Рішення № 91371838, 28.08.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/393/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Костелей І.Ф.

за участю:

позивача: представник - Білоцерковець Ю.С.,

відповідача: представник - Гончарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу ЗК467/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-01 від 09.01.2020.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що інспекційне відвідування було проведено з численними порушеннями чинного законодавства, зокрема, за відсутності у особи, що проводила таку, встановлених законом повноважень (посвідчення) та не пред`явлення направлення на її проведення, за відсутності передбачених законодавством підстав. Окрім того, акт складений за формою, скасованою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р. Окрім того, матеріалами інспекційного відвідування не підтверджено факт допуску зазначених в акті осіб без укладення трудового договору. Вважає, що перебування осіб у приміщення без надання послуг чи виконання робіт не може бути доказом використання їх в якості найманих працівників. Також посадовими особами відповідача не взято до увагу офіційне працевлаштування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Звернув увагу суду на те, що в приміщенні магазину здійснюють підприємницьку діяльність й інші особи, що також не було враховано відповідачем.

Представник позивача у судовому засіданні 28 серпня 2020 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду 28 серпня 2020 року проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву №07-11/988 від 18.03.2020 р. Зокрема вважає, що інспекційне відвідування позивача проведено на підставі наявних повноважень та в порядку, встановленому законом, за результатами якого виявлено факт використання праці фізичних осіб, яка збігається з видом економічної діяльності позивача, без укладення трудового договору або інших договорів цивільно-правового характеру, що є підставою для застосування санкцій, передбачених Кодексом законів про працю України та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509. Звертає увагу на безпідставність тверджень позивача щодо відсутності підстав для проведення вказаного інспекційного відвідування, оскільки таке проведено на підставі направлення та наказу відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

13 липня 2020 року позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача щодо підстав проведення інспекційного відвідування та встановлення факту допущення працівників до праці без оформлення трудових взаємовідносин. Також вважає, що суд повинен врахувати внесені до абз. 2 та 3 ст. 265 Кодексу законів про працю України зміни, які з огляду на положення ст. 58 Конституції України підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області ЗК467/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-01 від 09.01.2020 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу «Про проведення інспекційних відвідувань» від 09.12.2019 р. №248 та направлення на проведення інспекційного відвідування №1001 від 10.12.2019 р. у період з 11 грудня 2019 року по 12 грудня 2019 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою І.Ю. (службове посвідчення №214) за участю начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Турянського Я.І. (службове посвідчення №212) проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 73 - 75).

Наказ про проведення інспекційного відвідування виданий на підставі службової записки головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області та інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №50034/06.02 від 06.12.2019 р. (арк. спр. 71 - 72).

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №/ЗК/467/214/АВ від 12 грудня 2019 року (арк. спр. 77 - 81), відповідно до якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 залучала до роботи в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без укладення з ними трудових та цивільно-правових договорів, чим порушила вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

ФОП ОСОБА_1 підписати акт інспекційного відвідування відмовилася, про що складено акт №ЗК/467/214/АВ/ВП від 18 грудня 2019 року (арк. спр. 92).

На підставі акту перевірки та виявлення фактів допуску до роботи фізичних осіб без укладення трудового договору та оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку, головним державним інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою І.Ю. винесено припис про усунення виявлених порушень №/ЗК/467/214/АВП від 18 грудня 2019 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язано усунути у строк до 03 січня 2020 року виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення ч. 1 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законі про працю України (арк. спр. 84 - 87).

Також інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою І.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення №/ЗК/467/214/АВ/П/ПТ від 12 грудня 2019 року (арк. спр. 82 - 83).

Не погоджуючись з порядком проведення перевірки, 21 грудня 2019 року засобами поштового зв`язку ФОП ОСОБА_1 скерувала на адресу Управління Держпраці у Закарпатській області зауваження, в яких зазначила, що інспекційне відвідування проведено неуповноваженою на те особою - ОСОБА_8 , направлення для ознайомлення їй не пред`являлось, було проведено без її участі, а сам акт складений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 р. №295, скасованої рішенням суду (арк. спр. 95 - 97).

Листом №103 від 21.12.2019 р. ФОП ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для зміни акту з мотивів пропуску заявником встановленого законодавством строку для подання своїх заперечень (арк. спр. 98).

Розглянувши акт інспекційного відвідування №/ЗК/467/214/АВ від 12 грудня 2019 року, начальник Управління Держпраці у Закарпатській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК/467/214/АВ/П/ПТ-ТД від 23 грудня 2019 року (арк. спр. 99).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №/ЗК/467/214/АВ від 12 грудня 2019 року перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК467/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-01 від 09.01.2020 р., якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 625950,00 грн. (арк. спр. 101 - 102).

Не погоджуючись з прийнятими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області рішеннями, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Ст. 259 Кодексу законів про працю України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340, Управління Держпраці у Закарпатській область здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 р. (далі - Порядок №823) (в редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування).

П. 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку №823, підставою для здійснення інспекційних відвідувань є, серед іншого, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці (п. 3 Порядку №823).

В якості однієї з аргументацій протиправності прийнятого відповідачем рішення позивач заявляє відсутність у інспектора праці, що проводив перевірку - ОСОБА_8 , службового посвідчення.

В ході судового розгляду справи представник відповідача визнав вказану обставину, однак пояснив, що інспекційне відвідування було проведено двома інспекторами праці, в тому числі ОСОБА_9 , службове посвідчення якого зареєстроване у встановленому порядку. Вказана посадова особам склала та підписала акт та припис, а повноваження такої щодо проведення зазначеного заходу державного нагляду засвідчуються також наказом та направленням.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що проведене Управлінням Держпраці в Закарпатській області інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 було здійснено за наявності передбачених законодавством повноважень та підстав.

Згідно п. 6 Порядку №823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення (ч. 19 Порядку №823).

Припис, відповідно до норм п. 23 Порядку №823, є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування

Згідно з нормами п. 27 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

П. 29 Порядку №823 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Оскаржене рішення відповідача було прийняте на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, а саме, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового або цивільно-правового договору.

Нормами ст. 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Ст. 21 КЗпП України надано визначення поняттю «трудовий договір», відповідно до якого таким є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норми ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, абз. 1 п. 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку №509, штрафи можуть бути накладені, в тому числі, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку (п. 3 Порядку №509).

Абз. 1, 2 п. 4 Порядку №509 передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Отже, норми ст. 265 КЗпП України передбачають відповідальність роботодавців за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Разом з тим, суд вважає, що для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченої ст. 265 КЗпП України, посадові особи уповноваженого органу повинні довести належними та допустимими доказами факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Суб`єктами трудових відносин є, з одного боку, працівник, а з другого - роботодавець. Працівником є фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію за що отримує заробітну плату. В свою чергу, роботодавцем є власник підприємства, установи, організації чи фізична особа-підприємець, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Враховуючи вищенаведений суб`єктний склад трудових правовідносин, суд вважає, що для встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, посадові особи відповідача повинні довести наявність трудових відносин між працівником та роботодавцем.

При цьому законодавством надано посадовим особами уповноваженого органу широкий спектр засобів для встановлення та доведення фактів порушення об`єктом перевірки вимог трудового законодавства, що повинні бути покладені в основу наведених в акті висновків.

Як вбачається акту інспекційного відвідування такий не місить будь-якого доказового обґрунтування зроблених посадовими особами Управління Держпраці в Закарпатській області висновків. В такому міститься виключно констатація встановлення в ході інспекційного відвідування факту залучення ФОП ОСОБА_1 до роботи в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наступних працівників: продавця ОСОБА_4 (протягом 1 місяця), продавця ОСОБА_5 (протягом 6 місяців), складальника іграшок ОСОБА_3 (4 дні). Разом з тим, відсутні будь-які посилання на засоби, за допомогою яких були встановлені вказані обставини.

Окрім того, відповідно до тексту акту інспекційного відвідування, в ході зазначеного заходу державного нагляду встановлено присутність в адміністративному приміщенні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , «які допомагали ФОП ОСОБА_1 протягом дня в роботі з бухгалтерськими програмами». Проте жодних пояснень того, що в розумінні посадових осіб відповідача означає поняття «допомагали в роботі з бухгалтерськими програмами», як і те, яким чином вказана обставина свідчить про виконанням такими особами трудових функцій на користь позивача в акті не зазначено.

Нормами п. 11 Порядку №823 надано право інспекторам праці наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Однак жодних письмових пояснень від зазначених в акті осіб посадовими особами відповідача відібрано не було.

До матеріалів інспекційного відвідування долучено письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 , відібрані посадовими особами Управління Держпраці в Закарпатській області 11 грудня 2019 року, відповідно до змісту яких така повідомила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийшли на співбесіду, призначену на 11:30 год. для подальшої можливої співпраці. Присутність ОСОБА_10 ОСОБА_1 пояснила стажуванням упродовж 2 год. на день протягом 3 останніх днів (арк. спр. 76).

Як вбачається з переглянутого під час судового засідання відеозапису інспекційного відвідування, таке було проведено інспекторами праці поверхнево, без детального опитування осіб, зазначених в актів в якості найманих працівників, не з`ясовано характер виконуваної ними роботи, її тривалість та систематичність, а також факт отримання ними заробітної плати. Про поверхневий характер проведеної перевірки свідчить також неправильне фіксування прізвища однієї з громадянок, зокрема, ОСОБА_10 , тоді як насправді - ОСОБА_10 .

Жодна з зазначених в акті осіб не стверджувала, що постійно працює в ФОП ОСОБА_1 та отримує від такої заробітну плату. Громадянки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взагалі повідомили інспекторів праці про те, що в ФОП ОСОБА_1 не працюють, а свою присутність в магазині пояснили очікуванням останньої для ознайомлення з комп`ютерною програмою.

У наданих інспекторам праці усних поясненнях, зафіксованих засобами відеозв`язку, ОСОБА_1 повідомила, що в її бухгалтера наявні також документи щодо працевлаштування декількох працівників, які вона наразі не встигла забрати та які можуть бути надані для перевірки. Такі в подальшому були подані в якості доказу до суду та засвідчують працевлаштування у встановленому законом порядку ОСОБА_10 та ОСОБА_3 .

З`ясовуючи питання існування трудових відносин між позивачем та зазначеними в акті особами, суд враховує те, що характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата зарплати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації.

Отже, визначальною ознакою трудових відносин є їх систематичний та триваючий характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно норм ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені судом обставини справи та надані сторонами докази, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (місцезнаходження: ул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ - 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу ЗК467/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-01 від 09.01.2020.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018; код ЄДРПОУ - 39795035) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 6259,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

У зв`язку перебуванням головуючого судді у відпустці повний текст рішення виготовлено 08 серпня 2020 року.

СуддяР.О. Ващилін