Ухвала суду № 91356399, 04.09.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/257/20

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

«04» вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого – судді Глинської Д.Б.

за участі секретаря Лань М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав у канцелярію суду заяву, в якій просить частково скасувати заходи забезпечення позову, які були застосовані судом 17 січня 2020 року, зазначені в першому абзаці резолютивної частини ухвали, а саме: в частині накладення арешту на квартиру, що належить ОСОБА_1 на підстав Попереднього договору купівлі – продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Рачинською І.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 989 з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно – інвестиційна компанія «Рубікон – Груп» та заборонити вчиняти будь – які дії приватним, державним нотаріусам, а також відповідним державним реєстраторам, що стосуються цієї квартири, та посвідчувати Основний договір купівлі – продажу ОСОБА_1 , в результаті якого ОСОБА_1 набуде право власності на квартиру на АДРЕСА_1 , згідно з додатку №3 до Попереднього договору купівлі – продажу квартири, заборонити вносити відомості в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та реєструвати право власності.

Заяву обґрунтовує тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа №466/257\20 за позовом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради – органу опіки і піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , квартино – експлуатаційний відділ про зобов`язання до вчинення дій та стягнення коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2020 року вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на:

- квартиру, що належить ОСОБА_1 на підстав Попереднього договору купівлі – продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Рачинською І.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 989 з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно – інвестиційна компанія «Рубікон – Груп» та заборонити вчиняти будь – які дії приватним, державним нотаріусам, а також відповідним державним реєстраторам, що стосуються цієї квартири, та посвідчувати Основний договір купівлі – продажу ОСОБА_1 , в результаті якого ОСОБА_1 набуде право власності на квартиру на АДРЕСА_1 , згідно з додатку №3 до Попереднього договору купівлі – продажу квартири, заборонити вносити відомості в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та реєструвати право власності;

- грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 , а саме 1 240 798 грн., тобто сума залишку на рахунку, яка не витрачена; назва установи: ТВБВ №10013/337 філія – Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк», який відкритий у вказаній установі та належить ОСОБА_1 ;

- земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 46258880800:04:001:0036, площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі – продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кваснікевич Л.І., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1842670046258, номер запису про право власності №31811520 та заборонити вчиняти будь – які дії пов`язані із відчуженням земельної ділянки та зміни власника і форми власності або виду використання;

- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі – продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кваснікевич Л.І., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1842670046258, номер запису про право власності №31810229, та заборонити вчиняти будь – які дії пов`язані із відчуженням будинку та зміни власника і форми власності або виду використання;

- квартиру, що належить ОСОБА_4 на підставі Попереднього договору купівлі – продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Рачинською І.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 986 з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно – інвестиційна компанія «Рубікон – Груп» та заборонити вчиняти будь – які дії приватним, державним нотаріусам, а також відповідним державним реєстраторам, що стосуються цієї квартири, та посвідчувати Основний договір купівлі – продажу ОСОБА_4 , в результаті якого ОСОБА_4 набуде право власності на квартиру на АДРЕСА_3 , згідно з додатку №3 до попереднього договору купівлі – продажу квартири, заборонити вносити відомості в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та реєструвати право власності.

Як вбачається із змісту позовної заяви ціна позову становить 2 193 865,24 грн.,а загальна вартість арештованого нерухомого майна та земельної ділянки складає 3 134 098, грн., що значно перевищує ціну позову, а саме на 940 232,76 грн.

У зв`язку з вищенаведеним, просить частково скасувати заходи забезпечення позову.

Заслухавши думку представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_7 , яка підтримала клопотання, представника позивача ОСОБА_8 , який просив відмовити у задоволенні клопотання, відповідача ОСОБА_4 , яка підтримала клопотання, представника третьої особи Васіва Ю.М., який просив відмовити у задоволенні клопотання, представника третьої особи Коваленко Н.О., яка заперечила щодо задоволення клопотання, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що ціна позову становить 2 193 865,24 грн.

Як вбачається із клопотання відповідача ОСОБА_1 загальна вартість арештованого нерухомого майна та земельної ділянки складає 3 134 098 грн., що значно перевищує ціну позову.

Згідно з ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У роз`ясненні, які дані в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних

вимог.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину, а також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з роз`яснень даних в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання відповідача ОСОБА_1 та наведених у ній доводів.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 258 -260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

клопотання відповідача ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2020 року, зазначені в абзаці першому резолютивної частини ухвали, а саме накладення арешту на квартиру, що належить ОСОБА_1 на підстав Попереднього договору купівлі – продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Рачинською І.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 989 з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно – інвестиційна компанія «Рубікон – Груп» та заборонити вчиняти будь – які дії приватним, державним нотаріусам, а також відповідним державним реєстраторам, що стосуються цієї квартири, та посвідчувати Основний договір купівлі – продажу ОСОБА_1 , в результаті якого ОСОБА_1 набуде право власності на квартиру на АДРЕСА_1 , згідно з додатку №3 до Попереднього договору купівлі – продажу квартири, заборонити вносити відомості в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та реєструвати право власності.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д. Б. Глинська