Ухвала суду № 91421491, 04.09.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2254/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.

позивач: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

відповідач: ОСОБА_1 )

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс»

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання представника третьої особи ТОВ «Нафтогаз-Альянс» - Янковського П.Ю. про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що розгляд такої категорії справ належить до юрисдикції господарського суду.

На вказане клопотання до суду надійшли письмові заперечення представника позивача ОСОБА_2 , відповідно до якого під час відкриття провадження суд вирішив питання щодо юрисдикції вказаного спору та відкрив провадження у справі,оскільки саме на суд покладено обов`язок перевірки юрисдикції, в межах якої повинен розглядатись спір, що стверджується постановами Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц , від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц.

Крім того, просив врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц у подібних правовідносинах, відповідно до яких у взаємозв`язку ч. 1 ст. 20 ГПК України та ч. 1 ст. 19 ЦПК України можна зробити висновок, що за відсутності чіткого врегулювання питання юрисдикційності спору про відповідальність сторони акцесорного зобов`язання, у разі звернення кредитодавця за основним зобов`язанням до поручителя, такі справи мають розглядатися судом з урахуванням суб`єктного складу сторін. Тобто, якщо одна зі сторін спору є фізичною особою, справа має розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Вважає, що закриття провадження у справі поставить під загрозу сутність гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод прав позивача на доступ до суду та на ефективний захід юридичного захисту, оскільки закривши провадження у справі, відповідач фактично уникне відповідальності, так як строк дії поруки, визначений ст. 559 ЦК України буде вважатись таким, що сплив (не підлягає поновленню), хоча банком на час звернення до суду із позовом було дотримано всіх вимог матеріального та процесуального чинного на час подання позовної заяви законодавства.

У судовому засіданні представник позивача письмові заперечення щодо закриття провадження у справі підтримав.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились. Тому, суд розглянув справу у відсутність відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: ТОВ «Нафтогаз- Альянс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20-1845/2-1 від 18.06.2013, яка складається із заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами, пені за кредитом, пені за процентами, 3% річних за тілом кредит» відповідно до ст. 625 ЦКУ, 3% річних за процентами відповідно до ст. 625 ЦКУ, а також штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Нафтогаз-Альянс» як позичальник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, допустив прострочення, у зв`язку з чим у позивача виникло право на стягнення заборгованості з ТОВ «Нафтогаз-Альянс».

Судом також встановлено, що зазначене право було реалізоване позивачем та подано позов до ТОВ «Нафтогаз-Альянс» про стягнення кредитної заборгованості до господарського суду, яка розглядається в межах справи № 910/22873/17 та у якій на даний час ухвалено рішення про стягнення кредитної заборгованості,я ке набуло чинності відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 5 лютого 2020 року (т. 2 а.с. 14-26).

Згідно з п. 2.1 договору поруки поручитель відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 20-1845/2-1 від 18 червня 2013 року, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Нафтогаз-Альянс» зобов`язується виконати зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на виникнення солідарного зобов`язання у відповідача, ТОВ «Нафтогаз-Альянс» і звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з поручителя - ОСОБА_3 ), що є предметом спору у вказаній цивільній справі.

Отже позов пред`явлений до поручителя відповідно до договору поруки, який забезпечує виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, у зв`язку з цим вказаний спір має вирішуватися за правилами ГПК України в порядку господарського судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 та від 19 березня 2019 року у справі № 904/2529/18.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду додатково звернула увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки заперечення представника позивача щодо закриття провадження спростовуються положеннями п. 1 ч. 1 ст. 2- ГПК України та постановами Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 та від 19 березня 2019 року у справі № 904/2529/18.

При цьому, доводи представника позивача, що на суд покладається обов`язок при відкритті провадження у справі вирішити питання юрисдикції спору, і враховуючи, що судом було вирішено справу розглядати в порядку цивільного судочинства, що як наслідок є підставою для відмови у задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі суд відхиляє, оскільки в суду наявні повноваження з цих підстав відмовити у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України. Проте, чинним законодавством передбачено і право суду на процесуальну помилку та можливість вирішити питання про закриття провадження з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в порядку п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Що стосується прохання позивача про передачу справи на розгляд до Господарського суду м. Києва, то суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки воно подане передчасно.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Тому, подання позивачем заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією в порядку ч. 1 ст. 256 ЦПК України не призведе до фактичного уникнення відповідачем відповідальності щодо погашення кредитної заборгованості та як наслідок порушення прав позивача на доступ до суду та на ефективний захід юридичного захисту.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 206, 353-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» про стягнення кредитної заборгованості - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.В.Батрин