Рішення № 91426088, 08.09.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 465/7486/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 вересня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Іванюк І.Д.

за участі секретаря Гербут Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, в якому просить стягнути з відповідача 70530,64 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 1921,00 грн. судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що 15.05.2018 року о 22 год. 05 хв. на перехресті вул. Кульпарківська-вул. Садова у м.Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «SMART МС» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті настання ДТП автомобіль «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічні пошкодження. Згідно постанови Залізничного районного суду м.Львова від 08.08.2018 року, особою винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання ДТП є водій ОСОБА_1 . При цьому, на дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 22.06.2018 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до Наказу №9187 від 03.10.2018 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір відшкодування шкоди склав 69656,64 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілому згідно платіжного доручення №993702 від 03.10.2018 року. Крім цього, позивачем понесено витрати за визначення розміру шкоди по зазначеному страховому випадку у розмірі 874.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №910247 від 18.07.2018 року. З метою досудового врегулювання спору позивачем 05.08.2019 року на адресу відповідача направлено вимогу про відшкодування шкоди, однак з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків. Оскільки відповідач не дотримався вимог ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, у страховика відповідно до ст.1191 ЦК України виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу. За наведеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.03.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.06.2020 року вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу за відсутності позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень суду не надав, у зв`язку з чим у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу без присутності відповідача, постановляючи заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до приписів ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно п.п.«а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.05.2018 року о 22 год. 05 хв. на перехресті вул. Кульпарківська-вул. Садова у м.Львові, керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу та під час перестроювання допустив зіткнення з автомобілем «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та в результаті інерційного руху здійснив зіткнення із автомобілем «SMART МС» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобіль «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_2 зазнав механічні пошкодження.

Наведене стверджується постановою Залізничного районного суду м.Львова від 08.08.2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. /а.с.7/.

Також встановлено, що на момент даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому потерпілий ОСОБА_2 був змушений звернутися до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП /а.с. 8, 11/.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 172 від 21.06.2018 року транспортного засобу «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, після пошкодження 15.05.2018 року, з врахуванням тих пошкоджень, що виявлені на момент огляду 01.06.2018 року в цінах станом на час проведення дослідження, без врахування ПДВ становить 69656,64 грн. /а.с.14-26/.

Згідно платіжного доручення № 910247 від 18.07.2018 року позивачем також понесено витрати на встановлення суми матеріального збитку ( оплата послуг експерта), які складають 874,00 грн./а.с. 47-49/.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме наказу №9187 від 03.10.2018 року, довідки №1 від 19.09.2018 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, платіжного доручення №993702 від 03.10.2018 року, на підставі заяви про відшкодування заподіяної шкоди потерпілого ОСОБА_2 МТСБУ сплатило на його користь як власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 69656,64 грн. у зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п.4.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме у зв`язку з тим, що відповідач, як винна особа, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність на момент вчинення ДТП /а.с. 44-46/.

ОСОБА_1 05.08.2019 року позивачем була направлена вимога про відшкодування шкоди в порядку регресу. Добровільно кошти відповідачем не сплачено /а.с. 50/.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 був визнаний судом винним у вчиненні даної ДТП, заподіяна шкода потерпілому відповідачем не відшкодована, на момент ДТП у відповідача був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в наслідок чого МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 69656,64 грн., а також те, що відповідач на час розгляду справи сплачену позивачем суму коштів не відшкодував, то відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України позивач має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування, а тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь МТСБ, в порядку регресу, виплаченого відшкодування розмірі 69656 грн. 64 коп. та понесених витрат на встановлення розміру збитку у розмірі 874 грн. 00 коп., а всього - 70530 грн. 64 коп.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України заподіяну майнову шкоду у розмірі 69656 (шістдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 64 коп. та 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. понесених витрат на встановлення розміру збитку, а всього - 70530 (сімдесят тисяч п`ятсот тридцять) грн. 64 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 1921 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до вимог п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8, ЄДРПОУ 21647131, п/р НОМЕР_4 в Укрексімбанк м. Києва, МФО 322313;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , проживає: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванюк І.Д.