Ухвала суду № 91371762, 07.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/6290/20

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглядаючи позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області із позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 22.04.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

10.08.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Обґрунтовуючи це клопотання позивач зазначив, що у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області недостатньо коштів для сплати судового збору.

Зважаючи на викладене та враховуючи недостатність фінансування коштів на витрати по судовому збору, просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Суд вирішуючи вказане клопотання керується наступним.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 за №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зокрема, звільнення від сплати судового збору відповідних органів сплати судового збору не узгоджується з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" та у процесуальних кодексах України.

Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (ст. 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому звільнення від сплати судового збору відповідних органів, як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов`язані сплачувати відповідний збір.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №552/6814/17 (К/9901/23570/18).

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення відсутні.

З огляду те, що позивачем фактично не усунуто недоліків позовної заяви, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунуті шляхом подання:

- клопотання відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України про поновлення строку звернення із даним позовом до суду з обґрунтування поважності причин його пропуску та відповідних доказів на підтвердження обставин наведених у клопотанні;

- доказу сплати судового збору при зверненні з даним позовом на суму 2102,00 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:

отримувач коштів Житомирська міська отг22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення - відмовити.

Продовжити Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали .

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.С. Токарева