навчається та не працевлаштований, що вказує на те, що вчинення кримінальних правопорушень є єдиним джерелом прибутку, також з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 . Додатково надала суду постанову про визнання законним представником неповнолітнього його матері ОСОБА_2 , та копію ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2020 року у справі №314/1760/19, якою ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 10 жовтня 2020 року.

Захисник підозрюваного просив у задоволенні клопотання відмовити. Зазначав про необґрунтованість підозри, посилаючись на пояснення підозрюваного про те, що він разом із своїми друзями вирішив провчити особу, яка на їхнє переконання займається збутом наркотичних засобів, для чого вони нанесли потерпілому тілесні ушкодження. Вказує, що умислу на вчинення корисливого злочину не було. Таким чином, підозра за ч. 2 ст. 186 КК України є необґрунтованою. Також зазначив про відсутність доказів, якими обґрунтовуються ризики. Порушення умов запобіжного заходу, застосованого у іншому кримінальному провадженні не можуть бути підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу у цій справі, а лише підставою для зміни застосованого запобіжного заходу у іншому провадженні. Також, звернув увагу суду на той факт, що підозрюваний є неповнолітньою особою.

Підозрюваний у судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що дійсно, 07 вересня 2020 року зустрівся зі своїми друзями для того, щоб помститися особі, яка на їх думку займається збутом наркотичних засобів і винувата у смерті їх знайомих. Для чого він із своїми друзями викликали потерпілого на зустріч, і як тільки він з`явився, почали наносити йому тілесні ушкодження. Він потерпілого не бив, просто стояв поруч. Бачив як його товариш поклав до кишені телефон потерпілого, який випав під час бійки. Умислу на вчинення грабежу він не мав. Зазначив, що вказав слідчому органу, де знаходиться сумка потерпілого, і її знайшли. Також, пояснив слідчому судді, що уже близько року до нього застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Останні пів року умови запобіжного заходу він порушує (пересувається і у межах села, і від`їздить також до інших населених пунктів).

Законний представник у судовому засіданні підтримала думку захисника. На запитання слідчого судді про те, чи порушував її син умови запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відповіла, що порушував.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080020001384 від 07.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

08.09.2020 року ОСОБА_1 , в присутності захисника повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

09.09.2020 року о 10 год. 00 хв. підозрюваному та його захиснику вручене клопотання про застосування запобіжного заходу із доданими до нього матеріалами. Клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України.

Вказані обставини учасниками не заперечувалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 492 КПК України, затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, у матеріалах справи знаходиться протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події (ділянки місцевості, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, проспект Соборний, поблизу будинку 112А), протокол огляду місця події ділянки місцевості за адресою м. Запоріжжя, вул. Шкільна поблизу будинку №1), протоколом допиту свідка ОСОБА_4 (очевидець подій), протоколом допиту свідка ОСОБА_5 .. Судом також враховуються пояснення підозрюваного надані у судовому засіданні, який пояснив, що він із своїми приятелями умисно призначили потерпілому зустріч для того, щоб «провчити» його у той спосіб, який вважають правильним. Він свідомо збирався вчиняти протиправні дії відносно потерпілого.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), зазначив, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обгрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.

Враховуючи зазначені критерії, докази додані до клопотання та пояснення учасників, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра є обґрунтованою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який не одружений, на утриманні дітей не має, не працевлаштований, не навчається, має місце реєстрації та проживання за межами м. Запоріжжя, поряд з цим є особою раніше засудженою за корисливі злочини, а також той факт, що відносно підозрюваного Комунарським районним судом м. Запоріжжя проводиться розгляд кримінального провадження у якому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Крім того, ОСОБА_1 систематично (згідно його пояснень та пояснень законного представника) порушує вимоги застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначене дає підстави вважати, що наявний ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість інкримінованого злочину, а також той факт, що у сукупності із тяжкістю іншого інкримінованого злочину, обвинувачений може отримати покарання у вигляді довготривалого позбавлення волі. Слідчий суддя також бере до уваги вік підозрюваного, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не навчається і не має міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання.

Слідчим суддею розглядалася можливість застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів.

Так, про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання свідчить характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також характер ризиків, встановлених слідчим суддею при розгляді клопотання.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до слідчого судді не надійшло заяв щодо передачі підозрюваного на поруки, тому слідчий суддя позбавлений можливості застосувати цей запобіжний захід.

Про неможливість обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить той факт, що підозрюваний не має джерела доходу, і згідно пояснень законного представника, законний представник також не має у розпорядженні достатніх коштів для забезпечення сплати застави, у розмірі визначеному чинним законодавством для злочинів такої тяжкості.

Також, матеріали клопотання та свідчення самого підозрюваного свідчать про неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Згідно ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2020 року у справі №314/1760/19, якою ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 10 жовтня 2020 року. Сам підозрюваний та його законний представник підтвердили, що ОСОБА_1 не зважаючи на вимоги запобіжного заходу постійно і на тривалий час відлучається із місця мешкання. Вказане також підтверджує той факт, що інкримінований злочин було вчинено на території Олександрівського району м. Запоріжжя.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , вагомість доказів щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу ОСОБА_1 з урахуванням обставин підозри, слідчий суддя дійшов висновку, що існують високі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні, запобігти яким можливо лише застосуванням найсуворішого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України" крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовує доводи про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 року складає 2102,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів, який у відповідності до ч. 5 ст. 115 КПК України, слід обчислювати з дня його фактичного затримання - з 07.09.2020 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 06.11.2020 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного рахувати з часу фактичного затримання - 07.09.2020 року, 18 години 35 хвилин.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 42040,00 (сорок дві тисячі сорок) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава ОСОБА_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

?прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

?не відлучатися з смт Кам`яне, Вільнянського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 06.11.2020 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст складений і оголошений 10.09.2020 року.

Слідчий суддя Д.М. Кольц