Рішення № 91446902, 19.08.2020, Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/141/2020

Справа № 134/530/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 серпня 2020 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді Зарічанського В.Г.

з участю секретаря Балух О.В.

розглянувши в спрощеному судовому провадженні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 12 серпня 2008 року ВАТ АБ «Укргазбанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 ( далі - Позичальник) уклали кредитний договір № 182- Ф/08. Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну лінію, з лімітом 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) доларів США на строк з 12 серпня 2008 р. по 11 серпня 2028 р. зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із процентної ставки 13,8 річних.

21 жовтня 2016 року Крижопільський районний суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 134/1148/16-ц, яким задовольнив позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним станом на 09.02.2016 року. Рішення набрало законної сили 31.10.2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, таким чином обставини щодо видачі кредиту встановлені рішенням суду, що набрало законної сили і не підлягають доказуванню.

Відповідно до п. 3.1.5 Кредитного договору проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитними коштами на суму фактичного залишку на позичковому рахунку.

При розрахунку процентів застосовується метод «факт/факт», коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та у році ( п. 3.1.7 Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.1.11 Кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за кредитною лінією проценти нараховуються, виходячи із процентної ставки 13,8 % річних, збільшеної на 1 (один) процент, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредитних коштів, сплату процентів за використання кредитної лінії у передбачені кредитним договором строки ( п.3.3.1 Кредитного договору). Позичальник не виконує зобов`язань щодо повернення кредиту.

Банк нараховував проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені договором, на залишок простроченої заборгованості за кредитом за фактичну кількість днів користування кредитом з 10.02.2016 по 26.01.2020 р. Розмір заборгованості по відсотках становить 153,80 (сто п`ятдесят три) доларів США, 80 центів, що в еквіваленті, станом на 26.01.2020 року становить 3768,10 ( три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 10 коп.

Згідно п. 5.3 Кредитного договору за порушенням строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Позичальник прострочив виконання зобов`язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків, в зв`язку з чим Банком нарахована пеня за несвоєчасну сплату:

-кредиту в розмірі 38244 грн. за період з 27.01.2017 р. по 14.07.2019 р.

-процентів в розмірі 47733,70 грн. за період з 27.01.2017 р. по 26.01.2020 р.

Відповідно до п. 7.4 Кредитного договору строк дії договору по 11 серпня 2029 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що залишились не виконаними з будь-яких причин, припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов`язання виникли після припинення (закінчення строку дії) договору на підставі зобов`язань, що залишилися невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає відшкодувати взяте на себе зобов`язання, тому Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» просило стягнути з відповідача заборгованість по відсотках в розмірі 153,80 ( сто п`ятдесят три) доларів США, 80 центів, що в еквіваленті, станом на 26.01.2020 року становить 3768,10 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 10 коп. та пеню за несвоєчасну сплату по кредиту в розмірі 38244 грн. та процентів в розмірі 47733,70 грн., а всього разом 89 745,80 (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 80 коп. та понесені судові витрати в суму 2102 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду неодноразово надходили заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними обмеженнями.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином в силу був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. 10.06.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача в якому вказав, що 21.10.2016 року Крижопільський районний суд Вінницької області своїм рішенням задовольнив позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором станом на 09.02.2016 року в сумі 11087 доларів США 33 цента та 9406 грн. 95 коп. Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове погашення кредиту право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, тому вважає, що Банк звернувшись з позовом про дострокове стягнення кредиту змінив порядок і строк дії кредитного договору, Банк мав право нараховувати передбачені договором проценти лише до моменту звернення до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним. По цій причині просив відмовити в задоволені позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 182- Ф/08., згідно якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну лінію, з лімітом 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) доларів США на строк з 12 серпня 2008 р. по 11 серпня 2028 р. зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із процентної ставки 13,8 річних.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 21.10.2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 11087 доларів США 33 цента та 9406 грн. 95 коп.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов`язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов`язаний виконати зазначені зобов`язання. Згідно кредитного договору вимога про дострокове повернення кредиту та процентів за користування ним направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника. Відповідно кредитного договору, у випадку невиконання позичальником письмової вимоги банку про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним у строк, визначений договором, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом за власним вибором, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору іпотеки чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов`язань за цим договором та/або пред`явити позов до позичальника та задовольнити свої вимоги, що випливають із цього договору, з будь-якого майна позичальника. Згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», використало право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту. Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В справі №310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився з тридцятого дня з дати, зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі. У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов`язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.

З огляду на зазначене можна зробити такі висновки.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Тобто, наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості (дострокове стягнення), яке боржник не виконав у повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, а є підставою виникнення права на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у виді стягнення процентів.

Таким чином суд, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в заявлених ним межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1051, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя