Рішення № 91374931, 04.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 р. № 520/5988/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОМТЕХ" до Державного агентства рибного господарства України, третя особа - Міністерство енергетики та захисту довкілля України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОМТЕХ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного агентства рибного господарства України, третя особа - Міністерство енергетики та захисту довкілля України, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Державного агентства рибного господарства щодо встановлення лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів для Червонооскільского водосховища в межах Харківської області на 2020 рік та зобов`язати Державне агентство рибного господарства України узагальнити "Біологічне обґрунтування допустимих обсягів вилову водних біоресурсів у Київському, Канівському, Кременчуцькому, Кам`янському, Каховському, Червонооскільскому водосховищах та Дніпровсько-Бузькій гирловій системі на 2020 рік", розроблене Інститутом рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України, в частині, що стосується Червонооскільского водосховища, та подати ці матеріали разом з установленими лімітами та визначеним прогнозом допустимого вилову в межах Червонооскільского водосховища на розгляд Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Держрибагенство в супереч положенням Постанови Кабінету Міністрів України №1149 від 05.12.2012 не узагальнило і не подало до 1 вересня поточного року на розгляд Міністерства аграрної політики та продовольства України матеріали з установленими лімітами та визначеним прогнозом допустимого вилову для Червонооскільського водосховища в межах Харківської області. Допущена, на думку позивача, бездіяльність Держрибагенства є протиправним втручанням та перешкоджанням господарській діяльності ТОВ "Агрофірма "Промтех" з боку органу державної влади, оскільки господарську діяльність позивач здійснює на Червонооскільському водосховищі в межах Харківської області.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена сторонам, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, 04.08.2020 надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що з метою збереження природного біологічного різноманіття водних біоресурсів, покращення лінійно-вагових та структурних показників аборигенних видів риб, а також збільшення популяцій водних біоресурсів Червонооскільського водосховища, Харківський рибоохоронний патруль вніс пропозицію не затверджувати ліміти спеціального використання користувачам водних біоресурсів на 2020 рік.

Також у відзиві просив залишити без розгляду позовну заяву.

26.08.2020 позивач направив на адресу суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що наявність біологічного обґрунтування, розробленого Інститутом рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України, в якому передбачений прогноз і для Червонооскільського водосховища, свідчить про наукову обґрунтованість використання водних біоресурсів в межах цього водосховища, а посилання на лист Харківського рибоохоронного патруля від 11.09.2019 №1-3-01/1676, як на підставу для не встановлення лімітів і прогнозів для Червонооскільського водосховища є протиправним. Також вказує, що лист Харківського рибоохоронного патруля від 11.09.2019 №1-3-01/1676 був врахований відповідачем після встановленого строку для здійснення відповідного узагальнення та визначення лімітів та допустимого вилову. Представник позивача зазначає, що Харківський рибоохоронний патруль не має повноважень визначати або впливати на визначення лімітів та прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів.

Щодо підтвердження повноважень представника позивача, у відповіді на відзив зазначено, що Федчишин Дмитро Володимирович є адвокатом, про що свідчать відомості з Єдиного реєстру адвокатів України та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5523. Та додає копію посвідчення адвоката Федчишина Д.В .

Третя особа правом надати пояснення не скористалась.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Промтех» (далі - ТОВ «Агрофірма «Промтех») до предмета діяльності зазначеного товариства, зокрема, належить: вилов, розведення різних пород риб, виготовлення, переробка та реалізація рибних виробів.

Зазначену діяльність ТОВ «Агрофірма «Промтех» здійснює на Червонооскільскому водосховищі в межах Харківської області.

Наказом №375 Державного агентства рибного господарства України від 28.10.2016 було затверджено перелік користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів у 2017-2021 роках. ТОВ «Агрофірма «Промтех» було включено до цього переліку.

10.01.2017 Управління державного агентства рибного господарства у Харківській області надало ТОВ «Агрофірма «Промтех» Дозвіл №2 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) строком дії з 10.01.2017 по 31.12.2021. У вказаному Дозволі №2 від 01.01.2017 зазначено, зокрема: «Дозволені для вилучення види водних біоресурсів та обсяги вилучення (з посиланням на наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України): сазан (короп) в межах прогнозу допустимого вилову, лящ в межах прогнозу допустимого вилову, плітка - в межах прогнозу допустимого вилову, плоскирка в межах прогнозу допустимого вилову, карась сріблястий в межах прогнозу допустимого вилову, щука в межах прогнозу допустимого вилову, сом - в межах прогнозу допустимого вилову, судак звичайний - в межах прогнозу допустимого вилову, інший крупний частик - в межах прогнозу допустимого вилову, інший дрібний частик, верховодка - не лімітується, рослиноїдні - не лімітуються, рак річковий в межах прогнозу допустимого вилову, (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення» (діючого у відповідному році)».

На 2020 рік Міністерством енергетики та захисту довкілля України було видано Наказ «Про затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення затоками та дніпровських водосховищ на 2020 рік» від 11.01.2020 №10.

В зазначеному наказі не було встановлено прогнози допустимого спеціального використання водних біоресурсів для Червонооскільского водосховища в межах Харківської області.

Позивач зазначає, що вказане зумовлено бездіяльністю Держрибагенства, оскільки відповідачем не узагальнено матеріали та не подано відповідних лімітів та прогнозів для Червонооскільского водосховища в межах Харківської області (які повинні бути поданими до 01.09.2019) на затвердження Міністерству енергетики та захисту довкілля України.

В результаті цього в Наказі Міністерства енергетики та захисту довкілля України «Про затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками та дніпровських водосховищ) на 2020 рік» від 11.01.2020 №10 не встановлено прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів для Червонооскільского водосховища в межах Харківської області.

На думку позивача, наслідком такої бездіяльності органу, що встановлює зазначені прогнози (а відповідно до чинного законодавства ним є Держрибагентсво - п.п. 40 п. 4 «Положення про Державне агентство рибного господарства України» від 30.09.2015) ТОВ «Агрофірма «Промтех» не має можливості здійснювати свою господарську діяльність.

У зв`язку із позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Предметом спору у цій справі є правомірність дій Державного агентства рибного господарства України щодо узагальнення поданих йому матеріалів та не поданні узагальнених матеріалів разом з установленими лімітами та визначеним прогнозом допустимого вилову до 1 вересня поточного року на розгляд Міністерства енергетики та охорони довкілля України.

Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає, зокрема, промислове рибальство.

Згідно із ст.28 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» спеціальне використання водних біоресурсів (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) здійснюється відповідно до лімітів та прогнозів допустимого вилову.

З метою збереження та забезпечення раціонального використання окремих водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються відповідно до наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, незадовільним станом, встановлюються ліміти промислового вилову на наступний календарний рік, які в подальшому розподіляються на квоти. Перелік видів водних біоресурсів, щодо яких встановлюються ліміти промислового вилучення, та обсяги лімітів на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Для регулювання промислу водних біоресурсів, щодо яких не встановлюються ліміти вилову, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери його управління, визначає прогноз допустимого вилову на наступний календарний рік. Прогноз допустимого вилову може коригувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Спеціальне використання тих видів водних біоресурсів, щодо яких у зв`язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об`єкті або відповідно до технічних можливостей промислу не може бути досягнуто рівня вилучення, який загрожує стану запасів ресурсів, ліміти та прогнози допустимого вилову не встановлюються.

Отже, з огляду на положення вказаної норми права спеціальне використання водних здійснюється відповідно до лімітів та прогнозів допустимого вилову. Єдиним виключенням з цього правила є те, що ліміти та прогнози допустимого вилову не встановлюються відносно тих видів водних біоресурсів, щодо яких у зв`язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об`єкті або відповідно до технічних можливостей промислу не може бути досягнуто рівня вилучення, який загрожує стану запасів ресурсів.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» ліміти встановлюються на види (групи видів) водних біоресурсів, щодо яких здійснюється промисел на відповідних водних об`єктах, крім ізольованих об`єктів (із застосуванням споруд або технічних пристроїв, штучно створених водних об`єктів, що використовуються для цілей аквакультури) та об`єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом штучного розведення водних біоресурсів.

У свою чергу статтею 30 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено те, що за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, ліміти вилову водних біоресурсів, а також прогнози допустимого вилову можуть розподілятися на квоти, зокрема, серед користувачів для промислу.

Порядок установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 №1149.

Згідно із п.2 Порядку №1149 установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів здійснюється щороку стосовно кожного виду водних біоресурсів у відповідних рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Відповідно до п.5 Порядку №1149 перелік видів водних біоресурсів, стосовно яких установлюються ліміти використання, їх обсяги та визначається прогноз допустимого вилову, затверджується Мінагрополітики.

Отже, визначення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів, на момент виникнення спірних правовідносин, віднесено до повноважень Мінагрополітки (з 04.12.2019 - Міністерства енергетики та охорони довкілля), яким, зокрема, визначаються і види біоресурсів, стосовно яких не установлюються ліміти та не визначається прогноз допустимого вилову.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у відкритому морі та у виключних економічних зонах іноземних держав - відповідно до умов міжнародних договорів України або законодавства іноземних держав.

На виконання ч.3 ст.27 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України (постанова КМУ №992 від 25.11.2015).

Відповідно до п.2 Порядку №992 цей Порядок визначає механізм спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (крім видів, внесених до Червоної книги України), у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України (далі - рибогосподарські водні об`єкти (їх частини).

Згідно із п.4 Порядку №992 спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі дозволу на таке використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) після розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову на частки добування (вилову) для промислових та непромислових цілей та резерву добування (вилову).

Отже, спеціальне використання водних біоресурсів є можливим після отримання користувачем дозволу на використання біоресурсів та після розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову на частки добування (вилову) для промислових та непромислових цілей та резерву добування (вилову).

При цьому, а ні Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», а ні Порядок №992 не передбачає того, що у разі не здійснення розподілу ліміту або прогнозу допустимого вилову (несвоєчасне здійснення такого розподілу) у користувача виникає право на спеціальне використання водних біоресурсів лише за умови наявності Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів.

Як зазначено вище, перелік видів водних біоресурсів, стосовно яких установлюються ліміти використання, їх обсяги та визначається прогноз допустимого вилову, затверджується Мінагрополітики (п.5 «Порядку установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів»).

Установлення лімітів та визначення прогнозу допустимого вилову здійснюються на підставі наукового обґрунтування (п.6 «Порядку установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів»).

Наукове обґрунтування лімітів та прогнозу допустимого вилову розробляється науковими установами, підприємствами та організаціями, що належать до сфери управління Держрибагентства, Національною академією наук і Національною академією аграрних наук на замовлення Держрибагентства або суб`єктів рибного господарства і подається до 1 серпня поточного року на розгляд зазначеного Агентства. Наукове обґрунтування повинно містити: перелік методик, використаних під час проведення оцінки запасів водних біоресурсів; перелік видів водних біоресурсів, стосовно яких установлюються ліміти; результати оцінки впливу біотичних, абіотичних та антропогенних чинників на біологічний стан водних біоресурсів; обсяг вилучення водних біоресурсів за попередні п`ять років; дані про стан запасів водних біоресурсів, обсяг установлених на їх основі лімітів та прогноз допустимого вилову; висновок щодо використання окремих видів водних біоресурсів (груп видів) без установлення лімітів та визначення прогнозу допустимого вилову; пропозиції стосовно здійснення рибницьких, меліоративних та інших заходів з поліпшення середовища перебування водних біоресурсів, відновлення чисельності та оптимізації видового складу; дані про допустиму кількість суден, знарядь лову (за типами), необхідних для використання певних об`єктів промислу, та їх промислове навантаження.

Інститутом рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України 30.07.2019 у встановлений законодавством строк (до 1 серпня) було розроблено і подано на розгляд Держрибагенства наукове обґрунтування лімітів та прогнозу допустимого вилову на 2020 рік під назвою «Біологічне обгрунтування допустимих обсягів вилову водних біоресурсів у Київському, Канівському, Кременчуцькому, Кам`янському, Каховському, Червонооскільскому водосховищах та Дніпровсько-Бузькій гирловій системі на 2020 рік» (а.с. 50, 51). Наукове обґрунтування на 2020 рік містило прогнози допустимого спеціального використання водних біоресурсів для Червонооскільского водосховища в межах Харківської області.

Відповідно до п.7 «Порядку установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів» Держрибагентство узагальнює подані матеріали і подає їх разом з установленими лімітами та визначеним прогнозом допустимого вилову до 1 вересня поточного pоку на розгляд Мінагрополітики (з 04.12.2019 -Мінекоенерго), яке затверджує ліміти у місячний строк з дня надходження зазначених матеріалів, а прогноз допустимого вилову - протягом 15 робочих днів.

В ході узагальнення поданих матеріалів, відповідач зазначає, що відповідно до інформації, наданої Держрибагентству листом від 11.09.2019 №1-3-01/1676-19 Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області (Харківський рибоохоронний патруль), з кінця 2009 року на Червонооскільському водосховищі рибогосподарська діяльність здійснювалась згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації.

Відповідно до наданих Харківським рибоохоронним патрулем даним планові показники з вилову водних біоресурсів жодного разу не дотримувались та не перевищували 50%. Щороку вилов поступово зменшувався і у 2014 році сягнув позначки 10,7% від плану.

Така ситуація свідчить про втомленість водосховища від промислового навантаження та зменшення вікових угрупувань водних біоресурсів.

За період з 2011 по 2014 роки вселення водних біоресурсів відбулося лише один раз (у 2012 році). В подальшому вселення водних біоресурсів не проводились, у зв`язку з чим вилов об`єктів вселення також зменшувався, підприємства переходили на використання аборигенних видів риб, основну частку з яких складали улови ляща та плоскирки.

Вселення молоді водних біоресурсів у водосховище взагалі не проводилось. Роботи з біологічної меліорації Червонооскільського водосховища у 2015 році та станом на 01.08.2019 жодним із користувачів, яким було встановлено частки добування (вилову) водних біоресурсів у натуральному (масовому) вигляді на спеціальне використання за видами, не здійснювалися.

Повідомлення про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів у Червонооскільському водосховищі (в межах Харківської області) у 2019 році отримало 7 користувачів, і лише 4 з них приступили до промислу водних біоресурсів, решта ж з різних причин промисел не здійснюють.

З метою збереження природною біологічного різноманіття водних біоресурсів, покращення лінійно-вагових та структурних показників аборигенних видів риб, а також збільшення популяцій водних біоресурсів Червонооскільського водосховища, Харківський рибоохоронний патруль вніс пропозицію не затверджувати ліміти спеціального використання користувачам водних біоресурсів на 2020 рік, через що відповідач не включив ліміти та прогнози допустимого спеціального використання водних біоресурсів до проекту наказу Мінекоенерго «Про затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у Дніпровських водосховищах на 2020 рік».

Суд зазначає, що підставою для не включення лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів для Червонооскільського водосховища стала інформація Харківського рибоохоронного патруля викладена в листі від 11.09.2019 №1-3-01/1676-19.

Проте суд зазначає, що Порядок установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів покладає на Держрибагентство обов`язок узагальнити виключно подані йому наукові обґрунтування лімітів та прогнозів допустимого вилову, що розробляються науковими установами, підприємствами та організаціями, що належать до сфери управління Держрибагентства та на замовлення останнього.

Інформація Харківського рибоохоронного патруля викладена в листі від 11.09.2019 №1-3-01/1676-19 не є за своїм змістом науковим обґрунтуванням лімітів та прогнозів допустимого вилову, а Харківський рибоохоронний патруль (Управлінням Державного агентства рибного господарства у Харківській області) є територіальним органом відповідача та не виконує функцію наукової установи, підприємства або організації, що належать до сфери управління Держрибагентства.

Також суд погоджується з доводами представника позивача відносно того, що Харківський рибоохоронний патруль, на виконання покладених на нього завдань, наділений функцією здійснювати контроль за дотриманням лімітів (частки лімітів) як того вимагає Положення "Про управління Державного агентства рибного господарства в Харківській області", затвердженого Наказом Держрибагенства від 15.07.2016 №299.

В матеріалах справи міститься наукове обґрунтування лімітів та прогнозу допустимого вилову на 2020 рік під назвою «Біологічне обґрунтування допустимих обсягів вилову водних біоресурсів у Київському, Канівському, Кременчуцькому, Кам`янському, Каховському, Червонооскільскому водосховищах та Дніпровсько-Бузькій гирловій системі на 2020 рік», що розроблене Інститутом рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України 30.07.2019 та у встановлений законодавством строк (до 1 серпня) було подано на розгляд Держрибагенства.

Всупереч вимогам Порядку №1149 Держрибагентство не узагальнило подані йому наукові обґрунтування лімітів та прогнозів допустимого вилову та протиправно не подало до 1 вересня поточного pоку на розгляд Мінагрополітики для затвердження.

Додатково суд зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку №1149 ліміти не установлюються, а прогноз допустимого вилову не визначається, якщо спеціальне використання водних біоресурсів, стосовно яких у зв`язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об`єкті або через технічні можливості рибного промислу не може бути передбачений обсяг вилучення, загрожує стану їх запасів.

Дослідивши матеріали справи, суд не встановив обставин за яких ліміти для Червонооскільского водосховища не можуть установлюватись, а прогноз допустимого вилову не можливо визначити. Відповідачем будь-яких інших обставин, окрім, Інформації Харківського рибоохоронного патруля, що викладена в листі від 11.09.2019 №1-3-01/1676-19, якій суд надав правову оцінку, також не визначено.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Державного агентства рибного господарства щодо встановлення лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів для Червонооскільского водосховища в межах Харківської області на 2020 рік та зобов`язання Державного агентства рибного господарства України узагальнити "Біологічне обґрунтування допустимих обсягів вилову водних біоресурсів у Київському, Канівському, Кременчуцькому, Кам`янському, Каховському, Червонооскільскому водосховищах та Дніпровсько-Бузькій гирловій системі на 2020 рік", розроблене Інститутом рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України, в частині, що стосується Червонооскільского водосховища, та подати ці матеріали разом з установленими лімітами та визначеним прогнозом допустимого вилову в межах Червонооскільского водосховища на розгляд Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОМТЕХ" (вул. Світла, буд. 43, кв. 101, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 31645524) до Державного агентства рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, буд. 45а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282), третя особа - Міністерство енергетики та захисту довкілля України (вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м.Київ, 03035) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державного агентства рибного господарства щодо встановлення лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів для Червонооскільского водосховища в межах Харківської області на 2020 рік.

Зобов`язати Державне агентство рибного господарства України узагальнити "Біологічне обґрунтування допустимих обсягів вилову водних біоресурсів у Київському, Канівському, Кременчуцькому, Кам`янському, Каховському, Червонооскільскому водосховищах та Дніпровсько-Бузькій гирловій системі на 2020 рік", розроблене Інститутом рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України, в частині, що стосується Червонооскільского водосховища, та подати ці матеріали разом з установленими лімітами та визначеним прогнозом допустимого вилову в межах Червонооскільского водосховища на розгляд Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОМТЕХ" сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства рибного господарства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов