Рішення № 91438788, 10.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2020 року м. Рівне №460/6110/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання В.М. Лесько та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Савонік Наталія Ігорівна,

відповідача: представник Дворак Оксана Володимирівна,

третьої особи відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 05.08.2020 у виконавчому проваджені №45992297, винесену державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рогозіним Богданом Святославовичем, при примусовому виконанні виконавчого листа №569/14173/14-ц виданого 27.11.2014 Рівненським міським судом Рівненської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Рівненським міським судом Рівненської області було винесено заочне рішення від 16.10.2014 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. На підставі цього, Рівненським міським судом Рівненської області було видано виконавчий лист №569/14173/14-ц від 27.11.2014 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей до їх повноліття. Вказує про те, що 12.01.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Левчуком Ю.С. було відкрито виконавче провадження №45992297 на виконання виконавчого листа №569/14173/14-ц від 27.11.2014 виданого Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 900 грн., та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 08.09.2014 і до повноліття дітей. Вказує про те, що весь час сплачував аліменти готівкою, тому що йому не було відомо про відкрите виконавче провадження. Лише в лютому 2019 року, йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження по стягненню аліментів, оскільки 01.02.2019, заступником начальника відділу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Давидовичем Р.О. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. З моменту винесення вказаної постанови, аліменти стягувалися з його заробітної плати. 05.08.2020 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рогозіним Б.С. було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на боржника, ОСОБА_1 , у розмірі 27791, 35 грн., оскільки, у боржника наявна заборгованість у розмірі 55582,70 грн., згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 04.08.2020. Вважає дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 25.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 03.09.2020 на 15:30 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 03.09.2020 розгляд справи відкладено до 08.09.2020 до 12:00год.

Ухвалою суду від 08.09.2020 розгляд справи відкладено до 09.09.2020 до 15:00год.

09.09.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що вважає позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Вказує про те, що у випадку виникнення заборгованості зі сплати аліментів закон зобов`язує державного виконавця виносити постанови про тимчасові обмеження прав боржника та накладення штрафу. Звертає увагу суду на те, що 28.08.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належні утримання" від 03.07.2018 №2475-VІІІ, яким внесено зміни до ряду законодавчих актів, в тому числі і в Закон України "Про виконавче провадження". Так, п.3 ч.14 ст. 71 Законом України "Про виконавче провадження" (зі змінами від 03.07.2018, що набрали чинності 28.08.2018) передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів оскільки, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у межах даного провадження від 04.08.2020 сума заборгованості зі сплати аліментів з моменту відкриття провадження становить 55582,70 грн., що перевищує суму відповідних платежів за три роки, та є підставою для накладення штрафу у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 09.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування постанови залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 10.09.2020 до 12:00год.

10.09.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій спростовано аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та про клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.09.2020 вирішено продовжити розгляд справи у судовому засіданні 10.09.2020 о 14:00год.

Ухвалою суду, постановленою 10.09.2020 без виходу судді до нарадчої кімнати вирішено розгляд справи продовжити за відсутності третьої особи на стороні відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 10.09.2020, представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просила суд позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні, призначеному на 10.09.2020, представник відповідача проти позовних вимог заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши вступні слова учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 27.11.2019 Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчий лист №569/14173/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 900 (дев`ятсот) гривень та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 600 (шістсот) гривень щомісячно починаючи з 08.09.2014 і до досягнення повноліття дітей (а.с.8,49).

12.01.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Левчуком Ю.С. відкрито виконавче провадження №45992297 на виконання виконавчого листа №569/14173/14-ц від 27.11.2014 виданого Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 900 грн., та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 08.09.2014 і до повноліття дітей (а.с.9, 51).

05.08.2020 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рогозіним Богданом Святославовичем винесено постанову про накладення штрафу у ВП №45992297 (а.с.187-188).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст.2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У ч. 1 ст.5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1, 16 ч.3 ст.18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч.2 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст.71 Закону №1404-VІІІ порядок стягнення аліментів визначається законом.

Абзацом 3 частини 14 статті 71 Закону №1404-VІІІ передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Вказану статтю доповнено даною нормою згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 №2475-VIIІ (далі – Закон №2475-VIIІ) , який набрав чинності 28.08.2018.

Згідно з ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення

Суд зазначає, що заборгованість позивача, щодо сплати аліментів стягувачу утворилась з 2015 року, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абз.3 ч. 14 ст. 71 Закону №1404-VІІІ введена лише з 28.08.2018, а тому позивач не міг передбачити настання такої відповідальності у зв`язку із несвоєчасністю такої сплати.

Крім того, відповідно до п.2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом закон зворотної сили не має і це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Отже, закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Таким чином, новий вид відповідальності підлягає застосуванню до правовідносин, які продовжують існувати після набрання чинності Законом №2475-VIIІ.

Враховуючи те, що з моменту набрання чинності Законом №2475-VIIІ (28.08.2018) і до моменту застосування державним виконавцем штрафу (05.08.2020) не пройшло три роки, то суд дійшов до висновку про те, що штраф на підставі абз.3 ч.14 ст.71 Закону №1404-VІІІ не міг бути застосований до позивача.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рогозіним Богданом Святославовичем протиправно винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не доведено правомірність вчинення дій щодо винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судовий збір у розмір 840, 80 грн. Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с.245).

Керуючись статтями 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (вул. Замкова, 22а, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ 35007146 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про скасування постанови, - задовольнити повністю.

Скасувати постанову винесену державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рогозіним Богданом Святославовичем про накладення штрафу від 05.08.2020 у виконавчому проваджені №45992297, при примусовому виконанні виконавчого листа №569/14173/14-ц виданого 27.11.2014 Рівненським міським судом Рівненської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судовий збір у розмір 840, 80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та проголошений 10 вересня 2020 року.

Суддя Л.А. Жуковська