Вирок № 9137538, 23.02.2009, Оболонський районний суд міста Києва

№ 1-137

ВИРОК

Іменем України

23 лютого 2009 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Тютюн Т.М. при секретарі Кияниці Л.В., за участю прокурора Головкіна О.В., потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

установив:

10 липня 2008 року близько 10 годині 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись за місцем тимчасового проживання - в квартирі АДРЕСА_1, де наймав кімнату, у відсутності власниці квартири ОСОБА_1 за допомогою викрутки вийняв замок з дверей її кімнати і з метою таємного викрадення чужого майна проник всередину. Знаходячись у кімнаті ОСОБА_1, ОСОБА_2 таємно викрав 6 великих альбомів з поштовими марками.

13 липня 2008 року в період з 10 до 12 години ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, скориставшись відсутністю власниці квартири, за допомогою викрутки вийняв замок з дверей її кімнати і з метою таємного викрадення чужого майна проник всередину. Знаходячись у кімнаті ОСОБА_1, ОСОБА_2 таємно викрав 6 великих альбомів з поштовими марками.

25 липня 2008 року в період з 10 до 12 години ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, скориставшись відсутністю власниці квартири, за допомогою викрутки вийняв замок з дверей її кімнати і з метою таємного викрадення чужого майна проник всередину. Знаходячись у кімнаті ОСОБА_1, ОСОБА_2 таємно викрав 10 великих альбомів з поштовими марками та невелику кількість поштових марок з 3 маленьких альбомів.

Таким чином в період з 10 липня 2008 року по 25 липня 2008 року ОСОБА_2 таємно викрав майно, належне ОСОБА_1, загальною вартістю 50 000 гривень, а саме:

- альбом з марками СРСР випуску 1983-1984 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1983-1984 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1991 року;

- альбом з марками СРСР випуску 1985-1986 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1989-1990 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1961-1966 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1987-1988 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1975-1978 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1981-1982 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1986-1990 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1985-1986 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1967-1970 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1971-1974 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1978-1980 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1979-1980 років;

- альбом з марками СРСР випуску 1981-1982 років;

- альбом з олімпійськими марками випуску 1980 року;

- альбом з марками України випуску 1992 року;

- альбом з марками України випуску 19..-1980 років;

- З альбоми з марками України з початку випуску до 2007 року;

- частину марок, які знаходилися в 3-ох маленьких альбомах.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 50 000 гривень.

У судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину та цивільний позов визнав повністю та дав детальні показання про обставини вчинення злочину.

Влітку 2008 року він наймав кімнату в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 Він програв в ігрових автоматах заробітну плату та гроші в сумі 7 000 гривень, які позичив у співробітника, і вирішив вчинити крадіжку, оскільки знав, що потерпіла колекціонує поштові марки. До цього він цікавився на Андріївському узвозі, чи можна продати поштові марки, і йому відповіли, що необхідно їх привезти та показати. 10 липня 2008 року близько 10 години 30 хвилин, коли ОСОБА_1 була на дачі і в квартирі нікого не було, він за допомогою викрутки вийняв замок у дверях кімнати потерпілої, де знайшов на антресолях меблевої стінки колекцію марок. Альбоми були великі, тому він взяв 6 альбомів, відвіз на Андріївський узвіз і продав 2 з них за 200 гривень, а інші 4 альбоми привіз додому та поклав під диван. їх у подальшому вилучили працівники міліції за його місцем реєстрації. 13 липня та 25 липня 2008 року у період з 10 до 12 години він за аналогічних обставин у кімнаті потерпілої викрав спочатку 6 великих альбомів з марками, а потім 10 великих альбомів та марки з 3 маленьких альбомів. 6 альбомів, які викрав 13 липня 2008 року, продав чоловіку на Андріївському узвозі за 1 600 гривень, а інші альбоми та марки - у магазині "Колекціонер" біля станції метро "Лісова" приблизно за 2 000 гривень. Отримані від продажу викраденого майна гроші повернув в якості боргу. Доступу в кімнату ОСОБА_1 він не мав і проникав у неї з метою вчинення крадіжки. Розмір завданих потерпілій збитків -50 000 гривень не оспорює і визнає позов на вказану суму. Матеріальну шкоду потерпілій буде відшкодовувати після винесення судом рішення в справі.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи та розмір цивільного позову і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю, та кваліфікує дії підсудного за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Разом з тим суд, уточнює у вироку, що ОСОБА_2 також було викрадено належний ОСОБА_1 альбом з марками СРСР випуску 1975-1978 років, який помилково не було включено слідчим у перелік викраденого майна. При цьому загальна кількість викрадених альбомів та розмір шкоди залишаються незмінними.

У справі потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов на суму 50 000 гривень, в якому потерпіла просить стягнути на її користь з винної особи вартість викраденого майна. У судовому засіданні потерпіла пояснила, що написала заяву про відмову від позову, оскільки підсудний пообіцяв, що буде відшкодовувати завдану шкоду, але на даний час вона підтримує позовні вимоги на суму 43 300 гривень з урахуванням частини марок, які було повернуто.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Винуватість підсудного у вчиненні злочину, яким ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди, доведена повністю. ОСОБА_2 позов визнав і не оспорював його розміру. Оскільки викрадене майно вартістю 6 700 гривень повернуто потерпілій під час досудового слідства, стягненню з підсудного підлягають 43 300 гривень.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що він вчинив умисний тяжкий злочин, особу підсудного, який не працює, за місцем реєстрації характеризується позитивно. Крім цього, суд враховує, що підсудний не вжив заходів навіть до часткового відшкодування завданих потерпілій збитків.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного, а також те, що до кримінальної та адміністративної відповідальності він не притягувався.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Суд призначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, оскільки тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Але враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання, та дані про особу підсудного, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст. 69 КК України призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 185 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 /два/ роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту і утримувати його в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 23 лютого 2009 року. Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання час утримання в ІТТ м. Києва з 1 грудня 2008 року по 4 грудня 2008 року.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 43 300 /сорок три тисячі триста/ гривень.

Речові докази - аркуші з марками із зображенням ОСОБА_4 випуску 1992 року в кількості З штуки, альбоми з марками по 14 аркушів у кількості 4 штуки, належні потерпілій ОСОБА_1 і передані їй на зберігання, - залишити ОСОБА_1; секретний механізм замка з ключем, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанція № 009423 від 14.01.2009 року), - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві за проведення судово-дактилоскопічної та судово-трасологічної експертиз 973 /дев'ятсот сімдесят три/ гривні 54 /п'ятдесят чотири/ копійки. Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285 (Послуги експерта).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.