Рішення № 91371565, 08.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 р. Справа№200/7343/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зінченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованої за місцем проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (юридична адреса: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, код ЄДРПОУ 25953617) про визнання протиправним та скасування розпорядження і рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області від 04 травня 2016 року про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області від 07 листопада 2016 року про відмову у призначенні допомоги по народженню дитини - ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області призначити та виплатити допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , в розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", тобто 41, 280 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку - ОСОБА_2 у м. Макіївка Донецька область, у зв`язку з проведенням АТО, вона до січня 2016 року не мала змоги виїхати на підконтрольну територію України. 27 квітня 2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. 07 вересня 2016 року вона повторно звернулась із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. 07 червня 2020 року їй стало відомо про відмову у призначенні допомоги у зв`язку з тим, що в перший день звернення її довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не відповідає вимогам, а повторно відмовлено у призначенні допомоги на дитину у зв`язку з тим, що дитині виповнився 1 рік, тому в призначенні допомоги відмовлено згідно пункту 12 Постанови КМУ № 1751 від 27 грудня 2001 року, оскільки допомога при народженні дитини призначається за умови, що зверненням за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її конституційні права, в зв`язку з чим звернулась із позовом до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Позивачу поновлений строк звернення до суду із даним адміністративним позовом (арк. справи 27).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду 26 серпня 2020 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що 27 квітня 2016 року позивач вперше звернулась до Управління соціального захисту населення з питання призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До заяви надала довідку про облік внутрішньо переміщеної особи без відмітки - штампу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці. У зв`язку з недійсною довідкою, позивачу було відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини розпорядженням від 04 травня 2016 року. Вдруге позивач звернулась із заявою про призначення допомоги на дитину 27 вересня 2016 року. Враховуючи те, що дитина позивачки народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, згідно пункту 12 Порядку повинно було надійти до уповноваженого управління з питань соціального захисту населення не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. На момент звернення за призначенням допомоги при народжені дитини сплинув 12-ти місячний строк звернення, передбачений пунктом 12 Порядку був позивачем пропущений. Таким чином, відповідач важчає, що рішення про відмову у призначенні допомоги при народжені дитини від 01 листопада 2016 року винесено правомірно, згідно чинного законодавства у позивача відсутнє право для призначення їй допомоги при народженні дитини (арк. справи 31-32).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є переміщеною особою з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20 травня 2019 року № 1421-5001274495. Місце фактичного перебування зазначено: АДРЕСА_2 (арк. справи 10).

Згідно довідки від 26 квітня 2016 року № 1426/67884 ОСОБА_1 , є тимчасово переміщеною особою разом із неповнолітньою дитиною: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 (арк. справи 18).

Як свідчать відомості зі свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_2 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснолиманського міського управління юстиції у Донецькій області 20 січня 2020 року, позивач - ОСОБА_1 є матір`ю народженої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 15).

27 квітня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 38-39).

Розпорядженням відповідача від 04 травня 2016 року, позивачу відмовлено в призначенні допомоги на дитину на підставі пункту 1 та пункту 7 Постанови КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509 (відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотньому боці про реєстрацію місця проживання особи, зазначеної у довідці від 26 квітня 2016 року № 1426/67884 (арк. справи 37).

07 вересня 2016 року позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про призначення їй державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. справи 35-36).

Згідно Витягу із Протоколу № 50 комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 01 листопада 2016 року позивачу призначена допомога при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», з урахуванням пунктів 12, 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ № 365 від 08 червня 2016 року (арк. справи 23).

Рішенням відповідача від 07 листопада 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини на підставі пункту 12 Постанови КМУ від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження порядку про призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» (арк. справи 24).

Повідомленням управління соціального захисту населення від 01 липня 2020 року за вихідним № 29-01-14/5122 позивачу повідомлено про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини по її заяві від 27 квітня 2016 року у зв`язку з недійсною довідкою. На друге звернення по заяві позивача від 07 вересня 2016 року про призначення допомоги при народженні дитини, - відмовлено на підставі статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та пункту 12 Порядку про призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженою Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Згідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі Закон № 2811-XII).

Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 3 Закону одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами статті 11 Закону № 2811-XII, для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).

Разом з тим, суд дійшов висновку, що звернення позивача із заявою про призначення їй державної допомоги при народження дитини лише 27 травня 2019 року (понад 12 місяців після народження) зумовлено обставинами, які об`єктивно можуть завадити звернутися за допомогою раніше, а саме те, що дитина народилася у м. Макіївці, тобто на території де проводилась антитерористична операція.

Суд зазначає, що відповідно статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім того, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №591/610/16, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», і ніхто не може позбавляти його права на отримання призначених йому соціальних сум.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області від 04 травня 2016 року про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області від 07 листопада 2016 року про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позовної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 22, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованої за місцем проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (юридична адреса: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, код ЄДРПОУ 25953617) про визнання протиправним та скасування розпорядження і рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області від 04 травня 2016 року про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області від 07 листопада 2016 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги по народженню дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області (юридична адреса: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, код ЄДРПОУ 25953617) призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 в розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 08 вересня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко