Рішення № 91438366, 09.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 р. Справа № 400/2176/20

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про компенсацію судових витрат у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ДУМІТРАШ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №400/2176/22 за позовом приватного підприємства "ДУМІТРАШ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401.

13.08.2020 року позивач подав суду заяву про надання доказів понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.

Рішенням суду від 26.08.2020 року позов приватного підприємства "ДУМІТРАШ" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00070421401 від 17.08.2018 року.

01.09.2020 року представником відповідача подано заяву про розподіл судових витрат.

Ухвалою від 02.09.2019 року прийнято до провадження заяву представника приватного підприємства "ДУМІТРАШ" про вирішення питання про судові витрати у справі № 400/2176/20 та призначено до судового розгляду на 09.09.2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2020 року заявив клопотання про розгляд заяви про компенсацію судових витрат в письмовому провадження.

Представник відповідача про дату розгляду заяви про розподіл судових витрат повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше пятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

З огляду на те, що заява про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат була подана відповідачем 13.08.2020 року і такі документи були подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, суд вважає, що вказане питання має бути вирішене в порядку ст. 252 КАС України.

Відповідно до положень ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як вбачається із позовної заяви, представником позивача заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у вигляді збирання доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову, аналізу актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції, підготовки адміністративного позову та формування додатків до позову, підготовки відповіді на відзив на адміністративнмй позов.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 17.01.2020 року між приватним підприємством "Думітраш" та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п.п. 1.1. вказаного Договору, клієнт надає право та уповноважує виконавця на наступне: надавати Клієнту правову допомогу, здійснювати його представництво, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків Клієнта в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, в провадженнях зі справ про адміністративні правопорушення, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед фізичними та юридичними особами, здійснювати захист прав та законних інтересів при виконанні судових рішень, в тому числі право оскаржувати рішення, дії та бездіяльність органів, їх службових і посадових осіб; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, а від громадян за їх згодою; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства України; подавати та отримувати від імені Клієнта документи, в тому числі заяви, скарги, листи тощо; подавати від імені Клієнта у паперовій та/або електронній формі процесуальні документи (зокрема, але не виключно: позовні та інші заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань тощо); подавати до суду письмові, речові і електронні докази; знайомитися із матеріалами справи; брати участь у розгляді справи із усіма правами, які чинне законодавство надає Клієнту як учаснику справи; сплачувати від імені Клієнта судовий збір, витрати, пов`язані із розглядом справи та інші необхідні платежі з подальшою повною їх компенсацією Клієнтом; користуватися усіма правами Клієнта, які визначені для нього чинним законодавством; виконувати інші дії, передбачені законодавством України, а клієнт сплачувати Виконавцю гонорар в порядку і терміни, передбачені даним Договором; вчасно забезпечувати Виконавця всім необхідним для виконання умов Договору, в тому числі документами (на вимогу Виконавця, первинними документами), внутрішніми нормативними актами, які регулюють діяльність Клієнта; надавати правдиву, достовірну та повну інформацію стосовно питань, що ставляться Виконавцем для здійснення ним своїх повноважень із надання правової допомоги, здійснення представництва чи захисту; за першої можливості інформувати Виконавця про виникнення, зміну чи припинення ситуацій, які можуть мати значення для надання правової допомоги, здійснення представництва чи захисту Клієнта в суді, інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; повідомляти Виконавця про наявність договорів про надання правової допомоги з іншими адвокатами (об`єднаннями, бюро, юристами) для представництва, захисту, надання правової допомоги Клієнту з тих же питань, вирішення яких вже доручено Виконавцю.

Згідно з пунктом 4 Договору винагорода Виконавця за надання правової допомоги (гонорар) становить 1000 (одну тисячу) гривень за 1 (одну) годину роботи Виконавця. Інші умови оплати можуть визначатися в додатковій угоді/додаткових угодах, що є невід`ємною частиною Договору. Гонорар підлягає сплаті протягом 3 банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.

На виконання умов вказаного договору 31.08.2020 року між приватним підприємством "Думітраш" та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого сторони підтверджують, що виконавцем були виконані наступні послуги, а саме:

- збирання доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову, використано 3 години, всього 3000 грн.;

- аналізу актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції, використано 2 години, всього 2000 грн.;

- підготовки адміністративного позову та формування додатків до позову,використано 8 годин, всього 8000 грн.;

- підготовки відповіді на відзив на адміністративний позов, використано 1 годину, всього 1000 грн.

Крім того, представником позивача надано суду додаткову угоду №1 від 02.09.2020 року до договору №17/01 про надання правової допомоги від 17.01.2020 року, згідно п. 1 якої сторони внесли зміни у відповідності до п.9.2 договору №17/01, шляхом укладання додаткової угоди № 1 від 02.09.2020 року.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1 від 02.09.2020 року до договору №17/01 про надання правової допомоги від 17.01.2020 року, сторони дійшли згоди викласти п. 4.2 Договору в наступній редакції: Оплата гонорару здійснюється клієнтом в готівковій або безготівковій формі на підставі рахунку виконавця після вирішення питання клієнта по суті або після набрання рішенням суду законної сили.

Проте, ПП "Думітраш" не надано жодного доказу в підтвердження фактичної сплати адвокату ОСОБА_1 вартості наданої нею правничої допомоги в сумі 14 000, 00 грн., а саме не надано банківських розрахункових документів (платіжного доручення чи касового ордера).

В свою чергу, представником позивача надано суду додаткову угоду №1 від 02.09.2020 року до договору №17/01 про надання правової допомоги від 17.01.2020 року, відповідно до п. 2 якої зазначено, що оплата гонорару здійснюється клієнтом в готівковій або безготівковій формі на підставі рахунку виконавця після вирішення питання клієнта по суті або після набрання рішенням суду законної сили.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.

В даному випадку, суд зауважує про безпідставність включення до суми вартості послуг на правничу допомогу вартості послуг адвоката на збирання доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову, оскільки вказані дії є складовими підготовки адміністративного позову та формування додатків до нього та не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю.

Щодо кількості годин витрачених адвокатом на підготовку адміністративного позову та формування додатків до нього та включення до суми вартості послуг на правничу допомогу 8000, 00 гривень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, а також з Діловодству суду, в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа №400/2925/18 за позовом приватного підприємства "ДУМІТРАШ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасовання податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 17.08.2018 року №00070431401 про збільшення ПП «Думітраш» грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2245208,75 гривень, з яких 1796167 гривень за податковим зобов`язанням та 449041,75 гривень за штрафними санкціями та №00070411401 про застосування штрафу за відсутність складення або реєстрації податкових накладних на суму 316002 гривень. Суть спору в справі № 400/2925/18 та № 400/2176/20 є ідентичною, у зв`язку з чим правова позиція та подані документи на підтвердження позовних вимог між вказаними справами дублюється.

Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг Позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

На підставі вище викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 4000 грн.

Відтак, сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 132,139,205, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву приватного підприємства "ДУМІТРАШ" про вирішення питання про судові витрати у справі №400/2176/20, - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь приватного підприємства "ДУМІТРАШ" (вул. Степова, 23, с. Троїцьке, Новоодеський район, Миколаївська область, 56610, ідентифікаційний код 32143136) судові витрати в розмірі 4000, 00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.1. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.09.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва