Вирок № 91409652, 09.09.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6220/20

Провадження № 1-кп/344/707/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретарів Горайської Ю.В., Мельницької Л.Т.,

прокурора Данищука Д.М.,

захисника Сахненко Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, інваліда 3 групи загального захворювання, неодруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

07.02.2020 приблизно о 18 годині 30 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався правою крайньою смугою дорожнього руху по вул. Довженка у напрямку перехрестя вул. Сухомлинського-О. Довженка у м. Івано-Франківську.

В цей час у попутному напрямку із автомобілем марки ЗАЗ DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , лівою смугою рухався автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 . При наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований неподалік будинку №31 та позначений інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України (надалі - ПДР) водій автомобіля марки «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 зупинився та надав перевагу у русі пішоходу ОСОБА_3 , яка перетинала проїзну частину дороги по пішохідному переході зліва направо відносно напрямку руху транспортних засобів. При наближенні до цього ж пішохідного переходу водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав перевагу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, та вчинив наїзд на ОСОБА_3 .

При цьому водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3. б) який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

п. 4.16. а) в якому зазначено, що пішоходи мають право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;

п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., який зобов`язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди;

п. 18.1., де зазначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

п. 18.4. якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

У результаті порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом пірамідки лівої скроневої кістки, який проходить через передню стінку зовнішнього слухового ходу, пошкодженням шкірних покривів зовнішнього слухового ходу, із забоєм головного мозку легкого ступеня, яка ускладнилась посттравматичним середнім отитом лівого вуха, комбінованою приглухуватістю зліва та відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 124 від 14.04.2020 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного обвинувальному акті. Так, ОСОБА_1 суду показав, що 07.02.2020 близько о 18 год 30 хв рухався автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Довженка у напрямку перехрестя

вул. Сухомлинського-О. Довженка у м. Івано-Франківську, швидкість руху становила 35-40 км/год. Під`їжджаючи до пішохідного переходу, проявив неуважність, не зменшивши швидкість руху. Не зауважив, що автомобіль, який рухався у попутному з ним напрямку у правій полосі, зупинився. Потерпілу побачив вже у момент зіткнення. Викликав швидку допомогу, відвідував потерпілу в лікарні, ще на стадії досудового розслідування повністю відшкодував заподіяну потерпілій як матеріальну, так і моральну шкоду. У вчиненому щиро розкаявся, просив врахувати те, що є інвалідом 3 групи, має на утриманні неповнолітню дитину. Сприяв досудовому розслідуванню, з`являючись на всі виклики. Проживає спільно з матір`ю та цивільною дружиною. Середньомісячний дохід становить 8-9 тис грн. від виконання квартирних ремонтів. З огляду на викладене, просив не позбавляти його волі та права керування транспортними засобами, оскільки не матиме можливості отримувати доходи та забезпечувати сім`ю.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, клопотань про відкладення судового засідання не надходило. 24.06.2020 через канцелярію суду надійшла письмова заява від ОСОБА_3 про те, що матеріальна та моральна шкода повністю відшкодована ОСОБА_1 , претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 немає, цивільний позов не заявлятиме. Просила суд обрати обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема його вік, те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, не працює, інвалід 3 групи загального захворювання, неодружений, має на утриманні одну малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на обліку в лікаря- нарколога не перебуває; неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні та звертався на амбулаторний прийом в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я», останній раз в 2018 році з діагнозом: «Тривожний розлад по типу тривожної істерії в гістріонної особистості, тривожно-фобічний синдром з агрипнією та соматоформними проявами», однак згідно висновку судово-психіатричного експерта №87/2020 від 29.04.2020 психічними захворюваннями не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки демонстративного розладу особистості, стан ремісії; перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_1 , його спосіб життя, історію правопорушення, а також низький рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (в тому числі для окремих осіб).

З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості злочину, особу винного та інші обставини кримінального провадження, зокрема вік обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків потерпілій, відсутність претензій потерпілої до обвинуваченого, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк два роки, позицію потерпілої, яка просила суд обрати обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі, позицію обвинуваченого, який також просив суд не позбавляти його волі та права керування транспортними засобами, позицію захисника обвинуваченого, що просила врахувати дані, що характеризують особу обвинуваченого та призначити покарання у межах санкції статті без позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, враховуючи також досудову доповідь про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами. Зважаючи на викладене, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п. 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: УК у м.Івано-Франківську /ОТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 1759 гривень 31 копійку процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №СЕ-19/109/13/3-145ІТ/20 від 26.02.2020 та № СЕ-19/109/13/3-274ІТ/20 від 07.04.2020.

Речові докази: DVD-R диск (постанова від 04.03.2020, а.с.69) - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення, згідно постанови від 07.02.2020 (а.с.70) автомобіль марки ««ЗАЗ DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_1 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.02.2020 на майно (а.с.71-73)- до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко