Рішення № 91384926, 28.08.2020, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/144/17

провадження № 2/399/296/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шуліка О.О., за участю секретаря судового засідання Бобрик І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відео конференції цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , служба у справах дітей Онуфріївської районної державної адміністрації Онуфріївського району Кіровоградської області, про визнання недійсним кредитного договору -

ВСТАНОВИВ

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 13.08.2008 року у розмірі 37238 грн. 34 коп. та судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що 13.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_4 надано кредит у вигляді 3000 грн. встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свій обов`язок згідно до договору позивач виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_4 свої зобов`язання по кредитному договору виконує неналежним чином і станом на 31.01.2017 року заборгованість за кредитним договором склала 37238 грн. 34 коп. в тому числі: 2435,11 грн. заборгованості за кредитом, 29227,29 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3564,59 грн. заборгованість за пенею та комісією. Також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, 250 грн. штраф (фіксована частина), 1761 грн. 35 коп. штраф (процентна складова).

14.02.2020 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області поновлено ОСОБА_1 строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2017 року у справі №399/144/17. Заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2017 року у справі №399/144/17 задоволено, заочне рішення скасовано.

11.03.2020 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву згідно якої вона просить суд винести рішення яким, відмовити ПАТ КБ ПриватБанк у задоволенні первісного позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13.08.2008 року у розмірі 37238,37 грн. та стягнення судового збору у розмірі 1600,00 грн. Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ ПриватБанк, визнати кредитний договір б/н укладений 13.08.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ ПАТ КБ «ПриватБанк» недійсним як такий, що не відповідає закону. Покласти витрати пов`язані з розглядом справи та витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката на ПАТ КБ «ПриватБанк».

Свої вимоги мотивувала тим, що 4.12.2019 року бухгалтером підприємства де вона працевлаштована повідомлено їй, що з її заробітної плати проводиться утримання коштів на користь Онуфріївського ВДВС на підставі постанови державного виконавця. 6.12.2019 року нею подано заяву до Онуфріївського ВДВС про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Того ж дня вона прийшла в Онуфріївський районний суд, написала заяву про ознайомлення з матеріалами справи та була ознайомлена з нею. Таким чином, вона дізналася про те, що стосовно неї Онуфріївським районним судом Кіровоградської області ухвалено рішення по цивільній справі яким стягнуто з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 37233,34 грн. на 1600 грн. судових витрат. Варто зазначити, що в матеріалах справи наявні конверти з копіями заочного рішення та судових повісток, які направлялися на адресу її реєстрації проте повернулися до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» оскільки останні 5 років вона працює та проживає в м.Кременчуці. Враховуючи вищевикладене вона не знала і не могла знати про наявну справу у суді, та її розгляд. Внаслідок чого вона була позбавлена можливості висловити свої заперечення та надати свої пояснення по суті спору. Ознайомившись 6.12.2019 року з позовною заявою позивача, наявною у справі вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що кредитний договір (якщо навіть він укладався) є недійсним оскільки 13.08.2008 року вона не могла укласти кредитний договір оскільки на той час була неповнолітньою, а саме на цю дату їй було повних 17 років. Характер кредитних правовідносин, які передбачають обов`язок позичальника регулярно в обов`язковому порядку вносити кошти на погашення кредиту, сплати відсотків та комісії, матеріальну відповідальність за порушення строків грошових платежів незважаючи на порівняно незначний розмір кредиту не дає підстав віднести кредитний договір до дрібних побутових правочинів, а тому відповідно до вимог закону у разі коли лише за згодою її батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Вона ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , дівоче прізвище ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилося 18 років. Після чого вона одружилася та взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_6 . Варто зазначити, що ПАТ КБ ПриватБанк в якості доказів долучив довідку Про зміну умов кредитування кредитної карти оформленої на ОСОБА_7 відповідно до якої 13.08.2008 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 грн. Крім того, у долученій ПАТ КБ «ПриватБанк» в якості доказів копії заяви також зазначено її дівоче прізвище ОСОБА_5 . Таким чином, на час укладення «Кредитного договору вона була неповнолітньою та не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, вона не працювала та перебувала на утриманні своїх батьків. Документи, які б встановлювали, що на момент та званого «Укладення договору» вона була повнолітньою та мала повну цивільну дієздатність Пат КБ ПриватБанк надано не було. Згоди її батьки, а також орган опіки та піклування Онуфріївської РДА на укладення «кредитного договору» не надавалося. Тому, враховуючи вищезазначене, достовірним є те, що укладений 13.08.2008 року кредитний договір між ПАТ КБ «ПриватБанк» та нею не відповідає вимогам .2 ст. 203 ЦК України, а отже є всі законні підстави для визнання недійсним вищевказаного договору. Позиція ПАТ КБ «ПриватБанк» представником якого було подано відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому представник Банку посилався на положення пункту 4 частини першої статті 32 ЦК України, яким передбачено укладання неповнолітньою особою договору банківського вкладу та розпорядження коштами,які знаходяться на вкладному рахунку, оскільки нормами цієї статті визначено неповну цивільну дієздатність осіб від 14 до 18 років, обсяг якої дає право цим особам розпоряджатися своїм заробітком, відкривати вкладні рахунки накопичувати кошти, тобто вчиняти дії, які позитивно впливатимуть на розвиток фізичної особи та її самостійності, а не право на укладення кредитних договорів. При цьому, за наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Дане посилання є безпідставним,що підтверджується позицією Верховного Суду від 11.09.2019 року. Кредитний договір в ПАТ КБ «ПриватБанк» укладається шляхом підписання заяви на надання банківських послуг,яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» і складає кредитний договір. Долучені Банком в якості доказів при подачі первісного позову «Умови та правила надання банківських послуг» не містять підпису відповідача за первісним позовом, тому даний документ не є належним доказом.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіроовградської області від 25.06.2020 року зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, прийняти до спільного розгляду з первісним позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 9.07.2020 року перейдено від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , служба у справах дітей Онуфріївської районної державної адміністрації Онуфріївського району Кіровоградської області, про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30.07.2020 року проведено підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду.

29.04.2020 року представником АТ КБ «ПриватБанк» подано заяву про застосування строків позовної давності на подання зустрічного позову ОСОБА_4 до АТ КБ ПриватБанк про визнання недійсним кредитного договору та відмовити у її задоволенні.

29.04.2020 року представником АТ КБ ПриватБанк подано відзив на зустрічну позовну заяву згідно якої прохає, відмовити у задоволені зустрічної позовної заяви застосувавши строки позовної давності та задовольнити позовні вимоги АТ КБ ПриватБанк.

Відзив мотивував тим, що згідно загальних засад зміст правочину не може суперечити ЦК України іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Системний аналіз положень цивільного законодавства свідчить, що позичальник будучи працездатним (вказана обставина підтверджується відміткою в анкеті - заяві в розділі «Інформація про працевлаштування» на момент вчинення правочину отримання кредитної картки) наділений цілим обсягом цивільних прав. За таких обставин, що позичальником було укладено кредитний договір з кредитним лімітом в сумі 500,00 грн. (встановлення кредитного ліміту підтверджується довідкою банку), який не виходить за межі дрібного побутового правочину. За таких обставин укладення даної угоди не потребує подальшої згоди батьків. Окрім того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про незгоду батьків відповідача щодо її дій по отриманню та користуванню кредитною карткою, поза як подібні претензії останні позивачу не висловлювали, що в свою чергу, свідчить про їх схвалення такого правочину. Більш того, з моменту укладення кредитного договору ні позичальник ні її батьками відповідного позову про визначення правочину недійсним в порядку ч.2 ст. 222 ЦК України пред`явлено не було. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит що надається банком клієнту в межах встановленого кредитного ліміту, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше наданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Згідно з виписки по рахунку вбачається, що після досягненні відповідачем повноліття ним відшкодована банку вся сума заборгованості за кредитним договором. Більше того, клієнт повторно звертався до Банку з метою перевипуску кредитної картки. Заборгованість яка мається на сьогоднішній день сформувалася з 2013 року, адже до цієї дати відповідачем був повністю погашений кредитний ліміт. Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднення до умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву відповідач ознайомився та згодний з умовами та правилами надання банківських послуг в тому числі з умовами та правилами обслуговування по платіжним картам, тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови викладені і умовах та правилах надання банківських послуг. Тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднення до умов та правил з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складають договір про надання банківських послуг. Тобто в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, умовах та правилах надання банківських послуг та тарифах. Таким чином, між Банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч.1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заява, умови та правила надання банківських послуг та тарифи з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис заяві. Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку є невід`ємною частиною договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що власник картки повідомляється відповідно до умов та правил. Необхідно відзначити, що виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 11 років, позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Позивачем надана до суду копія анкети - заяви на двох сторінках від 13.08.2008 року, з якої чітко вбачається персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети - заяви чітко вбачається, що ОСОБА_8 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчила, що згодна з тим, що заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і згодна з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Також до матеріалів позовної заяви долучено довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду власноруч підписана відповідачем з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,00%(36,00% на рік) вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені умови і правила надання банківських послуг, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті Банку. Відповідач підписанням Анкети - заяви позичальника приєднався до умов та правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Крім того, надають виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універспальна» оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми балансі рахунку після проведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належним та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок не спростований, контр розрахунок не наданий, судово - економічні економічні експертизи по справі не призначались.

В судовому засіданні представник позивача - відповідача АТ КБ ПриватБанк - Трегубенко В.І. позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, з приводу зустрічної позовної заяви прохав відмовити у її задоволенні з урахуванням відзиву на зустрічну позовну заяву.

Відповідач - позивач ОСОБА_9 та її представник адвокат Репецький В.О. в судовому засіданні прохали відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в ньому.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, але в попередньому судовому засіданні надали пояснення згідно який зазначили, що згоди на отримання кредиту не надавали та прохали у задоволенні АТ КБ ПриватБанк про стягнення заборгованості з ОСОБА_9 відмовити, позовні вимоги ОСОБА_9 задовольнити.

Представник третьої особи служби у справах дітей районної державної адміністрації Філатова Ю.О. в судове засідання не з`явилася, але завчасно надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перейменовано у Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України "Про Акціонерні товариства", зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням та не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

Відповідно до п. 1.4 пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією. В разі коли зміна типу та найменування сталося у процесі вирішення спору судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Частинами 1 і 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб прізвище ОСОБА_7 1.10.2009 року змінено на ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на ОСОБА_11 .

Згідно копії паспорту ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.08.2008 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31.01.2017 року заборгованість за кредитним договором склала 37238 грн. 34 коп. в тому числі: 2435,11 грн. заборгованості за кредитом, 29227,29 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3564,59 грн. заборгованість за пенею та комісією. Також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг, 250 грн. штраф (фіксована частина), 1761 грн. 35 коп. штраф (процентна складова).

Разом з цим підтверджено документально , що станом на 13.08.2008 року ОСОБА_9 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала повних 17 років та самостійних доходів не мала. Утримувалася за рахунок своїх батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Останні заперечували в засіданні, що надавали згоду на укладення неповнолітньою донькою кредитного договору і що були обізнані з укладенням такого договору.

Відповідно до ст.ст. 49, 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», де зазначено, що банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, в тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Пунктом другим частини першої статті 30 ЦК України визначено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, кредит наданий ОСОБА_9 не був проявом її внутрішньої волі. У такому віці вона не могла повною мірою усвідомлювати той рівень відповідальності, який передбачає наявність кредитної картки.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути: спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається із наданих АТ КБ "ПриватБанк", матеріалів, доказів того, що ОСОБА_9 отримала кредитну картку із всією необхідною інформацією, спрямовану на можливість реального виконання кредитних зобов`язань (кредитний ліміт, проценти, строки погашення та ін.) відповідачу надано не було.

Повну цивільну дієздатність фізична особа досягає у 18 років, що передбачено ч. 1 ст. 34 ЦК України

.За положеннями частин першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доводи представника банку про те, що кредитний ліміт було установлено на платіжну карту відповідача не мають правового значення, оскільки кредитний договір, складовими якого є заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, був укладений у 2008 році, коли відповідач не мав повної цивільної дієздатності.

АТ КБ "ПриватБанк" мотивує своє заперечення тим, що позичальником було укладено кредитний договір з кредитним лімітом в сумі 500,00 грн. (встановлення кредитного ліміту підтверджується довідкою банку), який не виходить за межі дрібного побутового правочину. За таких обставин укладення даної угоди не потребує подальшої згоди батьків. Окрім того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про незгоду батьків відповідача щодо її дій по отриманню та користуванню кредитною карткою, поза як подібні претензії останні позивачу не висловлювали, що в свою чергу, свідчить про їх схвалення такого правочину..

Проте, з таким твердженням АТ КБ "ПриватБанк" суд не може погодитись, оскільки характер кредитних правовідносин, не дає підстав віднести кредитний договір до дрібних побутових правочинів, оскільки він є досить складним і передбачає, якщо не відразу, то в майбутньому, обов`язок позичальника регулярно, в обов`язковому порядку вносити кошти на погашення кредиту, сплачувати відсотки та комісію, нести матеріальну відповідальність за порушення строків грошових платежів, а тому відповідно до вимог закону у разі, коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір з нею може бути укладений лише за згодою її батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Для укладання кредитного договору, фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність, усвідомлювати наслідки вчинення такого правочину, а у разі її відсутності на час укладання договору, такий договір за вимогами статті 215 ЦК України може бути визнано недійсним.

Безпідставними також є посилання банку на положення пункту 4 частини першої статті 32 ЦК України, яким передбачено укладання неповнолітньою особою договору банківського вкладу та розпорядження коштами, які знаходяться на вкладному рахунку, оскільки нормами цієї статті визначено неповну цивільну дієздатність осіб від 14 до 18 років, обсяг якої дає право цим особам розпоряджатися своїм заробітком, відкривати вкладні рахунки, накопичувати кошти, тобто вчиняти дії, які позитивно впливатимуть на розвиток фізичної особи та її самостійності, а не право на укладання кредитних договорів. При цьому, за наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Посилання представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з приводу того, що зустрічний позов подано з порушенням строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову, не ґрунтується на законі.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до ухваленні ним рішення.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України).

Представник відповідача - позивача зазначив, що вона не здогадувалася про існуючі кредитні правовідносини, тому що не підписували кредитний договір. Про порушення свого права дізналася тільки 4.12.2019 року бухгалтером підприємства де вона працевлаштована повідомлено їй, що з її заробітної плати проводиться утримання коштів на користь Онуфріївського ВДВС на підставі постанови державного виконавця. 6.12.2019 року нею подано заяву до Онуфріївського ВДВС про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Того ж дня вона прийшла в Онуфріївський районний суд, написала заяву про ознайомлення з матеріалами справи та була ознайомлена з нею. Таким чином, вона дізналася про те, що стосовно неї Онуфріївським районним судом Кіровоградської області ухвалено рішення по цивільній справі яким стягнуто з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 37233,34 грн. на 1600 грн. судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач про існування кредитних правовідносин дізнався 4.12. 2019 року після утримання грошових коштів з її заробітної плати, після чого нею було подано заяву про перегляд заочного рішення, а згодом і зустрічну позовну заяву, отже строк позовної давності не пропущено.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_9 знала про існування кредитного договору значно раніше, представником банку надано не було. За таких обставин, відсутні підстави для застосування до даних правовідносин позовної давності.

З приводу пояснень, які представник АТ КБ Приватбанк надав суду, що анкету заяву було укладено 14.03.2013 році повторно з ОСОБА_9 і необхідно стягнути з відповідача заборгованість, суд не приймає до уваги, оскільки позовні вимоги АТ КБ Приватбанк ставить перед ОСОБА_9 за кредитним договором від 13.08.2008 року та розрахунки були надані відповідно до кредитного договору від 13.08.2008 року, щодо заборгованості за кредитним договором за 14.03.2013 рік заявлено не було, а у відповідності до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_9 заборгованості за кредитним договором, оскільки позичальник уклав кредитний договір із ПАТ КБ «ПриватБанк» у віці 17 років без згоди батьків, маючи при цьом у неповну цивільну дієздатність і не маючи права на укладення такого договору самостійно, що є підставою для відмови у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості та задоволення позову ОСОБА_9 до Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним. Тобто, вказаний кредитний договір не відповідає вимогам ч. 2 ст. 203 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним..

Враховуючи, що зустрічний позов задоволено, а позивача за зустрічним позовом звільнено від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів», тому судові витрати слід стягнути з АТ КБ "Привабанк" в дохід держави відповідно (ст. 141 ЦК України) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст.526, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , служба у справах дітей Онуфріївської районної державної адміністрації Онуфріївського району Кіровоградської області, про визнання недійсним кредитного договору задовольнити частково.

Визнати недійсним кредитний договір від 13.08.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі заяви від 13.08.2008 року.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 3.09.2020 року.

Суддя: Шуліка О.О.