Рішення № 91437141, 10.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/11955/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд із позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - Департамент, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань призначення державних соціальних допомог Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, оформлене протоколом від 09.04.2020 №7.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в травні 2020 року отримала повідомлення Департаменту про повернення надміру сплачених коштів від 17.04.2020 вих. №11.6-11/500, оскільки рішенням комісії від 09.04.2020 позивачу припинено надання раніше призначеної субсидії з квітня 2020 року. Причиною такого припинення вказано неповідомлення позивачем про набуття права власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку та на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на суму, яка на дату набуття права власності в інший спосіб перевищує 50 тис. гривень.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки житловий будинок та земельну ділянку набула у власність, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 , однак після розірвання шлюбу уклали договір про поділ спільного сумісного майна, набутого під час шлюбу, внаслідок чого змінився лише правовий режим майна подружжя. У зв`язку з цим вважає, що не відбулося змін в її майновому стані, що могло б вплинути на призначену раніше субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.

На підставі наведеного просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позов від 31.08.2020 вих. № 11.2-8.1/4327/2020 позовні вимоги не визнає з тих підстав, що в результаті верифікації по домогосподарству позивача було виявлено невідповідності та встановлено, що позивач не повідомила про набуття права власності на нерухоме майно, вартість якого на дату набуття права власності перевищує 50 тис. грн., а саме про Ѕ частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та про Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0465 га, в результаті чого було складено акт № 222 від 16.03.2020. Підставою виникнення права власності у позивача на зазначені вище об`єкти нерухомості виникло 10.10.2018 в результаті укладення договору про поділ спільного майна подружжя. Вказаний договір та його державна реєстрація свідчить про належне оформлення та реалізацію права власності позивача у спільному майні подружжя, у зв`язку з чим позивач зобов`язана була у відповідності до вимог Положення про порядок призначення житлових субсидій протягом 30 календарних днів поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про настання умов, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Положення, а саме про набуття права власності в інший законний спосіб на суму, що перевищує 50 тис. гривень.

На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

ОСОБА_1 18.09.2016 звернулась до Департаменту із заявою про призначення житлової субсидії, а також долучила декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а.с.38-39).

В ході перевірки відповідачем заяви та декларації порушень не виявлено та призначено житлову субсидію.

Однак позивач у травні 2020 року отримав повідомлення відповідача від 17.04.2020 вих. № 11.6-11/500 про повернення надміру виплачених коштів (а.с.12). З наведеного повідомлення слідує, що Департаментом встановлено, що ОСОБА_1 не повідомила про набуття права власності на нерухоме майно, а саме про набуття права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на суму, яка на дату набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень. А тому згідно рішення комісії від 09.04.2020 №7 позивачу припинено надання раніше призначеної житлової субсидії з квітня 2020 року та визначено суму надміру виплачених коштів за період з травня 2019 року по березень 2020 року в розмірі 10696,04 грн., яку запропоновано позивачу перерахувати до 25 липня 2020 року на рахунок Департаменту.

Судом встановлено, що Департаментом складено акт № 222 від 16.03.2020 р. за результатами проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення державних соціальних допомог (а.с.35, зворот). Як зазначено в цьому акті, Відділом державних соціальних інспекторів Департаменту соціальної політики Луцької міської ради проведено перевірку достовірності інформації про доходи сім`ї, а саме ОСОБА_1 за період з 01.05.2019 по 31.03.2020, наданої для призначення державної соціальної допомоги, а саме субсидії. За результатами перевірки та на підставі інформації: ДПІ, РС, ЄДР, ДАІ, інших джерел інформації виявлено набуття права власності, що перевищує 50 тис. гривень, а саме на Ѕ частину земельної ділянки 0,0465 га та Ѕ частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим рішенням комісії з питань призначення державних соціальних допомог, оформленого протоколом від 09.04.2020 №7 припинено ОСОБА_1 раніше надану житлову субсидію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (а.с.9-11).

Крім того, Департаментом прийнято рішення №1/21-307 про визначення обсягу надміру виплачених коштів у вигляді житлових субсидій від 15.04.2020 (а.с.34).

Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Згідно зі ст. 9 Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" до державних соціальних нормативів належать, в т.ч., соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (із змінами та доповненнями), яке визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій (надалі - Положення №848 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (п. 2 Положення №848).

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) (п. 3 Положення №848).

Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (у разі наявності).

Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (п. 13 Положення №848).

Відповідно до абз. 16 п. 16 Положення №848 громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема:

зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарства (орендар, внутрішньо переміщена особа - членів домогосподарства, які фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), їх соціального статусу;

зміни у складі сім`ї члена домогосподарства;

зміну переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;

зміну переліку витрат на управління багатоквартирним будинком;

зміну управителя, виконавця комунальних послуг, створення об`єднання;

настання умов, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 6 цього Положення.

Як передбачено у підпункті 4 пункту 6 Положення №848, будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень.

Відповідно до пункту 22 Положення №848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов`язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);

громадянин має заборгованість із сплати обов`язкової частки внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об`єднанням;

у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;

виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;

під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

виникнення обставин, зазначених в абзаці сьомому пункту 7 цього Положення;

громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 18.09.2016 позивач з метою одержання житлової субсидії звернулась до відповідача, подавши заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а.с.38-39). При цьому, у заяві про призначення житлової субсидії позивач попереджена про те, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміну складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерела доходу, переліку отриманих житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень), зобов`язується протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.

З матеріалів справи слідує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено 14.10.1972 шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 14.05.1980 (а.с.15).

Перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули у власність наступне майно, зокрема: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0465 га., кадастровий номер - 072451000:02:002:0038, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами статті 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Статтею 69 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України).

У зв`язку із розірванням 22.08.2017 шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 22.08.2017 серії НОМЕР_2 (а.с.16), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали 10.10.2018 договір про поділ спільного майна подружжя, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Валянською Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за №4277 (а.с.17-20). Відповідно до цього договору за взаємною згодою подружжя частки у спільному згаданому майні визначено рівними, які становлять по Ѕ частці житлового будинку та по Ѕ частці у праві власності на земельну ділянку. Вартість житлового будинку визначена у сумі 500000,00 грн., а земельної ділянки - 100000,00 грн. В результаті цього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено записи №28335939, №28336946 про державну реєстрацію 10.10.2018 за ОСОБА_1 приватної власності у розмірі Ѕ частки на земельну ділянку площею 0,0465 га, кадастровий номер 0724510100:02:002:0038, та у розмірі Ѕ частки житлового будинку загальною площею 211.1 кв.м, житловою площею 69.6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Видом спільної власності на дане майно вказано спільна часткова. Зазначене підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.10.2018 №141027092, №141040351 (а.с.21-23).

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що позивач не набула у власність інше нерухоме майно, що перебувало у її спільній власності з чоловіком під час отримання субсидії, а лише змінився правовий режим такого майна з виділенням часток у цьому майні. При цьому, суд зауважує, що у позивача не відбулося змін у її майновому стані щодо набуття у власність додаткового майна в інший законний спосіб, тобто її майновий стан не збільшився внаслідок набуття іншого нерухомого майна, вартість якого перевищує 50 тис. гривень. А тому суд вважає, що у даному випадку для позивача не настали умови, зазначені у підпункті 4 пункту 6 Положення №848. У зв`язку з цим позивач не зобов`язана була повідомляти структурний підрозділу з питань соціального захисту населення про набуття права власності на майно, яке перебувало у її спільній власності разом з чоловіком без виділення часток такого майна.

Також суд зазначає, що абзацом 16 пункту 16 Положення №848 передбачено обов`язок громадянина, якому призначено житлову субсидію протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про настання обставин саме для перерахунку призначеної житлової субсидії, а тому обов`язковою умовою, яка тягне припинення субсидії в такому разі є неповідомлення особою, якій призначена субсидія таких даних, що мають впливати на перерахунок призначеної субсидії.

Враховуючи те, що додаткового нерухомого майна на суму, що перевищує 50 тис. гривень позивач не набула, тому відповідач безпідставно прийняв рішення, оформлене протоколом № 7 від 09.04.2020, яким позивачу припинено виплату житлової субсидії.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №ПН26652 від 30.07.2020.

Керуючись статтями 243-246, 250, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань призначення державних соціальних допомог Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, оформлене протоколом №7 від 09 квітня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 4А, код ЄДРПОУ 03191963) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук