Ухвала суду № 91442580, 10.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

10 вересня 2020 р. Справа № 120/616/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про скасування рішення суду щодо застосування заходів процесуального примусу у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року до відповідача вирішено застосувати захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу, оскільки станом на 17 серпня 2020 року вимоги ухвал суду від 24 червня 2020 року та від 03 серпня 2020 року останнім (відповідачем) не виконані, витребувані докази не надано, про причини ненадання суд не повідомлено.

08 вересня 2020 року представником відповідача до суду було подано клопотання, у якому сторона просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі № 120/616/20-а та ухвалити нове рішення, яким припинити процедуру стягнення з Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку штрафу у розмірі 4204 грн.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначає, що станом на 08 вересня 2020 року до останнього ухвала суду від 17 серпня 2020 року не надходила, тому Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку не мав можливості у встановленому порядку та у строк відповідно до ч. 4 ст. 149 КАС України оскаржити вказану ухвалу. Також, у клопотанні зазначається, що ухвала від 03 серпня 2020 року надійшла до відповідача 10 серпня 2020 року за вхідним № 3685. 11 серпня 2020 року було підготовлено вмотивовану відповідь за вихідним № 2484, яку у встановленому законом порядку було направлено до Вінницького окружного адміністративного суду. Окрім того, стороною відповідача вказується, що станом на 08 вересня 2020 року Вінницькому зональному відділі Військової служби правопорядку не було відомо про те, що дана відповідь до суду не надходила. Таким чином, на переконання відповідача, останнім у найкоротший розумний строк було виконано ухвалу суду від 03 серпня 2020 року. З огляду на зазначене, Вінницький зональний відділ Військової служби правопорядку вважає, що рішення про застосувати захід процесуального примусу не обґрунтоване та прийняте без урахування усіх об`єктивних обставин та просить суд скасувати його.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходив з такого.

Згідно із положеннями Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої, частина п`ята статті 129). Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).

Згідно з частинами 2, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Водночас аналогічна за змістом норма міститься у частинах 2, 3 статті 14 КАС України.

Статтею 80 КАС України встановлено право суду за власною ініціативою витребувати докази, які необхідні для повного, всебічного та своєчасного розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 6-8 цієї статті будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Пунктом 3 частини 2 статті 149 КАС України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.

У той же час, відповідно до частини 6 статті 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

З аналізу зазначеної норми суд робить висновку, що підставою для скасування ухвали про стягнення штрафу є виконання таких умов: виконання вимог суду та (або) надання доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду.

Крім того, суд зазначає, що скасування постановленої ухвали про стягнення штрафу є правом суду, а не обов`язком.

Ухвалою від 24 червня 2020 року суд витребував у Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, та 2017 роки. Вказана ухвала отримана 01 липня 2020 року, що підтверджується підписом службової особи ОСОБА_2 на розписці, однак станом на 03 серпня 2020 року витребувані докази надані не були.

Оскільки, зазначена ухвала суду залишилась без виконання, суд ухвалою від 03 серпня 2020 року повторно витребував у Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку інформацію та зобов`язав її надати у строк до 10 серпня 2020 року. Також, у даній ухвалі відповідачу було роз`яснено, що відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 80 КАС України у випадку неможливості подання витребуваних доказів наявний обов`язок повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, визначені КАС України.

Ухвала суду про витребування доказів від 03 серпня 2020 року стороною відповідача була отримана 07 серпня 2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою із підписом службової особи Пивовар на такій розписці. Таким чином, посилання представника відповідача на отримання зазначеної ухвали суду 10 серпня 2020 року суд вважає необґрунтованими.

Як доказ виконання вимог ухвали суду від 03 серпня 2020 року представник відповідача надає відповідь від 11 серпня 2020 року за вихідним №2484. Разом з тим стороною відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів щодо направлення такої відповіді на адресу суду. Окрім того, суд вказує, що відповідно інформації КП "Діловодство спеціалізованого суду" до відповідь відповідача від 11 серпня 2020 року за вихідним №2484 станом на 10 вересня 2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду так і не надходила.

З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що вимоги ухвал суду про витребування доказів були виконані. Також не надано доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду. Відтак, відсутні підстави для прийняття рішення про скасування ухвали суду від 17 серпня 2020 року про застосування заходів процесуального примусу (стягнення штрафу).

Оскільки умови, передбачені частиною 6 статті 149 КАС України для скасування ухвали про стягнення штрафу відповідачем не виконані, то клопотання Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку про скасування ухвали суду від 17 серпня 2020 року про стягнення штрафу у справі № 120/616/20-а є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 118, 120, 144, 149, 241, 243, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку про скасування ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року про застосування заходів процесуального примусу (стягнення штрафу) у справі № 120/616/20-а відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович