Ухвала суду № 91421054, 03.09.2020, Оболонський районний суд міста Києва

03.09.2020 Справа № 756/1730/20

Унікальний № 756/1730/20

Провадження №2-з/756/237/20

У Х В А Л А

03 вересня 2020 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Яценко Н.О., розглянувши заву представника відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зустрічне забезпечення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Київської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить суд визнати дії державного реєстратора Київської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки Валерія Миколайовича щодо проведення 04.12.2018 року державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ПАТ «Укрсоцбанк» незаконними; скасувати рішення державного реєстратора Київської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки Валерія Миколайовича, індексний номер: 44452824 від 06.12.2018, згідно з яким 04.12.2018 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №29298138 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1713835980000; скасувати запис про право власності №29298138 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1713835980000, за ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (надалі -АТ «Альфа-Банк»).

Одночасно із позовом позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 лютого 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 забезпечено позов та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1713835980000.

25 серпня 2020 року представник відповідача АТ «Альфа-Банк» подав заяву про зустрічне забезпечення. В мотивування поданої заяви зазначив що відповідач, як власник нерухомого майна на яке судом накладено арешт позбавлений права отримувати вигоду. Зокрема, посилається на те, що ТОВ «Дата майнінг груп» звернулось до АТ «Альфа-Банк» з заявою про намір укладання договору купівлі-продажу арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 із пропозицією внести завдаток в сумі 25000 дол. США. Вважає, що через застосоване судом забезпечення позову АТ «Альфа-Банк» несе збитки у сумі 25000 дол.США, що за курсом НБУ складає 685250 грн. Тому, посилаючись на положення ст.154 ЦПК України просить суд забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову ОСОБА_1 шляхом внесення на депозитний рахунок Оболонського районного суду міста Києва грошових коштів в розмірі 25000 дол.США, що за курсом НБУ складає 685250 грн.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову подані докази в її обґрунтування та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

В ухвалі про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Як видно із заяви про зустрічне забезпечення, представник відповідача АТ «Альфа-Банк» посилається на те, що відповідач в майбутньому може понести збитки, спричинені забезпеченням позову, у вигляді не отриманих коштів у виді завдатку, які пропонує ТОВ «Дата майнінг груп» з метою придбання арештованого майна.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Представником відповідача не надано доказів того, що позивач не має зареєстрованого місця знаходження на території України, доказів майнового стану позивача, яке унеможливить відшкодування можливих збитків відповідача. Викладене свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення.

Посилання представника відповідача про можливі збитки відповідача АТ «Альфа-Банк» у вигляді не отриманого завдатку від ТОВ «Дата майнінг груп» у сумі 25000 дол.США не можна вважати збитками, у розумінні положення ст.22 ЦК України, оскільки жодне право відповідача не порушене позивачем.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.

З огляду на матеріали справи, з яких видно, що між сторонами виник спір щодо правомірності реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем, отже тимчасове обмеження реалізації власником права відчуження майна є співмірним зі заявленими вимогами та доцільним.

В даному випадку, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

Оскільки банком не доведено, що вжиті судом заходи забезпечення позову дійсно можуть спричинити йому збитки, підстави для застосування зустрічного забезпечення, відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що зава представника відповідача АТ «Альфа-Банк» про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Київської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 03 вересня 2020 року.

Суддя Н.О. Яценко