
Справа № 947/19422/20
Провадження № 1-кс/947/13470/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Волобоєва А.Г., захисника підозрюваного – адвоката Ковальської С.Є., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Якобішвілі Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Трофименко А.П., яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Волобоєвим А.Г. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020161480000982 від 13.07.2020 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугдіді, Грузія, грузина, громадянина Грузії, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою, 13.07.2020 близько 12:30 годин, перебуваючи біля житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , побачили ОСОБА_3 , яка в той час проходила за вищевказаною адресою.
Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вступили між собою у злочинну змову направлену на відкрите викрадення чужого майна, визначивши при цьому об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ОСОБА_3 .
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи спільно, з корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення та згідно розподілених між ними ролей ОСОБА_1 направився в бік потерпілої ОСОБА_3 , після чого підійшовши до неї біля житлового будинку №21 по вулиці Ільфа і Петрова, останній шляхом ривку, відкрито викрав сумку потерпілої ОСОБА_3 , всередині якої знаходилось 10000 доларів США (відповідно до курсу НБУ від 13.07.2020 – 269505 гривень), 5500 гривень, ключі від квартири та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 під`їхав за вказаною адресою та очікував ОСОБА_1 в легковому автомобілі «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , бежевого кольору в потоці інших автомобілів.
Викравши вказане майно, ОСОБА_1 почав бігти в сторону автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , бежевого кольору, в якому весь цей час його очікував ОСОБА_2 та який побачивши, що ОСОБА_1 біжить з викраденим майном, почав викручувати кермо вказаного автомобіля в ліву сторону для маневру в крайню ліву полосу автодороги, не ввімкнувши світловий показчик повороту вліво, з метою якнайшвидшого залишення місця вчинення кримінального правопорушення.
Після того, як ОСОБА_1 сів на переднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля, ОСОБА_2 відразу почав здійснювати рух в крайню ліву полосу автодороги, внаслідок чого допустив зіткнення з вантажним автомобілем «Mercedes» р/н НОМЕР_2 . В подальшому ОСОБА_2 намагався залишити місце пригоди, але водії інших транспортних засобів заблокували йому виїзд, після чого ОСОБА_1 , який сидів на пасажирському сидінні, вибіг з вказаного автомобіля та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми спільними діями спричинили потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 275005 грн.
13.07.2020 о 18:00 год. (фактичний час) співробітниками поліції, в порядку ст. 208 КПК України були затримані особи, підозрювані у вчиненні злочину.
16.07.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 10.09.2020 року.
Оскільки в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді не видається за можливим, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про продовження строків тримання під вартою.
2.Позиції учасників.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити. Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що ризики, на які в своєму клопотанні посилається сторона обвинувачення є необґрунтованими, як і пред`явлена її підзахисному підозра. В матеріалах кримінального провадження наявні низка суперечностей. В цілому, просила врахувати соціальні зв`язки його підзахисного, з огляду на що, в задоволенні такого клопотання відмовити. У випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність продовження її підзахисному міри запобіжного заходу, просила змінити раніше визначений розмір застави та встановити його у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. 3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно п. 99 у справі ЄСПЛ «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органи державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. 4. Висновки слідчого судді. Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання. 4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. 14.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах. Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey). Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій. 4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.07.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10.09.2020 року. При вирішенні питання міри запобіжного заходу слідчим суддею було встановлено продовження існування в рамках кримінального провадження №12020161480000982 від 13.07.2020 року ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілу особу та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Відтак, на теперішній час, слідчому судді слід встановити, чи доводять (виправдовують) наведені стороною обвинувачення обставини даного кримінального провадження продовження існування означених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею. Так, з огляду на наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, з огляду на його тяжкість та тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку його подальшого можливого визнання винним у його вчиненні у встановленому законом порядку судом, а також з огляду на ту обставину, що підозрюваний є громадянином іноземної держави, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування на теперішній час не зменшився та продовжує існувати. Крім того, слідчий суддя враховує, що матеріли даного клопотання, містять низку протоколів допиту потерпілої особи та свідків. Так, вказані протоколи допитів містять анкетні дані означених осіб, а саме містять відомості щодо їх місця проживання, їх місця роботи. Слідчий суддя враховує, що на теперішній час вказані особи в рамках даного кримінального провадження допитані. Між тим, враховує слідчий суддя й ту обставину, що у випадку можливого подальшого направлення обвинувального акту відносно підозрюваного ОСОБА_1 до суду, допит таких осіб ймовірно буде проводитися безпосередньо судом, так як суд фактично позбавлений можливості посилатися на протоколи допитів осіб, які були отримані на стадії досудового розслідування (за винятком проведення допиту в порядку ст. 225 КПК України). Відтак, оскільки в значній мірі на показаннях таких осіб на теперішній час ґрунтується обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчий суддя вважає, що ризик можливого незаконного впливу з боку останнього на таких осіб на теперішній час також не зменшився та продовжує існувати. В цілому, зважаючи на інкримінований підозрюваному ОСОБА_1 епізод ймовірної злочинної діяльності за обставинами, як вони викладені у вказаному клопотанні та письмовому повідомленні про підозру, який носить корисливий характер та спрямований на порушення права власності потерпілої особи, з огляду на ту обставину, що слідчим суддею не було встановлено офіційного місця роботи підозрюваного, а відтак і його офіційного та постійного заробітку, слідчий суддя також приходить до переконання про продовження існування ризику у вигляді можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 іншого корисливого кримінального правопорушення проти власності, який на думку слідчого судді не зменшився. 4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Як вбачається з поданого клопотання, в рамках кримінального провадження №12020161480000982 від 13.07.2020 року у сторони обвинувачення наявна необхідність у забезпеченні здійснення наступних процесуальних дій: отримати тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю та здійснити аналіз отриманих відомостей в результаті тимчасових доступів до речей та документів, що містять інформацію про телефонні номери, а також вхідні та вихідні дзвінки на них, у операторів надання телекомунікаційних послуг – ПрАТ «Київстар», ТОВ «лайфселл» та ПрАТ «ВФ Україна», про зв`язок абонентів, а саме підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, здійснити переклад з української на грузинську мову процесуальних документів. Слідчий суддя враховує, що постановою керівника Одеської місцевої прокуратури №1 від 08.09.2020 року строки досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження були продовжені до 14.10.2020 року, що підтверджує обґрунтованість доводів сторони обвинувачення в частині існування обставин, які унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.07.2020 року. 4.4. Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України). При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного. Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (ст. 12 КК України), в свою чергу в рамках даного кримінального провадження наявна потерпіла особа. Крім того, ОСОБА_1 не має офіційного місця роботи, а відтак і заробітку, при цьому на теперішній час останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке носить корисливий характер. За таких обставин, з огляду на встановлені слідчим суддею в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не сприятиме, як досягненню завдань кримінального провадження в цілому, так і окремого запобіжного заходу зокрема. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправного діяння, його тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 309КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Трофименко А.П., яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Волобоєвим А.Г. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020161480000982 від 13.07.2020 року – задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідним визначеним слідчим суддею розміром застави у вигляді 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, до 14.10.2020 року, з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.
Судове рішення № 91427992, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 08.09.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/19422/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: