Рішення № 91438323, 08.09.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 р. № 400/2289/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Військової частини А 1688, вул. 1 Екіпажна, 4 Б, м. Миколаїв, 54001

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 1688 (далі-відповідач), про:

- визнання протиправними дій військової частини А1688 щодо встановлення базових місяців – грудень 2015 р. та квітень 2016 р. для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;

- зобов`язання військову частину А1688 здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - квітень 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не нараховувалася та не виплачувалася йому в період проходження військової служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення відповідно до законодавства. Також, позивач зазначає, що в його випадку базовим місяцем повинен вважатися квітень 2014 року з моменту призначення на посаду старшого інженеру інженерно-авіаційної служби Військової частини 1688. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 19.06.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому, просив відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що проведення індексації перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за її межі. У межах наявного фінансового ресурсу, кошти для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини А1688 у 2016-2018 рр. не виділялись та не надходили. Крім того, зіслався на ст. 51 Бюджетного кодексу України, яка визначає, що керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 наказом Директора Департаменту Кадрової політики Міністерства оборони України №7 позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "к" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та виключено зі списків особового складу частини.

Враховуючи те, що позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018р., позивач звернувся до відповідача із запитом щодо надання інформації про виплату грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення).

Листом від 29.05.2020 №110//316 відповідач повідомив, що індексація грошових доходів з 01.01.2016 по 28.02.2018 здійснювалась позивачу в межах наявного фінансового ресурсу, залежно від наявності коштів. При цьому, відповідач зазначив, що позивачу були встановлені базові місяці для врахування індексації грудень 2015 року, квітень 2016 року та березень 2018 року, у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення (складових, які не мають разовий характер).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі-Закон України № 2011), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011 встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1191 року № 1282-XII (далі-Закон України № 1282), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ст. 4 Закону України № 1282).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що, відповідно до вимог законодавства, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Нормами Закону України № 1282 а Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Як вбачається з відзиву відповідача, з січня 2016 року нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення ним не проводилась.

Таким чином, відповідач не довів відсутність у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідних асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення позивача та не надав суду доказів на підтвердження вжиття ним відповідних заходів для збільшення асигнувань (звернень до керівних органів тощо).

Відсутність бюджетного фінансування для проведення індексації, на яку в своєму відзиві посилається представник відповідача, на обов`язок відповідача її нараховувати та виплачувати не впливає.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є порушенням вимог Закону України № 1282 та Порядку № 1078 та порушує права позивача.

Разом з тим, у листі-відповіді Військової частини А1688 від 29.05.2020 №110/316 зазначено що базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу визначався грудень 2015 року, квітень 2016 року, у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення (складових, які не мають разового характеру).

Як встановлено судом підставою для застосування відповідачем базового місяця грудень 2015 та квітень 2016 року, слугувала постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі Постанова №1013) Пунктом 1 вказаної постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. Дані виплати призвели до суттєвого щомісячного збільшення грошового забезпечення позивача.

Однак, суд критично оцінює такі дії відповідача, оскільки абзацом 5 п.5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Суд погоджується з доводами позивача, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, а тому відповідачем безпідставно встановлено для нарахування індексації базовий місяць грудень 2015 року та квітень 2016 року.

Разом з тим, позивач просить визначити йому базовий місяць для нарахування індексації квітень 2014 року, оскільки в період з квітня 2014 року по червень 2018 року позивач проходив військову службу у військовій частині А1688 на посаді старшого інженера інженерно-авіаційної служби та розмір його посадового окладу був незмінним.

Але враховуючи вищенаведені норми права вбачається, що підставою для встановлення "базового" місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.

Тобто, початком для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. Цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Проте коли настане право на індексацію грошового забезпечення, а також яким буде коефіцієнт поточної індексації, залежить від розміру приросту індексу споживчих цін.

Позивач не надав будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з квітня 2014 року було підвищено посадовий оклад за посадою старшого інженеру інженерно-авіаційної служби, тому позовна вимога про зобов`язання при проведенні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року враховувати базовий місяць з моменту призначення його на посаду старшого інженеру інженерно-авіаційної служби квітень 2014 року задоволенню не підлягає.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241, 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Військової частини А 1688 (вул. 1 Екіпажна, 4 Б, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26614219) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Військової частини А1688 (вул. 1 Екіпажна, 4 Б, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26614219) щодо встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) базових місяців – грудень 2015 р. та квітень 2016 р. для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

3. Зобов`язати Військову частину А1688 (вул. 1 Екіпажна, 4 Б, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26614219) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А1688 (вул. 1 Екіпажна, 4 Б, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26614219), сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 16.06.2020 №0.0.1736952103.1.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар