Рішення № 91349641, 31.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ № 640/18810/18

Окружний адміністративного суду міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування наказу,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» звернулось до суду з даним позовом, якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ про проведення позапланової документальної виїзної перевірки № 16523 від 07.11.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що у контролюючого органу не було законних підстав приймати оскаржуваний наказ на проведення перевірки.

Представник відповідача проти позову заперечив, про що подав відповідний письмовий відзив. Вважає наказ законним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, адже позивачем не було надано всіх документів на письмовий запит контролюючого органу, що і слугувало підставою для прийняття наказу на проведення перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2018 року В.о. начальника ГУ ДФС у м. Києві М. Ільяшенко прийнято оскаржуваний наказ № 16523 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комплектсервіс-2017» (код ЄДРПОУ 38578491) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарський взаємовідносин з суб`єктами господарювання, перелік яких наведено в Наказі, тривалістю 5 робочих днів з 09.11.2018.

Відповідно до оскаржуваного наказу № 16523 від 07.11.2018 року, він прийнятий на підставі пп.78.1.4 Податкового кодексу України, у зв`язку з наданням позивачем пояснень та їх документальних підтверджень не в повному обсязі на письмові запити контролюючого органу від 03.03.2017 №4805/10/26-15-14-04-05-14 та від 30.08.2018 №55001/10/26-15-14-04-05-12.

Як вбачається з матеріалів справи, передумовою прийняття вказаного спірного акту індивідуальної дії, стали наступні обставини.

Так, контролюючим органом на адресу позивача складено на направлено Лист-запит від 03.03.2017 № 4805/10/26-15-14-04-05-14 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)», в якому зазначено, що ГУ ДФС у м. Києві виявлено факти, які свідчать про недостовірність визначення ТОВ «Комплектсервіс-2017» даних податкового кредиту в сумі 165622 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Центр-Буд-Пром», що містяться у податковій декларації з ПДВ за листопад 2016 року.

Як наслідок, позивачу запропоновано у встановлений термін надати інформацію та її документальне підтвердження щодо правомірності формування вказаної суми податкового кредиту.

Листом №10 від 29.03.2017, який отриманий відповідачем 31.03.2017, позивач надав контролюючому органу пояснення стосовно взаємовідносин з ТОВ «Центр-Буд-Пром», а також копії договорів, первинних бухгалтерських і податкових документів, платіжні документи стосовно вказаного контрагента.

Як свідчать матеріали справи, жодних зауважень до наданих позивачем документів і пояснень контролюючим органом не висловлювалось.

В подальшому контролюючим органом на адресу позивача складено на направлено Лист-запит від 30.08.2018 №55001/10/26-15-14-04-05-12 про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Вавіро Транс», ТОВ «Стінекс Компані», ТОВ «Мідл Про», ТОВ «Камтілюкс».

Даний запит вмотивований тим, що вироком Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2018 №759/19246/17 засновника, керівника і головного бухгалтера ТОВ «Камтілюкс» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Обґрунтованих підстав для витребування інформації та документів в розрізі інших контрагентів запит в собі не містить.

Посилання в запиті від 30.08.2018 №55001/10/26-15-14-04-05-12 на відсутність у вказаних юридичних осіб будь-яких основних фондів, виробничих і трудових ресурсів, тощо, з огляду на відсутність такої інформації в базах даних контролюючого органу, що свідчить на користь безтоварності господарських операцій, судом відхиляються, як належна підстава для витребування інформації у позивача, адже представник відповідача не зміг пояснити суду, яким чином без проведення документальної перевірки на стадії направлення інформаційного запиту, з використанням лише баз даних, контролюючим органом не було виявлено реальності руху товару.

Разом з тим, листом від 26.09.2018 №103 позивач надав контролюючому органу всі наявні у нього (як вказано в листі) копії договорів, первинних бухгалтерських і податкових документів по взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами, окрім ТОВ «Мідл Про».

Не надання документів в частині ТОВ «Мідл Про», як пояснено позивачем контролюючому органу в листі від 26.09.2018, обумовлена відсутністю будь-яких господарських взаємовідносин з даним контрагентом.

Незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та документів на їх підтвердження, 07 листопада 2018 року В.о. начальника ГУ ДФС у м. Києві М. Ільяшенко прийнято оскаржуваний наказ № 16523 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комплектсервіс-2017», який вмотивований наданням позивачем витребуваних документів не в повному обсязі.

Одночасно, позивачем не було допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, про що відповідачем складено акт від 09.11.2018.

За таких обставин, не вбачаючи у контролюючого органу наявності законодавчого визначених підстав для прийняття наказу на проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

По своїй правовій природі оскаржуваний наказ є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке впливає на права, інтереси та обов`язки позивача у справі, а тому позовні вимоги щодо його скасування підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Контролюючі органи та їх посадові особи при прийнятті рішень у тому числі наказів про проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податкового кодексу України.

Статтею 78 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення документальних позапланових перевірок, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.78.1.4).

Аналіз зазначених вище норм, дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою прийняття контролюючим органом наказу на проведення перевірки на підставі п.78.1.4 ПК України, є послідовність наступних подій: 1) виявлення контролюючим органом недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) направлення платнику податків відповідного запиту; 3) не надання платником податків відповіді на такий запит протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як встановлено вище, позивач надав пояснення та документи на їх підтвердження на запити контролюючого органу у визначені строки, що контролюючим органом не заперечується.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу законодавчо визначених підстав для проведення перевірки, внаслідок чого оскаржуваний наказ не можна вважати правомірним.

Посилання контролюючого органу в наказі на надання позивачем документів не в повному обсязі, судом відхиляються, адже контролюючим органом жодним чином не обґрунтовано обставин неповноти надання позивачем витребуваних документів.

До того ж, матеріали справи не містять жодних доказів проведення контролюючим органом будь-якого аналізу / огляду наданих позивачем документів, за результатами якого була б встановлена обґрунтована податкова інформація щодо неповноти наданих позивачем документів.

Враховуючи наведене, висновки відповідача про надання позивачем витребуваних документів не в повному обсязі сприймаються судом виключно як суб`єктивна думка посадової особи, відповідальної за складання наказу, яка не підтверджена належними і допустимими доказами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 07.11.2018 № 16523 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комплектсервіс-2017» (код 38578491).

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС м. КИЄВІ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПЛЕКТСЕРВІС-2017» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38578491, адреса: 03186, місто Київ, ВУЛИЦЯ АВІАКОНСТРУКТОРА АНТОНОВА, будинок 5, ЛІТЕРА Б, кімната 701-1).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович