Ухвала суду № 91423196, 09.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6751/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 308/6751/20 за позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт – Капітал», треті особи без самостійних вимог на предмет спору – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. та приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт – Капітал», треті особи без самостійних вимог на предмет спору – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. та приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за якою просить суд:

-визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича, вчинений 15.05.2020 року за реєстровим № 12649 таким, що не підлягає виконанню;

За ухвалою від 20.07.2020 року судом було відкрите провадження у цій справі.

За ухвалою від 20.07.2020 року судом було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову подану разом із позовною заявою позивача ОСОБА_1 до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт – Капітал», треті особи без самостійних вимог на предмет спору – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. та приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Кивївської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

08.09.2020 року позивач - ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою від 07.09.2020 року про забезпечення позову, за якою просить суд: зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 12649 від 15.05.2020 року про стягнення з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт – Капітал», код ЄДРПОУ 36799749 заборгованість в сумі 54 676,00 грн., що виконується приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 62347358.

В обґрунтування зави заявник зазначив наступне.

З метою забезпечення позову позивач просить постановити мотивовану ухвалу якою зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 12649 від 15 травня 2020 року про стягнення з громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНКОПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” код ЄДРПОУ 36799749 заборгованість в сумі 54676 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість). 00 грн. який являється предметом спору до вирішення питання про його законність та набранням рішення законної сили.

Зазначений виконавчий лист було пред`явлено до виконання приватному виконавцю м. Києва ОСОБА_2 в якому боржник не працює, не проживає, а також не володіє там нерухомим майном, що є прямим порушенням ст.. 24 Закону України «Про виконавче провадження». На даний час виконання проводиться нелегітимним виконавцем. Заява до Мінюсту на дії виконавця скерована.

Мінюст 25 червня 2020 року зареєстрував лист щодо вчинення виконавчих листів, де фактично підтвердив позицію, яка викладена у позові про незаконність виконавчих написів на правочинах які не посвідчені нотаріально.

Позивач вважає, що очевидним є порушення його прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Зазначена заява не відповідає вищезазначеним вимогам закону, а саме у ній відсутні відомості щодо: предмету позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; обґрунтування необхідності застосування саме такого заходу забезпечення позову; інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а саме: обґрунтування того факту, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Слід також зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначено у постанові Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.

Проте не свідчить про наявність спору щодо заборгованості лише та обставина, що у виконавчому написі зазначена більша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Слід зазначити, що станом на 09.09.2020 року відповідачем – ТОВ «Вердикт – Капітал» було подано до суду відзив на позовну заяву до якого фактично не подано жодного доказу, а саме: документів, які подавалися нотаріусу задля вчинення виконавчого напису та підтверджують його безспірність, а також доказів, які свідчать про наявність заборгованості у позивача, її розмір та підстави виникнення, які нададуть суду можливість перевірити та достовірно встановити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Докази не були подані відповідачем, незважаючи на той факт, що відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вищезазначені обставини надають суду підставі для обґрунтованих сумнівів у існуванні таких доказів та фактично унеможливлюють перевірку та достовірне встановлення судом факту безспірності заборгованості та відповідності виконавчого напису вимогам закону. Оскільки позивач зазначив про відсутність у нього таких доказів та подав до суду відповідне клопотання про витребування доказів, суд змушений витребовувати та збирати докази, які мав би подати відповідач в обґрунтування законності своїх дій.

Відтак суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про забезпечення позову та вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 12649 від 15 травня 2020 року про стягнення з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749 заборгованості в сумі 54676 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість). 00 грн.

Керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 308/6751/20 – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 12649 від 15 травня 2020 року про стягнення з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749 заборгованості в сумі 54676 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість). 00 грн.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Дергачова