Ухвала суду № 91406231, 09.09.2020, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1145/20

п/с 4-с/164/2/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 вересня 2020 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Шлеян А.В.,

з участю представника заявника Сірочук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі скаргу Акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича у виконавчому провадженні № 58441461 та зобов?язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” звернулося в суд зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. у виконавчому провадженні № 58441461 та зобов?язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтували тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. з 20 лютого 2019 року перебуває виконавчий лист № 2-82/2007, виданий 27 квітня 2007 року Маневицьким районним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ „Райффайзен Банк Аваль” кредитної заборгованості за договором № 014/1101/27293 від 29 травня 2006 року на суму 52516.97 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 267863 гривень 06 копійок, та сплачених позивачем судових витрат на суму 1730 гривень. 1 квітня 2019 року приватним виконавцем Клехо А.Є. було проведено опис та арешт предмету іпотеки - нерухомого майна боржника, зокрема, житлового будинку (А-1), загальною площею 87.2 кв. метри, житловою площею 48.6 кв. метрів, з надвірними будівлями і спорудами - гаражем (б), огорожею (1-4), що знаходяться в АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0.14 га, що призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, знаходиться в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 . Приватним виконавцем Клехо А.Є. було встановлено, що за адресою предмету іпотеки зареєстрований малолітній онук боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через відсутність подальших дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки 27 червня 2020 року АТ „Райффайзен Банк Аваль” направило йому клопотання про здійснення подальших дій по виведенню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”, предмету іпотеки на реалізацію через ДП „Сетам” без отримання згоди від органу опіки та піклування. 21 липня 2020 року на адресу заявника надійшов лист-повідомлення приватного виконавця Клехо А.Є. № 384 від 15 липня 2020 року, згідно якого було відмовлено АТ „Райффайзен Банк Аваль” у вчиненні дій щодо виведення предмету іпотеки на реалізацію через ДП „Сетам” з посиланням на порушення законних прав малолітнього онука боржника, вимог п. 3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, п. 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року, та відсутність дозволу служби у справах дітей Луцької міської ради на реалізацію описаного та арештованого майна - предмету іпотеки. На думку заявника, відмова приватного виконавця у вчиненні дій щодо виведення предмету іпотеки на реалізацію через ДП „Сетам” суперечить положенням договору іпотеки від 6 червня 2006 року, ст. 586 ЦК України, Закону України „Про іпотеку”. На момент укладення договору іпотеки нерухоме майно належало боржнику, малолітніх чи неповнолітніх дітей за його місцезнаходженням зареєстровано не було. Згода органу опіки та піклування необхідна лише при оформленні договору іпотеки, а не при виконанні судового рішення. Посилаючись на зазначені обставини, просили визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Клехо А.Є. в частині не проведення дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 для його подальшої реалізації, не здійснення дій по виведенню вказаного майна на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження”, через ДП „Сетам” або іншу систему електронних торгів, діючу на час передачі майна, без отримання згоди від органу опіки та піклування, а також зобов?язати приватного виконавця Клехо А.Є. вчинити дії в рамках виконавчого провадження № 58441461 з визначення вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 для його подальшої реалізації, здійснити дії по виведенню вказаного майна на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження”, через ДП „Сетам” або іншу систему електронних торгів, діючу на час передачі майна, без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Представник заявника - АТ „Райффайзен Банк Аваль” Сірочук І.В. в судовому засіданні вимоги скарги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду АТ „Райффайзен Банк Аваль” скарзі, просила визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Клехо А.Є. в частині не проведення дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 для його подальшої реалізації, не здійснення дій по виведенню вказаного майна на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження”, через ДП „Сетам” або іншу систему електронних торгів, діючу на час передачі майна, без отримання згоди від органу опіки та піклування, а також зобов?язати приватного виконавця Клехо А.Є. вчинити дії в рамках виконавчого провадження № 58441461 з визначення вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 для його подальшої реалізації, здійснити дії по виведенню вказаного майна на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження”, через ДП „Сетам” або іншу систему електронних торгів, діючу на час передачі майна, без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є., боржник ОСОБА_1 в судове засідання не прибули, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомили, що згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

В поданих до суду запереченнях на скаргу АТ „Райффайзен Банк Аваль” приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. заявлені вимоги скарги АТ „Райффайзен Банк Аваль” не визнав, вважає її необґрунтованою, а тому в її задоволенні просив відмовити за безпідставністю.

