Рішення № 91395625, 04.09.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4063/20

В справі № 755/20382/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Шпори М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., реєстровий номер 5756.

Посилається в позові на те, що ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №60336236 від 17 жовтня 2019 року, винесену приватним виконавцем Вольф Т.Л., про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А.А. за №5756 від 18 вересня 2019 року про стягнення з нього заборгованості в сумі 33 268, 37 гр.

Крім того, в цей же день отримана постанова того ж виконавця від 06 листопада 2019 року про звернення стягнення на доходи боржника.

Пізніше ним у приватного нотаріуса Гамзатової А.А. була отримана копія виконавчого напису, заява стягувача та документи, що були додані відповідачем до заяви.

Зазначає, що у нього відсутня заборгованість за кредитним договором про встановлення овердрафту №Д-34/15 від 10 грудня 2013 року, сума заборгованості, визначена у виконавчому написі, не є безспірною, та не підтверджується належними та допустимими доказами.

В Договорі про відступлення права вимоги, наданому відповідачем нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису, немає жодної згадки про відступлення права вимоги за договором від ПАТ «ТЕРРА БАНК» до нього.

Міститься посилання на « Додаток№1» до Договору, однак сам додаток відсутній.

З огляду на це, незрозуміло яким саме чином приватний нотаріус встановила факт переходу до відповідача права вимоги від ПАТ «ТЕРРА БАНК».

Стягувачем не було надано будь-яких первинних розрахункових документів, належним чином посвідчених ПАТ «ТЕРРА БАНК» та/або ним, які б підтверджували фактичне отримання кредитних коштів та використання овердрафту.

Виписка з особового рахунку за кредитним договором №Д-34/15 від 10 грудня 2013 року, надана відповідачем, не є випискою з банківського рахунку в розумінні чинного законодавства України, оскільки не містить обов`язкових реквізитів відповідно до вимог п.п. 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 4 липня 2018 року №75.

Документ, доданий відповідачем під назвою «виписка», не містить всіх зазначених вище відомостей, зокрема не містить будь-яких відомостей щодо дат та сум конкретних операцій за рахунком.

Крім того, даний документ не видано фінансовою установою, у якій було відкрито його рахунок - а саме ПАТ «ТЕРА БАНК».

Вважає, що немає жодного підтвердження здійснення ним взагалі будь-яких витратних операцій за вказаним рахунком.

Крім того, відповідач у своїй заяві про вчинення виконавчого напису зазначив, що право вимоги щодо стягнення заборгованості виникло 22 липня 2019 року. Таке твердження є неправдивим, оскільки, як вбачається з п. 2.3. Кредитного договору, кінцевий строк повернення кредиту та відсотків встановлено 30 листопада 2015 року.

Таким чином, трирічний строк з моменту виникнення права вимоги до нього за Кредитним договором виникло саме 30 листопада 2015 року та сплив 30 листопада 2018 року.

Відступлення права вимоги не перериває строку давності, а отже виконавчий напис вчинено поза межами трирічного строку з моменту виникнення права вимоги за даним кредитним договором.

Пункт 5.6 Кредитного договору виключає можливість звернення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, оскільки прямо вказує, що всі спори між сторонами мають вирішуватись шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Він ніколи не знаходився у відносинах з відповідачем та не отримував будь-яких претензій, листів, заяв, повідомлень та не був повідомлений про наявність будь-яких майнових претензій до нього.

Заперечує проти наявності боргу перед відповідачем, який вказано в оскаржуваному виконавчому написі, а отже, вважає суму боргу спірною.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 13 січня 2020 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третім особам копію позовної заяви з додатками.

Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач та приватний виконавець Вольф Т.Л. отримали копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 17 лютого 2020 року, а третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Газматова А.А. - 20 лютого 2020 року.

/ а. с. 59 - 61 /

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, а третім особам - для надання письмових пояснень щодо позову.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Третя особа Приватний виконавець Вольф Т.Л. пояснень на позов також не подала.

17 березня 2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А.

