Ухвала суду № 91429879, 02.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа №607/12632/20

Номер провадження 1-і/607/3/2020

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.,

при секретарі с/з Нюня Н.А.,

за участю прокурора Гуль В.І.,

захисника-адвоката Скиби В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Тернополі, в режимі відео конференції, клопотання заступника начальника відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження №12020210000000342 від 24 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до абз. 5 п. 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

На підставі даної норми та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2020 року, клопотання заступника начальника відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження №12020210000000342 від 24 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, передано судді Делікатній Л.В., для вирішення його для суті.

Прокурор в судовому засіданні вказане клопотання підтримав та просить продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, що визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а строк такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується 03 вересня 2020 року.

Захисник та обвинувачений заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою останньому. Захисник просить у його задоволенні відмовити, оскільки клопотання прокурора є безпідставним, не обґрунтованим; вважає його таким, що підлягає поверненню прокурору через порушення строків звернення із таким; ризики зазначені в клопотанні прокурора відсутні, що підтверджується доказами наданими разом із запереченням на клопотання про продовження запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити строк тримання під вартою.

Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2020 року під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 03 вересня 2020 року.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою.

Таким чином, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим в злочині, у вчиненні якого він обвинувачуються; задовільний стан його здоров`я; дані, що характеризують його особу, зокрема – обвинувачений раніше не судимий; відсутність у нього міцних соціальних зв`язків – не одружений, не працюючий, відсутність у нього утриманців.

Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, не зникли, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що він обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речовин. Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що перебуваючи на волі обвинувачений може ухилитися від суду, а тому справжній інтерес суспільства полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на строк, що не перевищує 60 днів - до 30 жовтня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 30 жовтня 2020 року о 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити Начальнику Чортківської установи виконання покарань (№ 26), для відому та виконання.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна