Вирок № 91408289, 09.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4826/20

№ 1-кп/183/1479/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Березюк В.В.,

секретаря судового засідання Тен І.О., розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду у спрощеному порядку кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12020045350000028 від 09 липня 2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Молдова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, маючого малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката Бондаренка Є.Є. ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності (а.с.10).

Потерпілий ОСОБА_2 не заперечував проти такого розгляду, про що надав відповідну заяву (а.с.9).

Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року за клопотанням прокурора, відповідно до вимог статей 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 11 червня 2020 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 знаходився поблизу магазину «Продукти», за адресою: вул. Сучкова, 17, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, у вказаному місці ОСОБА_1 зустрів раніше не знайомого ОСОБА_2 , з яким почав розмовляти, в ході розмови ОСОБА_2 дістав з сумки свій мобільний телефон марки «Honor 7С AUM - L41» зробивши дзвінок, поклав його назад у сумку, та в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 знаходячись поблизу магазину «Продукти», за адресою: вул. Сучкова, 17, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, діючи умисно, із корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, побачив, що ОСОБА_2 відвернувся, та скориставшись цим, таємно з сумки викрав мобільний телефон марки «Honor 7С AUM - L41», який належить ОСОБА_2 , після чого з викраденим покинув місце скоєння злочину.

В подальшому ОСОБА_1 , розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2414 гривень 00 копійок.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

Щире каяття ОСОБА_1 визнається судом обставиною, що пом`якшує його покарання.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, є особою раніше не судимою, на обліку у лікарів не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

У обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 наявне посилання, що останній має малолітню дитину, однак досліджені судом матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, будь-яких підтверджень зазначеної обставини не містять, так само, як і не містять доказів, що обвинувачений безпосередньо утримує таку дитину, внаслідок чого, суд не може врахувати зазначений факт, як ознаку, що певним чином характеризує особу винного, тобто ОСОБА_1 .

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення покарання у виді штрафу чи виправних робіт, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, а також у виді арешту, оскільки зазначений вид покарання передбачає реальну ізоляцію особи, а вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді обмеження волі на певний строк, та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його конкретним обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару, суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді обмеження волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судово-товарознавчої експертизи № 3200-20, від 04.08.2020 року, вартість якої складає 326,88 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100,369,370,373,374,381,382 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: мобільний телефон марки ««Honor 7С AUM - L41» - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 326 гривень 88 копійок.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Березюк