Заслухавши думку представника заявника - АТ „Райффайзен Банк Аваль” Сірочук І.В., проаналізувавши матеріали справи, суд ухвалив - розглядати скаргу у відсутності приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. та боржника ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення представника заявника - АТ „Райффайзен Банк Аваль” Сірочук І.В., проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні скарги АТ „Райффайзен Банк Аваль” слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права та обов?язки виконавця визначені ст. 18 вказаного Закону. За змістом цієї норми виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1-2, 5-7 ст. 48 Закону України „Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно ч. 1-4 ст. 50 вказаного Закону звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону України „Про виконавче провадження” примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України „Про іпотеку”.

Згідно ч. 1, 4 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Нормами ст.ст. 36, 37, 38 вказаного Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначити інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України „Про іпотеку” та ч. 2 ст. 51 Закону України „Про виконавче провадження” спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.ст. 39, 41 Закону України „Про іпотеку”).

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей” держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Згідно п. 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України „Про охорону дитинства” діти - члени сім?ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно п. 3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, виконавець у строк не пізніше п?яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII „Про виконавче провадження” - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України „Про виконавче провадження”); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду…

В судовому засіданні встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. з 20 лютого 2019 року перебуває виконавчий лист № 2-82/2007, виданий 27 квітня 2007 року Маневицьким районним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ „Райффайзен Банк Аваль” кредитної заборгованості за договором № 014/1101/27293 від 29 травня 2006 року на суму 52516.97 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 267863 гривень 06 копійок, та сплачених позивачем судових витрат на суму 1730 гривень. 1 квітня 2019 року приватним виконавцем Клехо А.Є. було проведено опис та арешт предмету іпотеки - нерухомого майна боржника, зокрема, житлового будинку (А-1), загальною площею 87.2 кв. метри, житловою площею 48.6 кв. метрів, з надвірними будівлями і спорудами - гаражем (б), огорожею (1-4), що знаходяться в АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0.14 га, що призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, знаходиться в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 . Приватним виконавцем Клехо А.Є. було встановлено, що за адресою предмету іпотеки зареєстрований малолітній онук боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через відсутність подальших дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки 27 червня 2020 року АТ „Райффайзен Банк Аваль” направило йому клопотання про здійснення подальших дій по виведенню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”, предмету іпотеки на реалізацію через ДП „Сетам” без отримання згоди від органу опіки та піклування. 21 липня 2020 року на адресу заявника надійшов лист-повідомлення приватного виконавця Клехо А.Є. № 384 від 15 липня 2020 року, згідно якого було відмовлено АТ „Райффайзен Банк Аваль” у вчиненні дій щодо виведення предмету іпотеки на реалізацію через ДП „Сетам” з посиланням на порушення законних прав малолітнього онука боржника, вимог п. 3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, п. 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року та відсутність дозволу служби у справах дітей Луцької міської ради на реалізацію описаного та арештованого майна - предмету іпотеки. Зазначені обставини встановлено з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, зокрема, виконавчого листа Маневицького районного суду Волинської області № 2-82/2007 від 20 березня 2007 року, постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 лютого 2019 року, договору іпотеки від 6 червня 2006 року, постанови про опис та арешт майна боржника від 1 квітня 2019 року, повідомлення служби у справах дітей Луцької міської ради № 31-10/801/2020 від 24 липня 2020 року, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 386-1 від 23 липня 2020 року, клопотання АТ „Райффайзен Банк Аваль” № 114-43/3-86013 від 27 червня 2020 року, повідомлення приватного виконавця Клехо А.Є. № 384 від 15 липня 2020 року, повідомлення Прилуцького старостинського округу Луцької міської ради б/н про зареєстрованих осіб по АДРЕСА_1 , довідки Прилуцького старостинського округу Луцької міської ради № 651 від 31 серпня 2020 року.

Суд вважає, що оскільки виконавчі дії приватним виконавцем Клехо А.Є. вчиняються на підставі судового рішення про стягнення кредитної заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України „Про виконавче провадження”, в тому числі й Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року, а не нормами спеціального Закону України „Про іпотеку”.

Враховуючи вимоги Закону України „Про виконавче провадження”, Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, приватний виконавець Клехо А.Є. зобов?язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередній дозвіл органу опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Станом на час розгляду скарги Акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” приватним виконавцем Клехо А.Є. не отримано дозволу органу опіки та піклування на реалізацію майна боржника ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що дії приватного виконавця Клехо А.Є. щодо відмови у проведенні оцінки арештованого і описаного нерухомого майна та передачі його на примусову реалізацію є правомірними та відповідають вимогам закону, а тому в задоволенні скарги Акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. у виконавчому провадженні № 58441461 та зобов?язання вчинити певні дії слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 353-355, 447-452 ЦПК України, Законом України „Про виконавче провадження”, Законом України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, Законом України „Про охорону дитинства”, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича у виконавчому провадженні № 58441461 та зобов?язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар