Рішення № 91399101, 20.08.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3182/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 року до суду з адміністративним позовом звернулася адвокат Ковальчук Вікторія Сергіївна , місце мешкання: АДРЕСА_1 , в інтересах ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2, адреса для кореспонденції: АДРЕСА_1 до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченка Ігоря Олександровича, місцезнаходження: 65058, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 12, третя особа Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу, ЄДРПОУ 42335172, місцезнаходження: 65058, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 12 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову № 000319 від 15 лютого 2019 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП у розмірі 1190 грн.; справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є капітаном судна закордонного плавання т/х ІНФОРМАЦІЯ_1 (IMO НОМЕР_2). 15 лютого 2019 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем винесено постанову № 000319 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень за правопорушення, передбачене ч.1ст.59-1 КУпАП, а саме - забруднення територіальних та внутрішніх морських вод внаслідок скиду з судна ІНФОРМАЦІЯ_1,IMO НОМЕР_2 баластних вод з перевищенням рівнів гранично допустимої концентрації. Позивач зазначає, що відповідач діяв із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки пункт 5-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 269 містить вичерпний перелік підстав для перевірки ізольованого баласту, які у спірних правовідносинах відсутні. Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин постановою Кабінету Міністрів України не був затверджений Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, що робить дії відповідача протиправними, з огляду на основні засаді діяльності органів державної влади, передбачені ст. 19 Конституції України. Також, позивач зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення носив формальний характер, позивач не мав можливості брати участь у розгляді справи, надавати доводи та пояснення.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 01.03.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (т. 1 а.с. 98 - 99).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2019 року клопотання представника третьої особи Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про заміну первісного відповідача було задоволено та замінено первісного відповідача - Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченка Ігоря Олександровича належним відповідачем - Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу (ЄДРПОУ 42335172, місцезнаходження: 65058, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 12) (т. 2 а.с. 25 - 26).

30.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги вважають необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (т. 2 а.с. 28 - 35).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу за відсутністю позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 лютого 2019 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем складено протокол № 000319, в якому зазначено, що ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1ст.59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - забруднення територіальних та внутрішніх морських вод внаслідок скиду з судна ІНФОРМАЦІЯ_1,IMO НОМЕР_2 баластних вод з перевищенням рівнів гранично допустимої концентрації (т. 1 а.с. 11 - 12).

Того ж дня, 15 лютого 2019 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем винесено постанову № 000319 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень за правопорушення, передбачене ч.1ст.59-1 КУпАП (т. 1 а.с. 9 - 10).

Відповідно до акту відбору проб №б/н від 14.02.2018 року, на виконання Постанови КМУ від 29.02.1996 року №269 «Про затвердження правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення» відповідач виконав відбір проб баластних вод з неізольованої баластної системи (т. 1 а.с. 14 - 15).

Разом з тим, відповідно до звіту сюрвейєра, який був присутній під час інспекції судна та моменту відбору вказаних проб Т/х ІНФОРМАЦІЯ_1 обладнано системою очистки баластних вод ERMA FIT 1500 (фото 2) та має бортові принципи керування "Система управління баластними водами", Частини 1 і 2, відповідно до яких в момент забору та дебаласту вод відбувається їх очищення, баластна вода зберігається в спеціальних танках. Вказане підтверджується наданим перекладом міжнародного свідоцтва про управління баластними водами (т. 1 а.с. 166 - 230).

Таким чином, судно обладнане системою ізольованого баласту.

Відповідно до суднового журналу, Журналу обробки баластних вод і баластної звітної книги, після заходження судна до Чорного моря, водний баласт був змінений в 04.00-18.00 за місцевим часом 6 лютого 2019 року. Судно прибуло до морського порту Чорноморськ з осадкою, зазначеною у картці обміну Капітану/Лоцману (т. 1 а.с. 199 - 225).

Так, відповідно до звіту сюрвейєра було зроблено дослідження усіх танків баластної системи судна, яке обладнане системою ізольованого баласту. На момент інспекції судна 14 лютого 2019 року всі танки системи були порожні (Фото 21-40) (т. 1 а.с. 180 - 189), за винятком FPT (форпік) (Фото 41,42) (т. 1 а.с. 190) і АPТ (афтерпік) (фото 43, 44) (т. 1 а.с. 191), де відзначено декілька баластних вод: за показниками таблиці вимірювання пустоти позначені як "нуль".

Після перевірки документів судна екологічні інспектори наполягали на взятті зразків залишків баластної води. Незважаючи на всі аргументи з боку представників судна та сюрвейєра про те, що всі баластні води були повністю відкачені рано вранці 11 лютого 2019 року і тільки на дні баластних резервуарів можна знайти недоцільні залишки, які не є належними, оскільки накопичили відкладення всіх попередніх баластних вод (бруд, іржа, інші зупинені внаслідок очищення речовини), інспектори наполягали на взятті зразків.

Всього було відібрано сім зразків баластної води з точки відбору проб баластної води. Чотири зразка (для екологічної інспекції) були запечатані паперовими пломбами екологічні інспектори та дві з них були запечатані печатками судна (фото 45-50) (т. 1 а.с. 192 - 194).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач відібрав зразки баластних вод саме з баластних танків, в той час, коли баластні танки вже були практично порожні у зв`язку з закінченням вантажних операцій в порту (завантаження кукурудзи на судно). Вказані обставини також додатково підтверджуються стандартним викладом фактів, який підписана агентом судна. Натомість в матеріалах адміністративного провадження відповідач не вказав місце та систему, з яких відібрано зразки баластної води, зазначивши лише, що проби взяті з «неізольованої баластної системи».

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача при винесенні оскаржуваної постанови та наявності події та складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Так, досліджуючи акт відбору проб води №б/н від 14.02.2018 року судом встановлено, що при складанні акту відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України № 269, пунктом 5-1 якої (в редакції станом на день проведення перевірки) встановлено, що порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Однак, судом встановлено, що механізм перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу з метою встановлення джерела забруднення внутрішніх морських вод та територіального моря визначений Порядком перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 828, яка набула чинності 05.09.2019 р., тобто вже після винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, станом на день відібрання проб відповідач діяв за відсутності нормативного регулювання процедури відбору проб баластних вод та проведення їх аналізу.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законодавством України і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "East/West Alliance Limited» проти України" зазначено, що вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У своєму рішенні по справі "Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема:

- на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок;

- державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків;

- ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо відбори проб та проведення їх аналізу за відсутності нормативно визначеного порядку таких дій є такими, що проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59-1 КУпАП .

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 59-1 КУпАП полягає у забрудненні та засміченні територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил.

З цього приводу суд відзначає, що відповідно до абз. 1 п. 5-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 269, скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води.

Класифікація баластних вод визначається виходячи із наступного.

Україна є учасницею базової міжнародної конвенцій у сфері захисту морського середовища від забруднення - Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, яка набула чинності для України 21 вересня 1993 року (надалі - Конвенція МАРПОЛ 73/78).

Вказана Конвенція поділяє баласт на чистий, забруднений та ізольований.

Брудний баласт - це забортна вода, яка прийнята у вантажні танки, та яка відводиться за борт через загальну систему загальними баластними насосами поза межами особливих районів, за 12-ти мильною зоною через відстійний танк, під контролем САВРУС (системи автоматичного вимірювання, реєстрації та управління відведенням нафти, з самописцем - прибором контролю нафтовмісту на скиданні, що забезпечує сигнал про перевищення 15 мг/л, команду на автоматичний запірний пристрій та зупинку насосу). Також брудний баласт можна визначити як баласт, що міститься у неочищених від нафти танках.

Чистий баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки або в ретельно вимиті вантажні танки, яка відкочується за борт через загальну баластну систему загальними баластними насосами, поза меж особливих районів, на ходу судна, за 12-ти мильною зоною. Також чистий баласт - це баласт з танку, який був зачищений до такого ступеню, що злив не викликає появи маслянистої плівки на поверхні води та зміни її кольору та вміст нафти в ньому не перевищує 15 частин на мільйон.

Ізольований баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки, які мають автономну систему викачки та окремі, лише для цієї мети насоси, та яка скидається за борт без обмеження. Ізольований баласт - це баласт, який знаходиться в танках з повністю ізольованою (окремою) баластною системою.

Подібні визначення містяться у пункті 3 Постанови Кабінету Міністрів України №269.

Враховуючи існуючу правову регламентацію, суд погоджується із доводами позивача про те, що з судна був скинутий ізольований баласт, набраний у Чорному морі, що є дозволеним без обмежень та контролю з боку державних органів. При цьому, суд відзначає, що термін та правовий статус «неізольованої баластної системи судна», на яку посилається відповідач, чинним законодавством України не визначений.

Згідно з абз. 2 п. 5-1 Постанови КМУ № 269 (в редакції від 30.08.2019 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин), морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається скидання разом з баластною водою зримих плавучих часток або виникнення слідів нафти або інших забруднюючих речовин на поверхні води.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для перевірки ізольованого баласту судна, передбачених п. 5-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 269 та відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 59-1 КУпАП.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність обставин, що складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59-1 КУпАП України.

Також суд звертає увагу на той факт, що Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №000319 від 15.02.2019 року винесена одразу після складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення №000319 від 15.02.2019 року на місці вчинення правопорушення.

За загальним правилом відповідно до ст.254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини третьої цієї статті протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу. Частина 1 ст.258 КУпАП не містить посилання на ст.59-1 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 59-1 КУпАП, обов`язково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Словосполучення "на місці вчинення правопорушення", яке містяться у статті 258 Кодексу та словосполучення "за місцем вчинення правопорушення", вжитого у статті 276 Кодексу мають різний правовий зміст. Зазначене питання аналізував Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У п.2.4 мотивувальної частини цього Рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні ч.1 ст.276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Як вже зазначено вище, випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, а в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.

Таким чином, на справи про адміністративні правопорушення за ст.59-1 КУпАП не поширюються передбачені ст.258 КУпАП випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення на місці вчинення правопорушення.

Тому, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.59-1 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

За наведених обставин постанова № 000319 від 15 лютого 2019 року про накладення адміністративного стягнення не може бути правомірною, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59-1 КУпАП.

Куруючись ст.ст. 2, 4, 7, 9, 77, 205, 241-246, 268-271, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову № 000319 від 15 лютого 2019 року винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Кримсько-Чорноморського округу Головченком Ігорем Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП у розмірі 1190 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Л.С. Єршова