Посилається на те, що виконавчий напис нею був вчинений у відповідності до вимог глави 14 Закону України «Про нотаріат» та п.2 гл.12 Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення оскаржуваної нотаріальної дії було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зазначає, що позивач підтверджує факт укладання кредитного договору № Д 34/15 від 10 грудня 2013 року з ПАТ «Терра Банк» та отримання кредитних коштів.

При цьому не спростував належними і допустимими доказами того, що заборгованість перед банком була погашена, чи що сума заборгованості перед банком за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

Разом з тим позивач вважає суму стягнення спірною, оскільки не згоден із складовою цієї суми.

Зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно суми заборгованості як такого.

Виходячи з цього, заперечує проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 грудня 2013 року між позивачем та ТОВ «Терра Банк» був укладений Кредитний договір № Д34/15, за умовами якого позивачу був наданий кредит у вигляді Овердрафту.

За п. 2.2 Договору Ліміт овердрафту (максимальна заборгованість Позичальника за кредитом у вигляді Овердрафту) встановлюється в розмірі 16 500, 00 гр.

Відповідно до п. 2.3 Договору датою остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів в межах ліміту овердрафту є 05 грудня 2014 року.

21 лютого 2018 року був укладений Договір про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ «Терра Банк» відступило, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло права вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.

/ а.с. 8 - 15;19 - 20 /

Копія вказаного договору надана суду позивачем та 3-ю особою - приватним нотаріусом Гамзатовою А.А., однак Додаток №1 до нього з реєстром позичальників до суду не надано.

Таким чином, суду не надано доказів відповідачем належності позивача до кола боржників, право вимоги до якого ним було набуто на підставі вказаного договору.

До пояснень 3-ї особи - приватного нотаріуса Гамзатової А.А. відповідачем для вчинення виконавчого напису за підписом директора подано витяг з Реєстру боржників по боржнику ОСОБА_1

18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. на підставі заяви ТОВ «Росвен Інвест Україна» було вчинено виконавчий напис №5756.

З виконавчого напису вбачається, що період, за який проводиться стягнення - з 21 лютого 2018 року по 12 вересня 2019 року.

Сума заборгованості за виконавчим написом складає 32 768, 37 гр., з яких:

-15 101, 97 гр. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

-17 666, 40 гр. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

17 жовтня 2019 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. на підставі вказаного Виконавчого напису винесено постанову (ВП №60336236) про відкриття виконавчого провадження про стягнення на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 33 268, 37гр.

06 листопада 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника.

/ а.с. 7; 46 - 49; 68 /

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким же чином врегульовано дане питання і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Аналогічна інформація викладена і в підпунктах 2.1, 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 даного Переліку для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому, з точки зору ст.88 Закону України « Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у числених постановах Верховного Суду, а саме: від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, № 369/6415/17 від 26 лютого 2020 року та інших, які мають враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

На думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений банком, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

З наданих відповідачем приватному нотаріусу документів для вчинення виконавчого напису вбачається, що будь-яких вимог до позивача про усунення порушень ТОВ «Росвен Інвест Україна» не пред`являв.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості по наданому товариством нотаріусу Кредитному договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має саме товариство, як стягувач, при зверненні до нотаріуса.

Крім того, позивач при зверненні до суду зазначає про пропуск відповідачем строку для звернення за вчиненням Виконавчого напису.

За змістом Кредитного договору укладеного між банком та позивачем, вбачається, що строк його виконання визначений 05 грудня 2014 року, а виконавчий напис вчинено 18 вересня 2019 року, поза межами трьохрічного строку для його вчинення.

Відповідач, не подавши відзив, даних обставин не спростував, наявності заборгованості позивача за вказаним договором не довів.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, спірності заборгованості позивача за укладеним договором, не спростованої відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 гр., сплачений позивачем при зверненні до суду з позовною заявою.

Керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 5756 від 18 вересня 2019 року, вчинений Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про звернення стягнення за Кредитним договором № Д-34/15 від 10 грудня 2013 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»/ЄДРПОУ: 37616221, адреса: 03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6/ на користь ОСОБА_1 / ІН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , 40 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва