Ухвала суду № 91436976, 09.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

09 вересня 2020 р. Справа № 120/4635/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції

про: визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно зі ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08 липня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який фактично містить одну позовну вимогу немайнового характеру та похідну від неї, який подано фізичною особою, становить 840,80 грн. (2102 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У порушення вказаних норм, позивачем не було надано доказів сплати судового збору за звернення до суду із позовною заявою.

Водночас у тексті позову ОСОБА_1 зазначає, що він є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до положень якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Щодо питання звільнення позивача від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 13-1 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов`язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

У тексті позову позивач зазначає, що оскаржувана ним бездіяльність відповідача охоплюються іншими діями/бездіяльністю адміністрації установи виконання покарань в розумінні п. 13-1 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії), слідчі ізолятори у випадках, передбачених цим Кодексом.

У той же час у позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та зобов`язати останнє провести належну перевірку звернень позивача та вжити заходів реагування. Тобто, відповідачем за даним позовом позивач визначає саме Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яке, у свою чергу, не є установою виконання покарань в розумінні ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що положення п. 13-1 ч. 1 ст. 537 КПК України не розповсюджуються на спірні правовідносини. У той же час, оскільки звернення до суду з даним позовом не пов`язане із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 КПК України, то законні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.

Щодо посилання позивача про відсутність у нього станом на дату звернення до суду коштів на особовому рахунку, суд зазначає таке.

До позовної заяви було долучено довідку Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" №5/7689 від 06 серпня 2020 року, у якій зазначено, що з 02 червня 2010 року по теперішній час, ОСОБА_1 в установі не працював, доходів від трудового використання не мав, знаходиться на повному державному забезпеченні. На особистому рахунку кошти відсутні. Проте, суд не вважає дану довідку належним доказом для підтвердження факту відсутності коштів на особовому рахунку позивача станом 03 вересня 2020 року, тобто станом на дату звернення до суду.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону України "Про судовий збір" та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачеві необхідно здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 840,80 грн.

Окрім того, позивач в позовній заяві вказує як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державну установу "Вінницька установа виконання покарань (№1)".

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються відповідні клопотання та заяви позивача.

Отже, на виконання вимог ч. 5 ст. 161 КАС України позивач має подати суду відповідну заяву про залучення третьої особи у порядку ч. 2 ст. 49 КАС України, з зазначенням у ній, на чиїй стороні таку особу варто залучити та яких прав або обов`язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді. В порушення зазначених норм позивачем відповідної заяви не було подано.

Зазначені недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк, для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання до суду: заяви про залучення третьої особи із обґрунтуванням підстав для залучення третьої особи до участі у справі та зазначенням на чиїй стороні вказана особа повинна виступати у справі; документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 840,80 грн. Реквізити для сплати судового збору: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 840,80 грн.; заяви про залучення третьої особи із обґрунтуванням підстав для залучення третьої особи до участі у справі та зазначенням на чиїй стороні вказана особа повинна виступати у справі.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович