Ухвала суду № 91399271, 08.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Ухвала

Іменем України

Справа № 522/15182/20

Провадження № 6/522/758/20

08 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали подання Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про надання дозволу щодо звернення стягнення на нерухоме майно у порядку виконання рішення суду, ухваленого по цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Р.В. звернувся до Приморського районного суду з поданням про надання дозволу щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 у порядку виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2020 року по справі №2-3552/10 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (виконавчий лист №2-3552/10 від 23.01.2012 року).

Розглянувши питання щодо предметної підсудності означеної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно положень ст.446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Як вбачається зі змісту ст.440 ЦПК України, вказаною статтею не вирішуються питання підсудності, тобто яким судом повинно вирішуватись подання за ст.440 ЦПК, а тому слід розуміти право державного виконавця, яким відкрито виконавче провадження, звертатись до суду за визначеною законом підсудністю, в даному випадку за ст.446 ЦПК України до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Враховуючи те, що рішення було прийнято Київським районним судом м. Одеси, подання старшого державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Р.В. має розглядатися саме Київським районним судом м. Одеси.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року). Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).

Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Виходячи з аналізу положень ЦПК України, на які і посилається державний кионавець, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення означеної справи для розгляду по суті за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси, оскільки Приморський районний суд м. Одеси не є судом, повноважним згідно закону на розгляд справи цієї категорії.

Окрім того, суд вбачає, що про підсудність даного подання саме Київському районному суду м. Одеси зазначає сам виконавець в описовій частині подання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2-12,31,441,446 ЦПК України, -

ухвалив:

Передати подання Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про надання дозволу щодо звернення стягнення на нерухоме майно у порядку виконання рішення суду, ухваленого по цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м. Одеси

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Передачу здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя: Л.В. Домусчі