Ухвала суду № 91375727, 07.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

07 вересня 2020 року м. Київ№ 640/19374/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Укріндик» до Головного управління ДФС в Івано-Франківському районі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Укріндик» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківському районі (далі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління ДФС в Івано-Франківському районі від 26.11.2018 №1001083/36544350, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 №159 та від 17.12.2018 №1027251/36544350, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.12.2017 №171;

визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 18.12.2018 №52720/36544350/2 та 14.01.2019 №2870/36544350/2;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 21.11.2017 №159 та від 11.12.2017 №171 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача 1 подано до суду заяву, в якій просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що оскільки у даному випадку позивачем застосовано досудове оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, то для звернення з даним позовом до суду застосовується тримісячний строк, який станом на день подачі позову сплив.

Представником позивача подано заперечення проти заяви про залишення позову без розгляду, яку вважає безпідставною та необґрунтованою. В обґрунтування своєї позиції, представник повивача зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною 4 статті 122 КАС України.

На думку позивача, питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді, у тому числі рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов`язань платнику податків. За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Окрім того, посилаючись на те, що приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини в частині строків, та при цьому суперечать один одному, позивач вважає, що суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

На підставі викладеного, представник позивача вважає, що строк звернення до суду в даному випадку не пропущений, а заява відповідача 1 є безпідставною.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, а також викладені позиції учасників справи, суд зазначає наступне.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Таким чином, є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Разом з тим, при ухваленні постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів сформульовано правовий висновок щодо застосування вказаних вище норм стосовно строків оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), відповідно до якого такі рішення оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Згідно з частинами 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначено, що суди при вирішенні спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Отже, в разі використання позивачем досудового порядку вирішення спору адміністративним процесуальним законодавством регламентовано спеціальний строк оскарження до суду рішення суб`єкта владних повноважень, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує, зокрема, рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління ДФС в Івано-Франківському районі від 26.11.2018 №1001083/36544350, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 21.11.2017 №159 та від 17.12.2018 №1027251/36544350, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.12.2017 №171.

Судом встановлено, що не заперечується позивачем, ним подано скарги на зазначені рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня від 26.11.2018 №1001083/36544350 та від 17.12.2018 №1027251/36544350 до ДФС України.

Вказані скарги розглянуті ДФС України і за результатами їх розгляду прийнято рішення від 18.12.2018 №52720/36544350/2 та 14.01.2019 №2870/36544350/2, якими скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін, які позивачем отримані, що також не заперечується позивачем.

Таким чином, скориставшись процедурою досудового вирішення спору та отримавши рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, у даному випадку для звернення ТОВ «Виробниче об`єднання «Укріндик» з даним адміністративним позовом застосовується тримісячний строк, відлік якого необхідно відраховувати з січня 2019 року.

В той час, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом 10.10.2019, що підтверджується відтиском штапму суду.

Отже, даний позов подано з пропуском строку звернення до суду, за відсутності поважних причин для його поновлення.

Разом з тим, доводи позивача про те, що строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної становить 1095 днів, а також, що строки, визначені у статті 102 Податкового кодексу України, застосовуються до спорів про оскарження будь-якого рішення податкового органу, у даному випадку є необґрунтованими і до уваги судом не приймаються, з підстав, наведених вище.

Крім того, визначення КАС України спеціального процесуального строку звернення з позовною заявою у разі використання позивачем процедури досудового оскарження не суперечить приписам Податкового кодексу України, зокрема п.56.18 статті 56 та статті 102, а встановлює чіткий порядок звернення до суду за наявності конкретних обставин.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, з огляду на зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України та висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, суд вважає, що позивач звернувся до суду з порушенням тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України, при цьому не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи викладене, твердження відповідача 1 про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом є обґрунтованими.

Натомість, позивачем не надано належних доказів та не наведено обґрунтованих обставин, які підтверджували б поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, відтак заява відповідача 1 є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями статей 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Головного управління ДФС в Івано-Франківському районі про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

2. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Укріндик» до Головного управління ДФС в Івано-Франківському районі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії у справі №640/19374/19 залишити без розгляду.

3. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко