Ухвала суду № 91402351, 07.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.08.2020 р.Справа № 910/15998/19

За заявою Публічного акціонерного товариства «Хімфармзавод «Червона

зірка»

про компенсацію судових витрат

у справі № 910/15998/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група

"Здоров`я"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона

зірка"

2) Міністерства охорони здоров`я України

про припинення порушення прав та визнання недійсним посвідчення на

лікарський засіб,

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді Господарського суду міста Києва Зеленіної Н.І. перебувала справа №910/15998/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров`я" до Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона зірка" та Міністерства охорони здоров`я України про припинення порушення прав та визнання недійсним посвідчення на лікарський засіб.

Ухвалою від 19.11.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2019 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 р. залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров`я" до Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона зірка" та Міністерства охорони здоров`я України про припинення порушення прав та визнання недійсним посвідчення на лікарський засіб.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона зірка" надійшла заява про компенсацію судових витрат.

Публічне акціонерне товариство "Хімфармзавод "Червона зірка" (надалі - відповідач-1) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров`я" (надалі - позивач) 28 500,00 грн - сума гонорару за надання правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи з огляду на заяву про компенсацію судових витрат між сторонами, всебічно і повно оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зі змісту ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 цієї ж статті).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Відповідачем до заяви про компенсацію судових витрат додано копію Договору №01/11/19 від 01.11.2019 р. про надання професійної правничої допомоги, Додаткову угоду №2 від 20.11.2019 р., свідоцтво та ордер, а також платіжні доручення № 7841 від 22.11.2019 р. на суму 21 000,00 грн та № 8429 від 16.12.2019 р. на суму 7 500,00 грн та Акт №1 від 16.12.2019 р. прийому-передачі наданих послуг.

Разом з тим, у ст. 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров`я" залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1ст. 226 ГПК України, з огляду на те, що позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Водночас, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

В межах розгляду справи № 910/15998/19 судом не встановлено недобросовісності дій позивача в розумінні ст. 43 ГПК України, а ухвала суду від 10.12.2019 р. про залишення позову без розгляду не містить висновків суду про зловживання стороною наданим їй процесуальним законодавством правом.

Ухвала суду не містить висновків щодо неподання учасником справи витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

Отже, відповідач згідно з процесуальним обов`язком доказування не довів, які саме необґрунтовані дії позивача були ним/позивачем вчинені, тоді як сам факт подання зазначеного позову з урахуванням вищенаведеного не є необґрунтованими діями, оскільки це його диспозитивне право, передбачене нормами господарського процесуального законодавства, яке не містить обмежень в його реалізації.

Тобто, заявником не доведено та не підтверджено доказами те, що дії позивача з пред`явлення позову мали на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів другого відповідача.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 126, 129, 130, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Хімфармзавод «Червона зірка» про компенсацію судових витрат.

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Н.І. Зеленіна