Ухвала суду № 91428452, 09.09.2020, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 522/13458/20

Номер провадження 2/504/2065/20

УХВАЛА

09.09.2020смт.Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергія Анатолійовича, третя особа приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2020 року, справа № 522/13458/20 за позовною заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергія Анатолійовича, третя особа приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович про виконавчого напису від 13.12.2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований за реєстровим номером 2762 – таким, що не підлягає виконанню, направлена до Комінтернівського районного суду Одеської області.

Окрім того, 17.08.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із клопотання про забезпечення позову у цій справі, яке ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2020 року передане на вирішення до Комінтернівському районному суду Одеської області.

Ухвалою Комінтернівському районному суду Одеської області від 09.09.2020 року відкрито провадження у даній справі.

Як зазначено, позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову у даній справі, в якій просить суд зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 62342115, що відкрите приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. на підставі виконавчого напису від 13.12.2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований за реєстровим номером 2762.

В поданій заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що 25.06.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. на підставі виконавчого напису від 13.12.2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований за реєстровим номером 2762, відкрите виконавче провадження № 62342115, в якому позивач має статус боржника.

10.08.2020 року позивач отримала листа від приватного виконавця Притуляка В.М. про здійснення оцінки нерухомого майна позивача та отримання відповідного звіту про оцінку арештованого майна – нежилі будівлі та споруди, загальною площею 3125,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Наступним кроком приватного виконавця, згідно ст. 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» буде реалізація вказаного нерухомого майна на електронних торгах або за фіксованою ціною. Таким чином, існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду на користь позивачки, так як остання вже може бути позбавлена своєї власності за низькою ціною реалізації нерухомого майна, а наявність вже «добросовісного набувача», ще більш ускладнить процедуру повернення реалізованого майна у власність позивачки. Позивач зазначає, що вимоги кредитора не є безспірними і нотаріусом порушено порядок вчинення виконавчого напису, вказує на пропуск кредитором три річного строку з дня виникнення права вимоги для звернення до нотаріуса із заявами про видачу виконавчого напису, відсутність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та іпотечної вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать, зокрема: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

З матеріалів позовної заяви позивача та клопотання про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, що підтверджується виданим виконавчим написом від 13.12.2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований за реєстровим номером 2762 (арк. справи 32) правомірність видачі якого оспорюється позивачем у даному спорі та є предметом спору.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2020 року (арк. справи 40), що винесена приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. ВП № 62342115, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 13.12.2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований за реєстровим номером 2762, що полягає у зверненні стягнення на нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником предмета іпотеки є ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 13194008,13 грн. Вказані приміщення є предметом іпотеки, відповідно до іпотечного договору від 02.08.2007 року, що посвідчений Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

Із змісту листа № 4618 від 31.07.2020 року приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. (арк. справи 42) у виконавчому провадженні № 62342115, встановлено, що 31.07.2020 року за вхідн. № 3107 на адресу приватного виконвця надійшов звіт про оцінку про оцінку нежилих будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які належать позивачу. Частина указаного звіту долучена до матеріалів клопотання про забезпечення позову (арк. справи 42-44), визначено ринкову вартість об`єкта оцінки у сумі 2967008,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, на даний час нежилі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 можуть бути безперешкодно реалізовані, а виконавче провадженні знаходиться на стадії реалізації цього майна.

Реалізація вищевказаного нерухомого майна, одночасно із наявністю судового спору про оскарження виконавчого документу, на підставі якого здійснюється така реалізація, у випадку задоволення позову судом, може ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, так як майно вже вибуде з власності позивача. В такому випадку, даний спір утратить свою актуальність, з огляду на те, що між учасниками виникнуть вже нові правовідносини, а спосіб захисту порушеного права – визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню може стати взагалі неефективним. П

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований за реєстровим номером 2762.

Враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, відсутність підстав щодо існування розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову, суд приходить до висновку, що на даній стадії, зустрічне забезпечення судом не застосовується.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергія Анатолійовича, третя особа приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович про виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 62342115, що відкрите приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. на підставі виконавчого напису від 13.12.2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований за реєстровим номером 2762.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 1 (один) рік.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Сафарова А. Ф.