Рішення № 91412524, 09.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року м. Київ № 640/16741/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕНТА-ГРУП Україна" до третя особа, Державної архітектурно-будівельної інспекції України яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області провизнання протиправними та скасування припису та постанови,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» (далі - позивач та/або ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна») з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач та/або ДАБІ України) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис №30 від 31.07.2019 року, складений інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області Кот Л.П.;

- визнати протиправним та скасувати постанову про накладання на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» штрафу у сфері містобудівної діяльності №35/1014-2628-19 від 14.08.2019 року, складену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області О.О. Хмельна.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що позаплановий захід державного контролю здійснено відповідачем із суттєвими порушеннями Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, без погодження Державної регуляторної служби, необхідного у відповідності до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 року №1728-VIII. Окрім цього, ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» вказує про позбавлення його можливості надати пояснення, заперечення з порушених у акті, приписі та протоколі питань, з огляду на відсутність на об`єкті перевірки та вручення вказаних документів не уповноваженій особі. Також позивач вказує на порушення ДАБІ України положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній вказує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В свою чергу, представником позивача подано заперечення на відзив на позовну заяву, у якому наводяться аналогічні твердження, що викладені у позовній заяві.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, на підставі звернення народного депутата України І.Бриченко до Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 15.07.2019 року №07-19-02 та доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 17.07.2019 року №40-14382 прийнято наказ від 19.07.2019 року №75П, у відповідності до якого наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Нове будівництво басейну для плавання збірного типу по вул. Героїв Небесної Сотні 29а, м. Баштанка Баштанського району, Миколаївської області» (далі - Наказ №75П).

Предметом перевірки згідно із наведеним наказом є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі Наказу №75П Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №257 від 19.07.2019 року.

Відповідно до матеріалів справи із направленням від імені ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» ознайомився ОСОБА_2 . За наслідком здійснення позапланового заходу, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області складено акт від 31.07.2019 року №257, припис №30 від 31.07.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2019 року.

Вказані документи підписані від імені позивача - ОСОБА_2 .

У приписі №30 від 31.07.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил вимагається від ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» усунути виявлені під час перевірки порушення на об`єкті: «Нове будівництво басейну для плавання збірного типу по вул. Героїв Небесної Сотні 29а, м. Баштанка Баштанського району, Миколаївської області» у відповідності до вимог п. 4.2, п. 6.2 ДБН А.3.2-2-2009 «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦИТВІ. Основні положення» та відповідно до затвердженої документації (далі - спірний та/або оскаржуваний припис).

Надалі, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області прийнято постанову №35/1014-2625-19 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2019 року, якою визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 90 315, 00 грн. (далі - оскаржувана та/або спірна постанова).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Частиною 1 статті 41 вказаного закону встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Між тим, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно із пунктом 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку №553).

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно із положеннями пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що позапланова перевірка органами державного-будівельного контролю здійснюється за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а при її здійснені посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

При цьому, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності, серед іншого, представників суб`єкта містобудування, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Як вже зазначалось судом вище, позивач стверджує, що всі документи, складені органом державно-архітектурно-будівельного контролю підписані не уповноваженою особою, позаплановий захід здійснено за відсутності суб`єкта містобудування, що свідчить про суттєві порушення процедури здійснення такого нагляду.

Суд критично ставиться до наведеного, оскільки в матеріалах справи міститься наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» від 01.02.2019 року №82-Б, у відповідності до якого ОСОБА_2 є відповідальним групи авторського нагляду по об`єкту будівництва «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 - : «Нове будівництво басейну для плавання збірного типу по вул. Героїв Небесної Сотні 29а, м. Баштанка Баштанського району, Миколаївської області».

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року №687-XIV авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що акт, припис та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем вручено уповноваженій особі ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна». Як наслідок, твердження позивача щодо здійснення відповідачем позапланового заходу за його відсутності, і порушення внаслідок цього прав останнього є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами адміністративної справи.

Що ж стосується доводів ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» в частині необхідності отримання відповідачем погодження Державної регуляторної служби на здійснення позапланового заходу у відповідності до положень Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 року №1728-VIII (далі - Закон №1728-VIII) суд зверне увагу на наступне.

Так, Закон №1728-VIII втратив свою чинність з 01.01.2019 року, позаплановий захід ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» проведено відповідачем 31.01.2019 року, тобто у той час, коли Закон №1728-VIII втратив свою дію.

З урахуванням наведеного, посилання позивача на дію Закону №1728-VIII, як на підставу для задоволення позовних вимог є необґрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене судом не встановлено обставин порушення відповідачем порядку здійснення позапланового заходу на об`єкті будівництва: «Нове будівництво басейну для плавання збірного типу по вул. Героїв Небесної Сотні 29а, м. Баштанка Баштанського району, Миколаївської області».

Разом з цим, суд акцентує увагу на тому, що ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна», як у позовній заяві, так і у запереченнях на відзив на позовну заяву не наводить жодного обгрунтування на спростування наявності порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Таким чином, зважаючи на те, що доводи позивача в частині порушення відповідачем порядку здійснення позапланового заходу не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративної справи, за відсутності будь-яких належних та достатніх доказів на спростування наявності встановлених відповідачем порушень, суд не вбачає підстав для скасування спірного припису, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оцінюючи доводи ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» щодо порушення порядку прийняття спірної постанови суд вкаже наступне.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР).

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України (ч. 2 ст. 1 Закону №208/94-ВР).

У відповідності до положень пункту 8 частини 3 статті 2 Закону №208/94-ВР суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В свою чергу, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року №735) (далі - Порядок №224).

Положення пунктів 16-21 Порядку №224 передбачає, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб, однак неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, оскільки суд вважає, що акт, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем було вручено уповноваженій особі позивача, тому останньому було відомо про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не прибуття його у визначений час і місце не перешкоджало розгляду справи.

З урахуванням наведеного суд вважає відсутніми обставини не дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті спірної постанови.

Разом з цим, відповідно до пункту 22-23 Порядку №224 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

У постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою або через електронний кабінет, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову (п. 25 Порядку №224).

З матеріалів справи слідує, що відповідачем при прийняття оскаржуваної постанови дотримано положення пунктів 22-23, 25 Порядку №224, доказів зворотного матеріали адміністративної справи не містять.

Підсумовуючи вищевикладене, суд не вбачає ознак протиправності дій відповідача (порушення порядку прийняття) щодо прийняття оскаржуваної постанови, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд наголошує, що ТОВ «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» підставами позову не визначало відсутність порушень у сфері містобудівної діяльності, а тому оцінка наявності/відсутності порушень як таких судом не надається.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВЕНТА-ГРУП Україна» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, б. 50Б, літера Г, офіс 10, код ЄДРПОУ 38725993) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева