Вирок № 91354619, 07.09.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Гончаренко В.М.

з секретарем: Касьяновою К.В.

за участю: прокурора - Білень А.І.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

захисника - Романцова М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 201/7163/20 (пр. № 1-кп/201/1371/2020), відомості про яке 15 червня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001253 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, з повною вищою освітою, раніше судимого: 18 травня 2015 року вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік; 26 серпня 2015 року вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді трьох років дев`яти місяців позбавлення волі, звільненого 11 червня 2018 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2018 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання десять місяців двадцять три дні; 17 квітня 2019 року вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосування ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді одного року одного місяцю позбавлення волі, неодруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 14 червня 2020 року близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи біля будинку № 12 по проспекту Героїв у м. Дніпрі, під час спілкування з раніше невідомим ОСОБА_1 , побачив у останнього мобільний телефон марки «Samsung Duos», моделі «СТ-Е2152», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , чорний гаманець з грошовими коштами та полімерний пакет з напоями, а саме: пляшку горілки «Nemiroff», напій «Живчик», та у цей час у обвинуваченого виник умисел вчинити розбійним напад на потерпілого ОСОБА_1 з метою заволодіння його грошовими коштами та цінностями.

І з цією метою, ОСОБА_2 , маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, підійшов до потерпілого ОСОБА_1 та почав наносити останньому удари руками, а саме: наніс останньому три удари кулаком в область обличчя та три удари по тулубу.

У цей час, ОСОБА_2 , скориставшись перебуванням ОСОБА_1 у нерухомому стані, шляхом вільного доступу, відкрито для потерпілого, самостійно витягнув з зовнішньої правої кишені куртки, у яку був одягнений потерпілий, чорний тканевий гаманець з грошовими коштами в сумі 1200 грн. та мобільний телефон марки «Samsung Duos», моделі «СТ-Е2152», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , вартістю 316 грн. 67 коп., а також відкрито забрав пакет з пляшкою горілки «Nemiroff», об`ємом 0,2 л., вартістю 40 грн. 20 коп., пляшкою безалкогольного напою «Живчик», об`ємом 0,5 л., вартістю 10 грн. 49 коп., які належали потерпілому ОСОБА_1 , а всього майна на загальну суму 1567 грн. 36 коп.

Таким чином ОСОБА_2 заволодів майном потерпілого ОСОБА_1 та, з метою уникнення кримінальної відповідальності, залишив місце скоєння розбійного нападу, розпорядившись майном на власний розсуд.

Під час розбійного нападу ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в проекції виличної дуги ліворуч, не окріплого рубця, що може бути наслідком загоєння глибокого садна чи поверхневої рани - на слизовій оболонці нижньої губи праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шести діб, але не більше як три тижні (21 день).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєні злочину і цивільний позов визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння, які викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений пояснив, що в час та місці зазначені в обвинувальному акті він здійснив напад з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_1 , стосовно якого застосував насильство та скористався його безпорадним станом, після чого вільно заволодів майном останнього.

Таким чином, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_2 , а також з огляду на те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, при цьому відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а тому суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення та наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин даного провадження, що не оспорюються. У зв`язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого злочину та особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також добровільно компенсував під час судового розгляду частину завданого потерпілому збитку, що суд відносить до пом`якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, а також позиції сторони обвинувачення - прокурора, яка вважала, що обвинувачений може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, думки потерпілого, який підтвердив у судовому засіданні факт часткового відшкодування завданої йому шкоди та не наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання, котре пов`язане з його ізоляцією, вважаючи, що останній може бути виправлений без відбування покарання, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном в порядку, передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати ступеню тяжкості злочину, конкретним обставинам та наслідкам його вчинення, даним про особу обвинуваченого, який вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та частково відшкодував шкоду, крім того, таке покарання також буде відповідати обставинам, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , визнаних судом, що свідчить про недоцільність призначення останньому покарання, пов`язаного з реальним його відбуттям, при цьому, суд вважає, що звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням посприяє його подальшому виправленню та попередженню вчинення останнім нових кримінальних правопорушень.

Крім того слід зазначити, що з огляду на встановлені фактичні обставини справи, наявність у ОСОБА_2 непогашеної судимості не є перешкодою для його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, що також не суперечить висновкам щодо застосування норм права, викладених Верховним судом, зокрема у постановах від 06 серпня 2020 року по справі № 759/13520/18, від 28 травня 2020 року по справі № 753/13972/17, від 19 лютого 2019 року по справі № 337/3545/16-к, які, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повинні враховуватись судами при застосуванні таких норм права.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок злочину, враховуючи вимоги ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити частково. Зокрема, на підставі вимог ч. 1 ст. 129 КПК України, суд визнає доведеним розмір позову в частині завдання матеріальної шкоди в сумі 20 000 грн., оскільки цей розмір не оспорюється стороною захисту та повністю визнаний у судовому засіданні самим обвинуваченим, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити в цій частині цивільний позов в повному обсязі. Водночас, вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., суд виходить з того, що потерпілому було завдано таку шкоду внаслідок заподіяння йому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день), як наслідок останній зазнав фізичного болю та моральних страждань, які виразилися у душевних стражданнях від протиправної поведінки щодо нього самого та щодо його майна, у втраті душевного спокою та звичайного ритму життя, перебуванні в стресовому стані та здійсненні довготривалого лікування, а також наявності додаткових витрат, викликаних необхідністю відновлення стану здоров`я, у зв`язку з чим, дотримуючись вимог ст.ст. 23, 1167, 1168, ЦК України, а також ґрунтуючись на засадах справедливості, розумності і достатності, суд визначає заявлений розмір грошового відшкодування моральної шкоди доведеним, однак слід враховувати, що на стадії судово розгляду ОСОБА_2 було часткового компенсовано завдану потерпілому моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., а тому розмір цивільного позову в цій частині пропорційно підлягає зменшенню на вказану суму, яка підлягає зарахуванню у ціну позову, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зменшити суму заявленого відшкодування до 45 000 грн. Саме такий розмір моральної шкоди буде відповідати характеру вчиненого злочину, глибині фізичних та душевних страждань потерпілого, а також ступеню вини обвинуваченого, який своїми діями завдав потерпілому моральну шкоду.

Питання щодо речових доказів суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

До того ж, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-377 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років та шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного його покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов`язки у виді: періодичного з`явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання та не виїзду за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень), і в рахунок відшкодування моральної шкоди 45 000 грн. (сорок п`ять тисяч гривень) 00 коп.

Речові докази - чорний тканевий гаманець, мобільний телефон марки «Samsung Duos», моделі «СТ-Е2152», ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , пляшку горілки «Nemiroff», об`ємом 0,2 л., пляшку безалкогольного напою «Живчик», об`ємом 0,5 л. - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 2032 від 25 червня 2020 року у розмірі 190 грн. (сто дев`яносто гривень) 00 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: В.М. Гончаренко